Людям із порушенням зору
Міністерство культури та інформаційної політики України (від 13 вересня 2024 року – Міністерство культури та стратегічних комунікацій України) не забезпечило повною мірою формування та реалізацію державної політики у межах своїх повноважень. Понад півмільярда гривень на управління у цій сфері – використано безсистемно та неефективно. Такі висновки аудиту відповідності забезпечення діяльності Міністерства культури та інформаційної політики України, Звіт за яким ухвалено Рахунковою палатою 22 жовтня.
Культурна та інформаційна політика має важливе значення для України, інтелектуального та духовного потенціалу суспільства, а в умовах агресії рф також є важливою складовою міцності національної безпеки, зазначила відповідальна за аудит член Рахункової палати Єлизавета Пушко-Цибуляк, аргументуючи актуальність проведення контрольного заходу.
Загалом аудитом досліджувалося, чи повною мірою у період 2020-2023 років Мінкультури забезпечило формування та реалізацію державної політики у своїй сфері, а також чи мало воно достатні ресурси для цього.
Недосягнуті цілі через низьку якість управління
Упродовж проаналізованого періоду Мінкультури безсистемно та неефективно використало на керівництво та управління у сфері культури та інформаційної політики 521,8 млн гривень.
Міністерство не забезпечило повною мірою формування та реалізацію державної політики у сфері культури та інформаційної політики, а також не досягло мети відповідної бюджетної програми, що передбачала:
- забезпечення приналежності громадян України до єдиного культурного простору;
- надання можливості споживання громадянами доступних культурних послуг;
- зменшення обсягу маніпулятивного контенту та фейкових новин, повідомлень і матеріалів.
Розроблено лише 31% нормативно-правових актів, передбачених планами пріоритетних дій Уряду та планом роботи Міністерства на 2023 рік. Зокрема, так і не було розроблено Стратегію розвитку культури та план заходів з її реалізації, не затверджено окремих нормативних документів, які б визначали перспективи та пріоритетні напрями розвитку у сфері інформаційної безпеки України.
Керівництво Мінкультури в 2020-2022 роках не забезпечило безперервного процесу планування, моніторингу та звітування щодо їх реалізації. Звіти про виконання планів роботи за 2020-2022 роки не були затверджені Міністром, що свідчить про низьку якість управління загалом.
Міністерством не створено дієвої системи моніторингу динаміки кількісних і якісних змін у сфері культури та інформаційної політики.
Структурні підрозділи Мінкультури виконали лише 40% заходів з реалізації державної політики у сфері культури та інформаційної політики, передбачених планом роботи Міністерства на 2023 рік та планами пріоритетних дій Уряду на 2020 та 2021 роки.
Забезпеченість Мінкультури ресурсами для ефективного управління
Мінкультури не забезпечило обґрунтоване планування своїх видатків та не ухвалювало своєчасно рішення щодо коригування обсягу бюджетних призначень, затверджених за бюджетними програмами Мінкультури. Через це залишилися невикористаними 1,3 млрд гривень.
Важливо зауважити, що профільні структурні підрозділи з формування та реалізації політики були укомплектовані лише на 25-60 %. Неналежна компетенція фахівців з питань реформ стала однією з причин виконання заходів з формування державної політики лише на 31 %. За таких обставин на виплату надбавки за виконання особливо важливої роботи фахівцям з питань реформ та нарахувань на неї нерезультативно використано 58,4 млн гривень. Все це спричинило поглиблення безсистемності керівництва та управління в цій сфері й унеможливило виконання повною мірою поставлених завдань.
Крім того, Мінкультури не здійснює аналіз та не забезпечує контроль за ефективністю управління об’єктами державної власності, внаслідок чого існує розбіжність між даними фінансової звітності Міністерства та інформацією, що подається до Фонду державного майна України загальною сумою 9,8 млрд гривень.
«Неналежне забезпечення виконання Мінкультури покладених на нього завдань зі здійснення керівництва та управління у сфері культури та інформаційної політики мало негативний вплив на суспільні процеси у цих сферах, поглиблювало ризики щодо національної безпеки України, збереження національної ідентичності, послаблювало можливості держави щодо консолідації української нації та протидії гуманітарній агресії», - підсумувала Єлизавета Пушко-Цибуляк.
Рекомендації Рахункової палати
Для усунення виявлених недоліків Рахункова палата рекомендує Міністерству культури та стратегічних комунікацій України:
- забезпечити розроблення та затвердження показників та критеріїв оцінювання якості надання культурних послуг;
- забезпечити розроблення та затвердження нормативно-правових актів Міністерства для забезпечення виконання покладених функцій у сфері культури та інформаційної політики;
- при затвердженні паспорта бюджетної програми на керівництво та управління у сфері культури та інформаційної політики забезпечити визначення мети бюджетної програми, яка відповідатиме вимогам чіткості, реальності й досяжності;
- забезпечити аналіз дотримання критеріїв визначення ефективності управління об'єктами державної власності та здійснити оцінювання результатів фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання;
- забезпечити подання до Фонду державного майна України інформації про вартість майна, яке перебуває в оперативному управлінні суб’єктів сфери його управління, що відповідає даним бухгалтерського обліку, тощо.
Варто зазначити, що вже під час аудиту Міністерство розпочало з’ясування причин наявності розбіжностей між даними залишкової вартості державного майна у бухгалтерському обліку та звітності, яка подається до Фонду державного майна України, а також затвердило Порядок формування, затвердження та моніторингу виконання Плану роботи Міністерства культури та інформаційної політики України (наказ Мінкультури від 23.04.2024).
Під час засідання Рахункової палати, на якому розглядався відповідний Звіт, державний секретар Міністерства культури та стратегічних комунікацій України Олег Куроченко подякував Рахунковій палаті за конструктивну співпрацю та погодився з висновками аудиторів.
Звіт та рішення Рахункової палати будуть надіслані до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, а також оприлюднені на офіційному вебсайті Рахункової палати.
