Людям із порушенням зору
Верховна Рада України підтримала в другому читанні та в цілому проєкт закону №10044-д, який вносить ключові зміни до Закону України «Про Рахункову палату» та низки інших законодавчих актів. Законопроєкт отримав підтримку 240 народних депутатів і став важливим етапом розвитку інституції, головною метою якого є посилення незалежності та розширення повноважень.
Також ухвалений законопроєкт покликаний покращити оцінку виконання Україною євроінтеграційних зобов’язань та є одним зі структурних маяків Міжнародного валютного фонду.
Законопроєкт містить кілька концептуальних новацій, спрямованих на вдосконалення роботи Рахункової палати та зовнішнього аудиту в цілому. Зокрема:
Посилення незалежності
Закон відображає статус Рахункової палати як вищого державного колегіального органу фінансового контролю (аудиту), декларує політичну та підсилює фінансову незалежність, а також закріплює умови, за яких повноваження інституції не можуть бути припинені чи обмежені. Вперше передбачено процедуру обов’язкового подання Кабінетом Міністрів України разом із проєктом закону про Державний бюджет інформації щодо врахування у зазначеному проєкті пропозицій Рахункової палати щодо її фінансового забезпечення (з вмотивованим обґрунтуванням) у разі, якщо виникли розбіжності щодо обсягу такого забезпечення.
Оптимізація структури Рахункової палати
Передбачено зменшення кількості членів Рахункової палати та удосконалення їх повноважень під час координації заходів контролю. Також заплановано запровадження функціонування дорадчої групи експертів (за участі міжнародних експертів) для попереднього відбору кандидатів у члени Рахункової палати.
Розширення повноважень
Рахункова палата отримає ширший мандат для контролю за коштами місцевих бюджетів, суб’єктів господарювання державного та комунального сектору економіки, позабюджетних фондів, а також коштів міжнародної допомоги. Передбачено можливість здійснювати аудит консолідованої фінансової звітності суб’єктів державного сектору та бюджетів.
Вдосконалення процедур аудиту
Новий законопроєкт також передбачає ризикоорієнтований підхід до відбору об’єктів контролю та аудитів, а також спрощення документування результатів, зокрема, скасування обов’язку складати акти аудитів.
Підвищення ефективності та впливу рекомендацій Рахункової палати
Передбачається запровадження оновлених підходів до моніторингу виконання рекомендацій Рахункової палати та процедур розгляду результатів аудитів відповідними комітетами Верховної Ради України.
Зовнішнє оцінювання діяльності Рахункової палати
Щонайменше один раз на три роки проводитиметься зовнішній фінансовий аудит Рахункової палати, а кожні п’ять років – зовнішнє оцінювання на відповідність міжнародним стандартам з урахуванням правил перехідних положень.
«Хочу особливо підкреслити, що ухвалений закон – це далеко не перші і не останні позитивні зміни у нашій інституції. Так від початку цього року Рахункова палата уже здійснює всі аудити у відповідності до методик, розроблених на основі міжнародних стандартів, значно вдосконалено внутрішні процеси управління, здійснено комплексний аналіз рекомендацій Рахункової палати за останні 6 років, посилено контроль за процесом їх виконання та інше», - прокоментувала прийняття законопроєкту Голова Рахункової палати Ольга Піщанська. Вона також подякувала колегам, парламенту та міжнародним партнерам за внесок у розробку та ухвалення цього важливого документу.
Закон набуде чинності після підписання Президентом України та офіційного оприлюднення з урахуванням прикінцевих та перехідних положень.
