Людям із порушенням зору
Покращити координацію між державними органами, удосконалити механізми моніторингу якості води, модернізувати інфраструктуру та впровадити нові технології очищення води. Такі рекомендації надані у Спільному звіті про результати координованого аудиту щодо цілі 6 Цілей сталого розвитку ООН «Забезпечення наявності та раціонального використання водних ресурсів і санітарії для всіх», який Рахункова палата схвалила 5 листопада.
Відповідний контрольний захід проводився спільно з вищими органами аудиту Республіки Сербія, Республіки Хорватія, Республіки Польща та Угорщини (координатор аудиту).
Довідково. У вересні 2015 року на Саміті ООН зі сталого розвитку ухвалили підсумковий документ «Перетворення нашого світу: Порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року». Порядком визначено, що проблема дефіциту води та її забруднення – це проблема усього світу. А необхідність вирішення цієї проблеми визначена Ціллю 6 «Забезпечення доступності та сталого управління водними ресурсами та санітарією» ООН. На досягнення цієї цілі країни мали розробити перелік заходів. А проведений аудит мав на меті перевірити, наскільки успішно заплановані заходи вдалося реалізувати.
Кожна країна в межах свого національного аудиту самостійно ідентифікувала внутрішні проблемні питання використання водних ресурсів та санітарії.
Попри те, що розроблені галузеві стратегії з питного водопостачання та водовідведення країн, в яких проводилися аудити, відповідають міжнародним цілям, аудитори виявили недостатню координацію на стратегічному рівні, несистематичність моніторингу та звітності в сфері водопостачання та водовідведення, брак вичерпних даних щодо проєктів водопостачання. При цьому, що особливо актуально для України, зношеність інфраструктури водопостачання та недостатнє фінансування її реконструкції призвели до значних втрат питної води.
За результатами семи окремих контрольних заходів країни-учасниці міжнародного координованого аудиту сформували спільні рекомендації для урядів своїх держав. Ці рекомендації мають сприяти покращенню управління процесами, а також якості питного водопостачання. Отже, основні з цих рекомендацій стосуються:
– покращення координації між державними органами та зацікавленими сторонами у сфері водних ресурсів;
– чіткого визначення ролей і відповідальності державних органів для уникнення дублювання та забезпечення підзвітності;
– створення інтегрованих баз даних для моніторингу та підтримки прийняття рішень у водному секторі;
– удосконалення механізмів моніторингу та звітності щодо якості та використання води;
– пріоритетності інвестицій на підтримку та модернізацію інфраструктури водопостачання та водовідведення;
– впровадження новітніх технологій для виявлення втрат води та якісного очищення стічних вод тощо.
Як підсумував за результатами розгляду питання на засіданні заступник Голови Рахункової палати Сергій Ключка, основний висновок спільного аудиту – світові водні ресурси мають тенденцію до скорочення, це питання стосується і України. Отже, збереження ресурсів питної води має першочергове значення для людства, і держава повинна відігравати фундаментальну роль у забезпеченні економного та ефективного використання наявних водних ресурсів.
Наразі Спільний звіт схвалили ВОА всіх країн-учасниць аудиту. Надалі у порядку інформування він буде надісланий Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, а також урядам усіх країн-учасниць.
Довідково.
Національний аудит Рахункової палати щодо ефективності виконання заходів, спрямованих на досягнення цілі 6 «Забезпечення доступності та сталого управління водними ресурсами та санітарією» Цілей сталого розвитку України на період до 2030 охопив 2019–2022 роки. А відповідний Звіт та рішення були ухвалені на початку червня 2023 року. Аудитом, зокрема, засвідчено, що доступ населення України до якісної питної води обмежений. Централізованим водопостачанням забезпечено близько 65,2% населення країни (25% жителів сіл та 98% жителів міст). Дані моніторингових показників свідчать: питома вага нестандартних досліджених проб питної води з централізованого та нецентралізованого водопостачання, які не відповідають нормативам за мікробіологічними, органолептичними, фізико-хімічними та санітарно токсикологічними показниками, з 2015 року має чітку тенденцію до зростання. Це означає, що епідемічна безпека води щороку погіршується.
У національному Звіті надані також рекомендації Міністерству фінансів України, Міністерству економіки України, Державній службі статистики України, Міністерству охорони здоров’я, Міністерству розвитку громад та територій України, Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів, міським і обласним адміністраціям. Рекомендації стосувалися законодавчих змін, що дають змогу закріпити цілі та стратегії сталого розвитку для покращення ситуації з забезпеченням питною водою. Об’єкти контролю наразі виконали усі надані рекомендації, зокрема, внесли зміни у порядок здійснення моніторингу вод, оновили екологічні нормативи якості масивів поверхневих вод тощо.
