Посилення незалежності Рахункової палати, підвищення ефективності її роботи, розширення повноважень, удосконалення механізму моніторингу наданих рекомендацій. Про ці та інші ключові законодавчі зміни, що відбудуться з набуттям чинності ухваленого Верховною Радою України законопроєкту №10044-д, зазначив член Рахункової палати Кирило Клименко під час чергового спільного онлайн-засідання Комітету з питань бюджету Верховної Ради України та Комітету з питань бюджетного контролю Європейського парламенту. Захід відбувся 5 грудня.
«Зміни до Закону «Про Рахункову палату» є значним кроком вперед у зміцненні інституційної бази ефективного управління державними фінансами в Україні. Ця реформа відповідає міжнародним стандартам і рекомендаціям МВФ і SIGMA, сприяючи прозорості, підзвітності та ефективності нагляду за державними витратами. Крім того, закон посилить довіру до управління державними ресурсами та сприятиме євроінтеграції України», – Кирило Клименко.
Також Кирило Клименко зауважив, що відповідно до висновків SIGMA (Програма підтримки вдосконалення врядування та менеджменту, спільна ініціатива Європейського Союзу та Організації з економічного співробітництва і розвитку) та Звіту про розширення Європейської Комісії за 2024 рік, зміни до Закону України «Про Рахункову палату» забезпечують вищий рівень незалежності, водночас окремі завдання залишаються актуальними, зокрема, необхідність закріпити на конституційному рівні статус вищого органу аудиту.
Окрім реформування системи державного зовнішнього фінансового контролю, в межах засідання українські та європейські парламентарі розглянули питання бюджетного прогнозування, зміни до законодавства щодо антикорупційної політики, а також питання співпраці між антикорупційними органами України та ЄС.
Нагадаємо, у березні цього року під час онлайн-засідання Комітету з питань бюджету та Комітету з питань антикорупційної політики ВРУ, а також Комітету з питань бюджетного контролю Європарламенту йшлося про проведені Рахунковою палатою заходи державного зовнішнього фінансового контролю щодо використання коштів позик і допомог іноземних держав та організацій, якими було охоплено 760,2 млрд грн та про алгоритм співпраці Рахункової палати з правоохоронними органами.