Людям із порушенням зору
Державна житлова політика в Україні нині є фрагментарною, відсутність координації та єдиного підходу до цього питання ускладнює вирішення житлової проблеми в цілому. Ще більш гостро питання постало з початком широкомасштабного вторгнення РФ в Україну.
Задля сприяння забезпеченню молоді житлом діяла відповідна державна програма. Однак у 2020-2023 роках плановий показник виданих за нею кредитів було виконано лише на 24,8%. Про це, зокрема, йдеться у Звіті за результатами аудиту ефективності використання бюджетних коштів, передбачених Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури України на формування та реалізацію державної житлової політики в частині забезпечення молоді житлом, який ухвалили на засіданні Рахункової палати 10 грудня. Аудитом охоплено період 2020–2023 років.
Необхідність перегляду державної житлової політики
Основні засади реалізації державної житлової політики в Україні не визначені. Тобто відсутні концептуальні та стратегічні документи, які б чітко окреслювали цілі, завдання, заходи у цій сфері, індикатори та часові межі їх досягнення. З цієї причини ані Міністерство, ані контролюючі чи інші органи не можуть здійснювати моніторинг державної житлової політики та оцінювати досягнення цілей, пов’язаних із забезпеченням молоді житлом, а також - внесок у цей процес держави. Також на державному рівні відсутні актуальні дані щодо обсягів потреби молоді в житлі, що унеможливлює реалістичне планування вирішення цієї проблеми.
Фрагментарність державної житлової політики у цьому питанні виявляється у тому, що різноманітні програми у цій сфері реалізують різні центральні органи виконавчої влади, не координуючи ці дії між собою. Відсутність комплексного підходу та координації ускладнює адаптацію житлових програм до реальних обставин та потреб.
В умовах військової агресії пріоритетного забезпечення житлом потребують такі категорії населення, як вимушено переміщені особи та військовослужбовці. Забезпечення молоді житлом наразі не віднесено до пріоритетів державної політики.
Як працює система пільгового молодіжного кредитування
Єдиним інструментом, через який наразі держава реалізує житлову політику щодо забезпечення молоді житлом, є затверджена Урядом Державна програма забезпечення молоді житлом на 2013 – 2026 роки (далі – Програма).
Програма передбачає два механізми підтримки молоді: пільгове довгострокове кредитування та часткову компенсацію відсоткової ставки за кредитами. Інші фінансово-кредитні механізми забезпечення економічної доступності житла для молоді, розроблення яких передбачене законодавством, на практиці не застосовуються і в Програмі не передбачені, що обмежує можливості надання підтримки молоді у забезпеченні житлом.
Загалом Програма вже більше десяти років реалізується через Державну спеціалізовану фінансову установу «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (далі – Фонд). Виконання заходів Програми здійснювалось в умовах постійного обмеження фінансування, тому вона не стала дієвим інструментом розв’язання житлової проблеми молоді.
Виконання Програми у 2020-2023 роках
У 2020-2023 роках в межах Програми видано 790 кредитів – це 24,8 % запланованої кількості. При наданні кредитів Фонд дотримувався в усіх суттєвих аспектах визначених процедур, строків і вимог до позичальників.
Водночас співвідношення кількості осіб, які отримали кредити, до загальної кількості охочих взяти участь у Програмі є критично низьким (відповідно по роках: коефіцієнти 0,06, 0,004, 0,02, 0,08). Збереження такої тенденції свідчить про неможливість задоволення в межах Програми реальних потреб громадян в отриманні таких кредитів щонайменше упродовж найближчих років.
Аудитори встановили, що у 2022 році Міністерство регіонального розвитку (з 07.09.2024 - Міністерство розвитку громад та територій України) зволікало з погодженням документів, необхідних для здійснення кредитування. Це унеможливило видачу Фондом кредитів із березня по грудень 2022 року, навіть за наявності залишку коштів на поповнення статутного капіталу в сумі 118,6 млн гривень.
Навіть після погодження документів Мінрегіоном Фонд ще понад два місяці не здійснював кредитування. Це зумовило затримку у використанні коштів на суму 138,9 млн гривень.
Загалом недоліки нормативно-правового врегулювання та прорахунки, що виникли в минулих періодах, призвели до ризику втрати джерела видачі кредитів щонайменше на 130 млн гривень.
Крім того, через неврегульованість законодавством питань забезпечення за кредитами по знищеному майну (анулювання заборгованості позичальника та отримання кредитором компенсації) є ризики виникнення безнадійної заборгованості за кредитами на об’єкти житлової нерухомості передані в іпотеку Фонду, які пошкоджені внаслідок військової агресії РФ.
За проаналізований період Фонд забезпечив виконання позичальниками зобов’язань на рівні понад 85 % що свідчить про ефективні та своєчасні заходи щодо погашення кредитів та відсотків за ними.
Щодо компенсації відсоткової ставки, то виконання цього заходу у досліджуваному періоді не впливало на вирішення житлової проблеми, оскільки Фонд обслуговує договори, укладені понад 18 років тому. Але недостатньо ефективна комунікація Фонду з банками та контроль за дотриманням ними термінів надання реєстрів позичальників вплинули на повноту та своєчасність здійснення такої компенсації. В окремих випадках громадяни отримували компенсацію через півроку та більше після сплати зобов’язань за кредитом.
Також Мінрегіон у 2020-2022 роках та Мінінфраструктури у 2023 році не забезпечили прийняття своєчасних управлінських рішень щодо зменшення обсягів фінансування на реалізацію цього заходу або перерозподілу коштів, внаслідок чого до державного бюджету було повернено 13,1 млн гривень.
Крім того, аудитом виявлено низку недоліків у Програмі, здійсненні моніторингу та звітуванні про її виконання, а також нормативно-правових актах, що стосуються питання використання коштів на заходи із забезпечення молоді житлом.
Рекомендації Рахункової палати
Отже, згідно з висновками аудиторів, для вирішення наявної житлової проблеми, особливо у молоді, необхідне оновлення підходів до формування та принципів реалізації житлової політики: встановити конкретні стратегічні цілі та запровадити реальні механізми їх реалізації. Ключовим же рішенням є законодавче унормування основних засад реалізації державної житлової політики та розроблення стратегічного документа, який об’єднає всі розрізнені дії держави у цій сфері. Серед іншого це дасть змогу розширити наявні механізми фінансування таких програм за рахунок державних коштів (пільгове кредитування та часткова компенсація відсоткової ставки) та використовувати механізми соціальної оренди, пільгової оренди з правом викупу.
Для усунення виявлених недоліків Рахункова палата рекомендує, зокрема:
Кабінетові Міністрів України:
- внести на розгляд Верховної Ради України проєкт Закону України «Про основні засади державної житлової політики» з метою визначення основних правових, економічних, соціальних і організаційних засад та забезпечення координації у цій сфері.
Міністерству розвитку громад та територій України:
- ініціювати перед Кабінетом Міністрів України питання розроблення проєкту Державної стратегії житлової політики України з метою визначення чітких стратегічних пріоритетів, цілей та завдань у цій сфері, у тому числі спрямованих на створення умов для забезпечення молоді житлом;
- розробити та подати на розгляд у встановленому порядку Кабінетові Міністрів України проєкти актів про внесення змін до низки нормативно-правових актів, що стосуються питання використання коштів на заходи із забезпечення молоді житлом, тощо.
Також Державній спеціалізованій фінансовій установі «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» надані відповідні рекомендації щодо перегляду внутрішніх документів та удосконалення договірної роботи.
Представники об’єктів контролю, які взяли участь у засіданні Рахункової палати, погодилися з висновками інституції. Зокрема, представниця Міністерства розвитку громад і територій наголосила на важливості змін підходів до забезпечення молоді житлом, а представник Держмолодьжитла зазначив, що рекомендації Рахункової палати будуть виконані.
Звіт та рішення Рахункової палати будуть надіслані до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства розвитку громад та територій України й Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», а також оприлюднені на офіційному вебсайті Рахункової палати.
