Людям із порушенням зору
В умовах обмеженого фінансування та дистанційної роботи через воєнний стан, науковці Національної академії правових наук України (далі – НАПрН України, Академія) забезпечили виконання ключових показників бюджетних програм і досягли запланованих наукових результатів.
Водночас відсутність стратегії розвитку у сфері наукової та науково-технічної діяльності, чітких інструментів взаємодії суб’єктів державного регулювання та управління у сфері наукової діяльності з науковими установами, механізмів практичного застосування результатів фундаментальних наукових досліджень обмежили інституційну спроможність Академії щодо участі в реалізації державної політики у сфері права.
Про це зазначено у Звіті щодо результатів аудиту відповідності використання коштів Державного бюджету України, виділених Національній академії правових наук України, затвердженому 10 грудня 2024 року. Відповідальна за аудит – член Рахункової палати Єлизавета Пушко-Цибуляк.
Контрольний захід охопив період 2021–2023 років і першу половину 2024 року. У межах аудиту було встановлено ключові аспекти діяльності НАПрН України та шести наукових установ, що перебувають у її віданні.
Обставини функціонування НАПрН України
Діяльність НАПрН України і наукових установ, що перебувають в її віданні, важлива у питаннях забезпечення адаптації законодавства України до норм Європейського Союзу, правового забезпечення національної безпеки та оборони; розслідування військових кримінальних правопорушень, механізму притягнення до відповідальності; механізмів відшкодування шкоди та компенсації збитків, заподіяних громадянам України, юридичним особам, державі Україна, природнім об'єктам збройною агресією РФ, відновлення України в повоєнний період.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2021 року № 911-р було проведено реформування Академії задля оптимізації її ресурсів, строків наукових досліджень, актуалізації їх тематики та розвитку міжнародного співробітництва.
Водночас Кабінет Міністрів України та Міністерство освіти і науки України у 2021–2022 роках не забезпечили оновлення переліку пріоритетних тематичних наукових досліджень і науково-технічних розробок. Міністерство освіти і науки України лише частково врахувало пропозиції НАПрН України щодо пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок на 2023 рік.
Академії у 2021–2024 роках із державного бюджету було виділено 383 млн грн (з них на організацію діяльності наукових установ 82,6 млн грн, а на проведення фундаментальних досліджень 300,8 млн грн). Незважаючи на обмежене фінансування, у 2021–2024 роках Академія досягла запланованих результатів, забезпечивши проведення наукових досліджень у галузі права за 58 темами, з яких завершено 28 (бюджетну програму виконано на 100%). За результатами фундаментальних наукових досліджень розроблено 160 проєктів нормативно-правових актів.
НАПрН України та її наукові установи самостійно моніторять стан впровадження власних досліджень в практичну площину, але через невизначеність механізму зворотного зв’язку відповіді про розгляд та використання результатів наукових досліджень у діяльності органів державної влади отримано лише в половині випадків.
Залишкове фінансування наукових установ, низький стан мотиваційного стимулювання науковців не сприяють зацікавленості молоді займатися наукою.
Відсутність стратегічних документів та формальний підхід до складання паспортів бюджетних програм
Аудит виявив низку проблем, які ускладнюють діяльність Академії. Зокрема, відсутність стратегічних документів, таких як державна програма прогнозування науково-технічного розвитку і стратегія розвитку у сфері наукової та науково-технічної діяльності.
Стратегії розвитку НАПрН України та її наукових установ внаслідок декларативності не спроможні забезпечити виконання мети їх формування – розвиток наукових установ. Не розроблено Порядку стратегічного та операційного планування діяльності НАПрН України та наукових установ, що перебувають в її віданні.
Як наслідок, мета бюджетних програм чітко не визначена, результативні показники бюджетних програм не висвітлюють ефекту, який отримають економіка і суспільство завдяки діяльності головного розпорядника бюджетних коштів.
Організаційно-управлінські проблеми
Внаслідок військової агресії РФ проти України, 23 січня 2024 року ракетним обстрілом було пошкоджено будівлю президії НАПрН України, а матеріально-технічну базу Академії частково знищено. Наразі Академія та інші наукові установи, що перебувають у віданні НАПрН України, провадять наукову діяльність в орендованих приміщеннях.
Однак зауважимо, що земельні ділянки, на яких розташовані пошкоджені будівлі Академії, належать Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого на праві постійного користування. При цьому жодних правочинів щодо використання таких ділянок між установами не укладено. Академією право постійного користування на земельну ділянку не оформлено.
Через недостатнє обґрунтування НАПрН України потреби у приміщеннях, переданих Академії у 2022–2023 роках відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України, та неузгодженість дій з Міністерством фінансів України щодо виділення додаткових коштів на їх утримання, не забезпечено ефективного управління нерухомим майном (будівля у Києві та гаражі) вартістю 94,6 млн гривень. Приміщення не використовувалися та в подальшому передані іншому учбовому закладу, однак на його утримання за цей період витрачено 75,87 тис. гривень.
Окрім цього, Академії бракує єдиних підходів до формування вартості платних послуг, а контроль за використанням коштів спеціального фонду є недостатнім. У бухгалтерському обліку також були зафіксовані окремі порушення, зокрема несвоєчасне відображення дебіторської заборгованості на суму 119 тис. гривень.
«В цілому, Урядом та Міністерством освіти і науки України не було створено достатнього нормативно-правого підґрунтя для забезпечення ефективної координації та організації наукових досліджень у галузі держави і права, а також комплексного розвитку правової науки та науки загалом», – зазначила Єлизавета Пушко-Цибуляк.
Варто зауважити, що під час аудиту Академією розпочато роботу над підготовкою Стратегії розвитку НАПрН України на 2026–-2030 роки. Ініційовано процеси оновлення положень про облікову політику наукових установ та вдосконалення їх систем внутрішнього контролю.
Для усунення виявлених аудитом проблем і недоліків Рахункова палата надала низку рекомендацій, зокрема:
Кабінетові Міністрів України:
– забезпечити розроблення та подання до Верховної Ради України оновленого пакета проєктів законів про визначення пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки та пріоритетних напрямів інноваційної діяльності, спрямованих на повоєнну відбудову України, з визначенням конкретних механізмів їх забезпечення;
– доручити Міністерству освіти і науки України підготувати та внести в установленому порядку на розгляд Кабінетові Міністрів України проєкт стратегії розвитку у сфері наукової і науково-технічної діяльності.
НАПрН України:
– ініціювати в установленому порядку проведення огляду витрат державного бюджету у сфері наукової і науково-технічної діяльності за бюджетними програмами НАПрН України;
– впровадити контроль за моніторингом науковими установами впровадження результатів фундаментальних наукових досліджень;
– розробити єдині методологічні засади формування вартості платних послуг, а також використання коштів, отриманих як плата за їх надання;
– вжити заходів для оформлення прав на земельні ділянки, на яких розташовані будівлі НАПрН України, тощо.
Звіт та рішення Рахункової палати будуть надіслані Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України та об’єктам контролю, а також опубліковані на офіційному вебсайті інституції.
