Людям із порушенням зору
Сили цивільного захисту системи Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) забезпечували виконання завдань, що в основному спрямовувалися на ліквідацію наслідків збройної агресії рф проти України. Підрозділами ДСНС з районів ведення бойових дій евакуйовано та надано психологічну допомогу понад 5 млн осіб, врятовано майже 15 тис. осіб, ліквідовано 148 тис. пожеж, доставлено постраждалим у надзвичайних ситуаціях понад 14 тис. т харчових продуктів та 130 тис. т води.
На забезпечення діяльності сил цивільного захисту підрозділів ДСНС упродовж 2022–2023 років було спрямовано понад 101 млрд грн коштів державного бюджету, що у три рази більше порівняно з обсягами видатків на початок 2022 року (14,9 млрд гривень). У цей період у системі ДСНС створено 15 нових аварійно-рятувальних частин та 30 підрозділів радіаційного, хімічного та біологічного захисту, в яких введено більше 2400 посад, у понад три рази підвищено оплату праці особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту підрозділів ДСНС та у два рази ‒ цивільним працівникам системи ДСНС. Парк пожежної та спеціальної техніки підрозділів ДСНС збільшено на 1200 одиниць.
Водночас у їх роботі існували і певні недоліки. Наприклад, підрозділи ДСНС, у тому числі новостворені, залишалися недостатньо укомплектованими працівниками, пожежною та спеціальною технікою. Аудит також виявив прогалину у забезпеченні соціальних гарантій для працівників сил цивільного захисту системи ДСНС та їх родин в умовах воєнного стану. Окремі питання діяльності сил цивільного захисту були нормативно неврегульованими, а управлінські рішення ДСНС та його підрозділів подекуди були неоперативними та неефективними, що впливало на стан використання коштів державного бюджету та управління майном.
Про це йдеться у Звіті про результати аудиту ефективності використання коштів Державного бюджету України, виділених Державній службі України з надзвичайних ситуацій на забезпечення діяльності сил цивільного захисту. Відповідальна за аудит – член Рахункової палати Єлизавета Пушко-Цибуляк.
Недостатня укомплектованість працівниками, пожежною та спеціальною технікою.
Підрозділи ДСНС, зокрема новостворені, залишалися недостатньо укомплектованими працівниками, пожежною та спеціальною технікою. Рівень укомплектування штатними працівниками становив 77,4 %, а рівень забезпечення технікою - 65‒82 %. До того ж термін експлуатації 71 % техніки, що перебуває на балансі підрозділів ДСНС, перевищує встановлений нормативний 10-річний термін, а частка відносно нової техніки, що експлуатується до 3 років, становить лише 11,8 %.
Прогалини у соціальних гарантіях
Аудитом встановлено факт виплати родині рятувальника, який загинув внаслідок влучання БПЛА «Шахед» при виконанні своїх обов’язків не у районі бойових дій, грошової допомоги відповідно до норм Кодексу цивільного захисту – 2,013 млн грн. При цьому у разі загибелі працівника ДСНС під час виконання службових обов’язків на території ведення бойових дій, розмір грошової допомоги становив би 15 млн гривень (врегульовано Постановою Кабінету Міністрів України №168 щодо виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану).
Рахункова палата рекомендує нормативно врегулювати питання виплати таких компенсацій та у разі загибелі рятувальника, незалежно від території виконання ним посадових обов’язків, здійснювати виплати одноразової грошової допомоги у сумі 15 млн гривень.
Нормативно-правові недоліки
Аудитори наголошують, що цілі, мета та пріоритети розвитку сил цивільного захисту на довготривалий період залишаються не визначеними. Розроблений та схвалений Кабінетом Міністрів України проєкт Стратегії громадської безпеки та цивільного захисту України в встановленому порядку не затверджений. Не оновлено й Загальнодержавну цільову програму захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (дія попередньої завершилась ще у 2017 році).
Нормативно не врегульовано механізм формування табелів до штату (норм) та Норм табельної належності, які є основними критеріями для визначення потреби підрозділів ДСНС щодо кількості працівників, техніки, устаткування, обладнання.
Неоперативні та неефективні управлінські рішення
ДСНС не виконувала у повному обсязі повноважень відповідального виконавця бюджетної програми та не забезпечила достатнього внутрішнього контролю на рівні територіальних органів і підрозділів як розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Це призвело до неоперативних та, в окремих випадках, неефективних рішень щодо управління коштами державного бюджету та майном на загальну суму 22,2 млрд гривень.
З них неефективне (неоперативне) прийняття управлінських рішень, нездійснення комплексу заходів з підготовки та проведення процедур закупівель, при відкритих у повному обсязі згідно з розписом бюджетних асигнуваннях, призвело до затримки процедур закупівель та спричинило накопичення коштів у загальному обсязі 12,3 млрд грн, використання яких здійснювалося в останні місяці фінансового року. Це також створило ризики неекономного використання 208,2 млн грн, що спричинено наявністю ознак придбання матеріальних цінностей за цінами, вищими за ринкові, а також недостатньо якісним проведенням попереднього моніторингу цін та визначенням очікуваної вартості предмета закупівлі.
Не прийнято й управлінських рішеннь щодо включення до норм табельної належності отриманих як благодійні внески, гранти та дарунки – пожежних, аварійно-рятувальних та спеціальних автомобілів, іншого устаткування та обладнання на загальну суму 7,2 млрд гривень. Через недоліки внутрішнього контролю об’єктами контролю допущені також інші порушення та недоліки при використанні коштів державного бюджету та управлінні майном на загальну суму 2,5 млрд гривень.
«Підрозділи ДСНС в умовах воєнного стану, за недостатнього забезпечення пожежною та спеціальною технікою, а також штатними працівниками, загалом забезпечували виконання основних завдань, які спрямовувалися в першу чергу на ліквідацію наслідків збройної агресії рф проти України. Водночас, через невиконання ДСНС у повному обсязі повноважень відповідального виконавця бюджетної програми та не забезпечення достатнього внутрішнього контролю на рівні територіальних органів і підрозділів як розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, об’єктами контролю допускалося ухвалення неефективних (неоперативних) управлінських рішень щодо використання коштів державного бюджету та управління майном. Під час проведення аудиту та підготовки Звіту за ним ДСНС вжила заходів нормативно-правового, організаційно-управлінського, адміністративно-господарського та фінансового характеру задля усунення виявлених недоліків. Як наслідок, зокрема, розподілено між підрозділами ДСНС 33 одиниці техніки загальною вартістю 58,9 млн грн, 4 789 комплектів продуктових наборів та вжито інших заходів», – зауважила під час засідання член Рахункової палати Єлизавета Пушко-Цибуляк.
За підсумками аудиту Рахункова палата рекомендувала Кабінетові Міністрів України, Міністерству внутрішніх справ України та Державній службі України з надзвичайних ситуацій, вжити заходів, зокрема щодо:
– затвердження Стратегії громадської безпеки та цивільного захисту України;
– розробки та ухвалення Загальнодержавної цільової програми захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру до 2030 року;
– нормативного врегулювання механізму формування норм забезпечення підрозділів ДСНС;
– врегулювання на нормативному рівні питання, пов'язаного із визначенням розміру одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб рядового і начальницького складу сил цивільного захисту під час виконання ними обов'язків з ліквідації наслідків збройної агресії незалежно від місця виконання обов'язків у розмірі 15 млн гривень.
Представники об’єктів контролю подякували Рахунковій палаті за роботу та запевнили, що врахують висвітлені у Звіті недоліки.
Звіт та рішення Рахункової палати будуть надіслані Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, Міністерству внутрішніх справ України, Державному бюро розслідувань та опубліковані на офіційному вебсайті інституції.
