Людям із порушенням зору
Міністерство культури та стратегічних комунікацій України* не забезпечило повною мірою створення та функціонування цілісної нормативно врегульованої організаційної системи управління охороною культурної спадщини Національного заповідника «Києво-Печерська лавра»**. Заповідник був забезпечений фінансуванням лише на половину від потреби, а на реставрацію пам’яток виділялася незначна частина від необхідного обсягу коштів.
Про це йдеться у Звіті за результатами аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра». Відповідальна за аудит – член Рахункової палати Єлизавета Пушко-Цибуляк. Контрольний захід охопив період 2020–2023 років.
Формування організаційної структури управління заповідником
Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» є складовою об’єкта всесвітньої культурної спадщини «Свята Софія та Києво-Печерська лавра у Києві», що входить до переліку 8 об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО України. Це – найбільший музейний комплекс країн Східної Європи. На території Заповідника розташовано 140 споруд, що є пам’ятками історії та культури, у тому числі два унікальних підземних комплекси, архітектурні споруди релігійного призначення.
Вимоги до організації управління об’єктом Всесвітньої культурної спадщини передбачають створення Ради з питань всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, Наглядової ради об'єкта всесвітньої спадщини, Органу управління об'єктом всесвітньої спадщини, Наглядової ради національного заповідника.
Ці структури у Заповіднику досі не утворено, тож Мінкультури не забезпечено у повному обсязі виконання окремих повноважень та завдань у сфері управління об’єктом спадщини ЮНЕСКО, а саме:
- здійснення моніторингу стану збереження об'єкта всесвітньої спадщини;
- контроль за виконанням рішень Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО;
- участь в освітніх програмах, спрямованих на популяризацію об'єкта всесвітньої спадщини;
- надання висновків щодо науково-проєктної документації для робіт із консервації, реставрації, музеєфікації, ремонту та пристосування, які можуть вплинути на унікальну цінність об’єкта тощо.
Також Заповідник не затвердив необхідних документів для належної організації своєї діяльності: стратегію, перспективні плани економічного і соціального розвитку та перспективні плани за основними напрямами діяльності.
Фінансування потреб Заповідника та використання коштів
У період із 2020 по 2023 роки за чотирма бюджетними програмами*** Міністерство виділило 556,4 млн гривень. При цьому потреби Заповідника у фінансуванні були забезпечені лише на 51,2 %, зокрема поточні видатки — на 82,3 %, капітальні — на 9,7 %. Міністерство також не використало наявних можливостей щодо перерозподілу видатків бюджету в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника бюджетних коштів, що створило ризики незбереження нерухомих пам’яток архітектури національного і місцевого значення.
Загалом через неефективні управлінські рішення Заповідником не використано та повернено до бюджету 25,2 млн грн із затверджених бюджетних коштів. Це свідчить про несистемний підхід до планування та оперативного коригування заходів і бюджету.
Також аудитори встановили, що у 2020-2023 роках неекономно та неефективно Заповідником було використано 29,5 млн гривень:
- 21,2 млн грн спрямовано на виплату надбавок штатному персоналу, хоча така потреба не визначалась;
- 500 тис. грн сплачено незаконно звільненому у 2016 році старшому науковому співробітнику Заповідника за вимушений прогул;
- 7,8 млн грн спрямовано на надбавки працівникам, які не виконували творчих, музейних чи наукових функцій.
Ремонтно-реставраційні роботи
Станом на початок 2024 року зі 140 пам’яток, що перебувають на обліку Заповідника, 38 знаходяться у незадовільному стані, а 4 — в аварійному, що створює ризики їх руйнування.
Через недофінансування капітальних видатків, у 2020–2021 роках та 2023 році Заповідник провів ремонтно-реставраційні роботи лише на сімох об’єктах, на що витратили 29,1 млн гривень.
Подальше незабезпечення Заповідника капітальними видатками в обсягах, необхідних для виконання ремонтно-реставраційних робіт на об’єктах культурної спадщини Заповідника, посилює ризики їх пошкодження та руйнування, що призведе до збільшення обсягу видатків, необхідних для їх збереження.
Внутрішній контроль
Міністерство не забезпечило організаційної незалежності підрозділу внутрішнього аудиту, яка передбачає підпорядкування та підзвітність керівникові установи. Водночас на підрозділ покладалися функції, не пов’язані із завданнями внутрішнього аудиту.
Аудитори виявили порушення у складанні кошторисів Заповідника, зокрема, неналежно обґрунтовані показники видатків на суму 1,9 млн гривень.
«Зазначу, що ні в Міністерстві, ні у Заповіднику не створена цілісна система внутрішнього контролю, не використовуються інструменти своєчасного виявлення та попередження негативних тенденцій, що дало б можливість оперативно реагувати та приймати своєчасно управлінські рішення», – зауважила Єлизавета Пушко-Цибуляк.
Наголосимо, Рахункова палата системно досліджує діяльність Заповідника. У 2019 році було проведено аудит ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Міністерству культури України на збереження історико- культурної та архітектурної спадщини в національних і державних заповідниках, здійснення заходів з охорони культурної спадщини, паспортизації, інвентаризації та реставрації пам'яток архітектури, культури та світової спадщини ЮНЕСКО. З 23 рекомендацій, наданих за цим заходом контролю, досі не виконано сім.
У 2023 році Рахункова палата здійснила аналіз управління об'єктами Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» (Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника), що мають фінансові наслідки для державного бюджету. Із наданих за цим заходом 14 рекомендацій не виконано 8.
Цього року для усунення виявлених проблем і недоліків Рахункова палата рекомендувала, зокрема:
Кабінетові Міністрів України:
- встановити порядок розроблення та затвердження плану організації території історико-культурного заповідника;
- затвердити склад наглядової ради Заповідника;
- забезпечити граничним обсягом визначеної Заповідником потреби у видатках розвитку окремим напрямом у паспорті бюджетної програми за КПКВК 3801490 для своєчасного виконання ремонтно-реставраційних робіт на будівлях та спорудах, що мають статус пам’яток культурної спадщини;
Міністерству культури та стратегічних комунікацій України:
- визначити або утворити орган управління об’єктом всесвітньої спадщини та створити наглядову раду;
- створити раду з питань Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Україні;
- розробити та затвердити рекомендації щодо формування плану управління об’єктами всесвітньої спадщини тощо.
Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра»:
- розробити та затвердити стратегію, перспективні плани економічного і соціального розвитку з розподілом по роках та перспективні плани за основними напрямами діяльності;
- затвердити нову редакцію Плану організації території історико-культурного заповідника державного значення тощо.
Присутній на засіданні державний секретар Міністерства культури та стратегічних комунікацій України Олег Куроченко подякував Рахунковій палаті за роботу та зауважив, що Міністерство врахує надані рекомендації.
Звіт і рішення Рахункової палати будуть надіслані Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України та об’єктам контролю, а також опубліковані на офіційному вебсайті інституції.
*З 02.09.2019 до 22.03.2020 - Міністерство культури, молоді та спорту України; з 23.03.2020 до 05.09.2024 - Міністерство культури та інформаційної політики України.
**До 2020 року — Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник.
***КПКВК 3801490 «Збереження історико-культурної та архітектурної спадщини в національних і державних заповідниках» у період з 22.06.2020-01.01.2024;
КПКВК 3801170 «Загальнодержавні заходи у сферах культури та мистецтв, охорони культурної спадщини, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, державної мовної політики, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин»;
КПКВК 3801340 «Фонд розвитку закладів загальнодержавного значення»;
КПКВК 3801280 «Фонд розвитку закладів загальнодержавного значення, в тому числі їх будівництво».
.jpg){kind=link}
