Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики на засіданні 23 січня розглянув Звіт Рахункової палати про результати аудиту відповідності використання коштів державного бюджету та управління активами Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Під час засідання відповідальна за аудит член Рахункової палати Єлизавета Пушко-Цибуляк зазначила, що на сьогодні результати діяльності АРМА щодо володіння, користування та розпорядження активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, неповною мірою відповідають очікуванням, адже вони передбачали запровадження прозорих і ефективних механізмів формування та реалізації державної політики у сфері управління такими активами.
Член Рахункової палати нагадала, що відповідно до результатів аудиту за підсумками І півріччя 2024 року спостерігалося покращення показників діяльності АРМА порівняно з попередніми роками. Це дало змогу забезпечити надходження до державного бюджету від управління активами (загалом за період аудиту) на суму понад 0,4 млрд грн, отримати дохід від управління грошовими коштами – 0,6 млрд грн, спрямувати 6,8 млрд грн грошових активів на депозитний рахунок у банку (в тому числі 1,6 млрд грн від реалізації активів), за які придбані облігації внутрішньої державної позики («Військові облігації») на 5,4 млрд гривень.
Водночас, за словами Єлизавети Пушко-Цибуляк, аудитом було встановлено низку причин, які не сприяли ефективному управлінню активами АРМА:
- недосконалість нормативно-правової бази;
- недостатність та фрагментарність інформації про активи;
- неврегульованість взаємовідносин між АРМА та органами прокуратури, органами досудового розслідування на етапі передачі-прийняття активів;
- недостатність інструментів, необхідних для збереження (за можливості – збільшення) економічної вартості активів;
- недосконалість наявних механізмів відбору управителів та оцінювачів (під час реалізації) активів;
- недостатність внутрішніх регламентних норм для дієвого моніторингу та контролю.
Як наслідок – не було забезпечено виконання 80,3 % ухвал суду, а активи на суму понад 39,4 млрд грн досі не були прийнятими в управління.
«Сподіваюся, що реалізація рекомендацій Рахункової палати щодо вдосконалення процесів сприятиме, в першу чергу, прозорому й ефективному подальшому управлінню активами. А також буде змінений підхід в частині фінансування, що забезпечить інституційну спроможність АРМА», – зауважила Єлизавета Пушко-Цибуляк.
Також член Рахункової палати під час виступу наголосила, що частково рекомендації Рахункової палати уже враховано у Проєкті Закону № 12374-2, що є прикладом злагодженої співпраці аудиторів та народних депутатів.
Голова Комітету ВРУ з питань бюджету Роксолана Підласа, яка також брала участь у засіданні Комітету, наголосила, що законопроєкт про реформу АРМА є однією з вимог Ukraine Facility.
У підсумку обговорення Голова Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна подякувала Рахунковій палаті за Звіт та наголосила на особливій важливості окремих наданих рекомендацій та зроблених висновків: проблемі інвентаризації активів, відсутності фіксації їх вартості та вчасного взяття на бухгалтерський облік, неврегульованості термінів передачі АРМА отриманих активів у подальше управління тощо.
Голова АРМА Олена Дума під час засідання зауважила, що її інституція вже сформувала план виконання рекомендацій Рахункової палати і почала його реалізовувати.