Людям із порушенням зору
Гральний бізнес в Україні легалізовано з 2020 року. Однак досі не створено ефективної системи контролю в цій високоризиковій сфері. Аудит Рахункової палати на тему «Гральний бізнес: очікування та реальність» засвідчив: попри зростання податкових надходжень від цього виду діяльності, поточний стан державного регулювання та контролю не гарантує повної прозорості, податкової дисципліни, відповідальності та захисту суспільних інтересів.
Перший аудит у сфері азартних ігор та лотерей, проведений від початку легалізації цієї сфери, охопив період 2021-2024 років. Звіт за його результатами ухвалено на засіданні Рахункової палати 22 липня. Відповідальна за аудит – Голова Рахункової палати Ольга Піщанська.
Мета аудиту – оцінити ефективність та результативність державного регулювання, справляння податків, зборів та інших платежів у цій сфері, а також регулювання впливу азартних ігор на суспільство. Висновки аудиту свідчать про суттєві недоліки на законодавчому, організаційному, податковому й соціальному рівнях.
Як йдеться у звіті, після ухвалення Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» та створення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ, Комісія)*:
– ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор отримали 88 суб’єктів господарювання;
– їхні сумарні доходи зросли з 3 до 142 млрд грн;
– а обсяг сплачених податків підвищився з 200 млн до 17 млрд гривень.
ПРОГАЛИНИ ДЕРЖНАГЛЯДУ
Аудитори зазначають, що не всі очікування від легалізації діяльності у цій сфері виправдалися, що сталося здебільшого через провали в діяльності Уповноваженого органу. Зокрема, КРАІЛ не впровадила Державну систему онлайн-моніторингу та не забезпечила формування реєстрів організаторів грального бізнесу. Відповідно, Комісія не володіла достовірними даними про реальні обсяги ринку.
Також КРАІЛ на системній основі не проводила перевірок гравців ринку та не розробила механізму стягнення щорічної плати за анульовані у 2023 році ліцензії суб’єктам грального бізнесу. Через це державним бюджетом недоотримано 1,3 млрд гривень.
ПОДАТКИ З АЗАРТНИХ ІГОР – НЕДООТРИМАНО
50 % суб’єктів грального бізнесу в 2023–2024 роках задекларували збитковий фінансовий результат. Але на думку аудиторів, той факт, що організатори азартних ігор декларували різні обсяги доходу отриманого гравцями у звітності з податку на прибуток та ПДФО (у 2023 році – у 6,7 раза, у 2024 році — у 3 рази), свідчить про можливу наявність схем ухиляння перших від сплати податків.
Власне ефективність податкового контролю за справлянням податків у цій сфері була незадовільною: лише до 0,9 % донарахованих сум було реально сплачено, а 94 % — скасовано судами.
Окремо аудит зафіксував, що законодавчо встановлена можливість перебування суб’єктів грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування у 2022–2023 роках (за ставкою 2 %) призвела до втрати бюджетом 1,9 млрд гривень.
ЛОТЕРЕЙНІ ОПЕРАТОРИ – БЕЗ ЛІЦЕНЗІЙ
Профільним Законом з 2020 року ліцензування лотерей було передано від Міністерства фінансів України до повноважень КРАІЛ. Однак через незатвердження ліцензійних умов Комісія, за весь час її функціонування, не видала жодної ліцензії. Дія старих ліцензій гравців цього ринку вичерпалися ще у 2014 році, а державний бюджет недоотримав від їх продажу у 2021–2024 роках понад 220 млн грн доходів, порахували аудитори.
НЕЛЕГАЛЬНІ ІГРИ
Неефективний механізм блокування нелегальних сайтів, слабке застосування санкцій та неконтрольована реклама азартних ігор сприяли формуванню тіньового сектору в ігровій сфері.
КРАІЛ не могла самостійно блокувати сайти з незаконними онлайн-казино, а з 512 вимог до організаторів незаконних азартних ігор та постачальників послуг хостингу для незаконних казино було виконано 29 %.
Також лише 20,1 % накладених КРАІЛ штрафів з 35,7 млн грн загалом було сплачено. Із серпня 2024 року жодного нового штрафу не було накладено, а ліцензії компаній, що потрапили під санкції РНБО, анульовано лише через 5 місяців після винесення рішення. Причина – недієздатність КРАІЛ через відсутність кворуму.
ПРОТИДІЯ ЛУДОМАНІЇ
Упродовж 2021–2024 років кількість гравців, які брали участь в азартних іграх та отримали доходи у вигляді виграшів, зросла у понад 40 разів – з 16 тис. до 640 тис. осіб.
Водночас немає достовірних даних про загальну кількість учасників азартних ігор. Держава не замовляла жодного соціологічного дослідження щодо масштабів лудоманії або її впливу на сім’ї, молодь, економіку. Цей факт унеможливлює формування відповідної державної політики.
«Без системного збору даних та проведення соціальних досліджень держава не може діяти впевнено у питанні протидії ігровій залежності. Це збільшує соціальні ризики, а також ускладнює формування гуманної, обґрунтованої державної політики у сфері захисту громадян від негативного впливу азартних ігор», – підкреслила, представляючи звіт, Ольга Піщанська.
Голова Рахункової палати також зазначила, що про результати аудиту буде проінформовано Офіс Генерального прокурора.
РЕКОМЕНДАЦІЇ
Для усунення виявлених недоліків Рахункова палата надала низку рекомендацій, зокрема:
Міністерству цифрової трансформації України:
- спільно з Державним агентством з контролю грального та лотерейного бізнесу в Україні (ПлейСіті) забезпечити оновлення нормативної бази у сфері азартних ігор;
– організувати дослідження соціальних наслідків поширення азартних ігор та на його основі розробити стратегію запобігання і мінімізації шкоди від таких ігор.
Агентству ПлейСіті:
- забезпечити створення та впровадження Державної системи онлайн-моніторингу;
- налагодити роботу електронних реєстрів організаторів азартних ігор;
Державній податковій службі України:
- підвищити ефективність податкового адміністрування у сфері азартних ігор.
Присутні на засіданні представники об’єктів контролю погодилися з рекомендаціями Рахункової палати, висловили готовність забезпечити їх виконання та відзначили потенційний позитивний вплив їх реалізації на розвиток сфери.
*З 01.04.2025 КРАІЛ ліквідовано та утворено Державне агентство ПлейСіті.
Для отримання оперативних оновлень - слідкуйте за нами у соцмережах:
Facebook, Telegram, Instagram, X, LinkedIn, Youtube
За додатковою інформацією та коментарями звертайтеся до Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій:
RP_press@rp.gov.ua
(044) 298-74-75
