Людям із порушенням зору
В умовах широкомасштабної збройної агресії рф значення української кінематографії зростає в рази – вона є носієм історичної пам’яті, джерелом моральної підтримки населення та інструментом міжнародної культурної дипломатії. Відповідно, особливе значення має підтримка цієї сфери державою.
В рамках аудиту відповідності на тему «Державна підтримка кінематографії: за що платить держава?», Рахункова палата оцінила стан нормативно-правового, організаційно-управлінського та фінансового забезпечення процесу формування та реалізації державної політики у сфері кінематографії, і те, як Державне агентство України з питань кіно у 2022–2024 роках управляло коштами державної підтримки цієї сфери на загальну суму 856,4 млн гривень. Відповідальна за проведення аудиту член Рахункової палати Єлизавета Пушко-Цибуляк.
Аудитори дослідили процеси надання державної підтримки, проведення творчих конкурсів, прийняття рішень Радою з державної підтримки кінематографії, дотримання строків реалізації кінопроєктів тощо. Як йдеться у затвердженому 26 серпня Звіті за результатами аудиту,загалом державна підтримка кінематографії сприяла реалізації низки кінопроєктів.
«Водночас аудитом виявлено причинно-наслідкові звʼязки між недоліками нормативно-правового забезпечення, недосконалими і безсистемними організаційно-управлінськими рішеннями, неефективним управлінням виділеними коштами державної підтримки, що негативно впливало на досягнення запланованих результатів у виробництві вітчизняних фільмів та популяризації національного кінопродукту», - підкреслила Єлизавета Пушко-Цибуляк, представляючи результати аудиту під час засідання Рахункової палати.
Зокрема, за її словами, Кабінет Міністрів України не забезпечив створення єдиної та врегульованої системи державної підтримки галузі.
БРАК СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ
У 2022–2025 роках відповідальний за формування державної політики у сфері кінематографії орган змінювався тричі: від Міністерства культури та інформаційної політики України (далі – МКІП) ці функції спочатку передали до Державного агентства України з питань кіно (далі – Держкіно), та надалі знову повернули Мінкультури. При цьому головним розпорядником коштів залишався Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабінету Міністрів України.
Така ситуація не сприяла формуванню системної політики у сфері кінематографії.
- У сфері кіно не було нормативно врегульовано процеси виробництва, розповсюдження, демонстрування та зберігання фільмів.
- Так і не було створено Державного фонду фільмів України.
- З 2020 до 2025 року не було затверджено Загальнодержавну програму розвитку національної кіноіндустрії та не розроблено стратегію розвитку кіно в Україні.
- Стратегію розвитку культури на період до 2030 року та операційний план заходів з її реалізації, якими визначені завдання та заходи, зокрема, у сфері кінематографії затверджено лише під час аудиту у березні 2025 року.
ВИКОРИСТАННЯ КОШТІВ ДЕРЖПІДТРИМКИ
У 2022–2024 роках за бюджетною програмою «Державна підтримка кінематографії» із передбачених 856,4 млн грн різноманітним суб’єктам кінематографії було надано підтримку в сумі 742 млн гривень для завершення уже розпочатих фільмів (61 фільм) та реалізації укладених договорів на виробництво нових 85 фільмів. Також на ці кошти провели 94 заходи з популяризації національних фільмів.
Загалом фінансовий аналіз використання коштів бюджетної програми показав, що управління ними здійснювалося безсистемно. Значна частина видатків була включено до бюджетних запитів без належних економічних розрахунків. Також аудитори зафіксували недоліки та порушення установлених норм і правил під час управління коштами на суму 80,9 млн грн, зокрема, 67,5 млн грн так і не були освоєні та повернулися до державного бюджету.
Зафіксовано і 19 випадків отримання коштів цієї субсидії (на суму 9 млн грн) суб’єктами, які не були внесені до Державного реєстру виробників, розповсюджувачів і демонстраторів фільмів (веде Державне агентство України з питань кіно). В той час як наявність кіновиробника у цьому реєстрі є обов’язковою умовою для отримання ним державної підтримки відповідно до Закону України «Про кінематографію».
Відзначимо, що рішення про надання нової держпідтримки у 2022–2024 роках ухвалювала Рада з державної підтримки кінематографії. Держкіно не організувало системну й відкриту роботу цього органу. До прикладу, замість законодавчо визначених мінімум двох на рік конкурсних відборів кінопроєктів проводився лише один. При цьому його організація не була прозорою, відбувалася без застосування електронної інформаційної системи, яка мала б зменшити корупційні ризики та забезпечити прозорість і рівний доступ до ресурсу підтримки продюсерів і компаній. При цьому на офіційному сайті Держкіно не оголошувалася інформація про початок конкурсів.
Примітно, що попри низькі результати роботи, члени Ради отримували винагороду за свою роботу, а у 2024 році члени попереднього складу Ради ще й стягнули через суд заборгованість за 2019 рік на 2,4 млн грн, що відповідно до законодавства вважається збитками державного бюджету. Наразі у судах розглядаються справи, які можуть спричинити додаткові витрати ще на 3,4 млн грн.
ВІДСУТНІСТЬ КОНТРОЛЮ
Аудитори встановили, що нормативно-правовими актами не визначено граничних термінів виробництва фільмів за кошти державного бюджету, що разом із неналежною організацією Держкіно претензійно-позовної роботи створило ризик втрат на 55,8 млн грн.
До прикладу, на момент аудиту строк дії договорів за чотирьома фільмами вже закінчився, але вони так і не були завершені, зокрема деякі проєкти – ще з 2017–2019 років.
Також держава не має дієвих механізмів контролю за повнотою сплати компаніями коштів до спеціального фонду державного бюджету від прокату та передачі прав на використання фільмів. Відсутність такого контролю знижує надходження до бюджету та зменшує обсяги фінансування заходів у сфері кінематографії. В той час як саме ці кошти надалі повинні спрямовуватись на виробництво та розповсюдження національних фільмів, розвиток української кіноіндустрії та популяризацію українського кіно в Україні й за кордоном.
Ключовим інструментом прозорості мав стати «Єдиний електронний квиток» – система державного обліку квитків у кінотеатрах. Вона повинна була забезпечити прозорий контроль касових зборів, правильність відрахувань до бюджету та достовірну статистику відвідуваності. Однак, як зазначено у звіті, функціонування цієї системи так і не було забезпечено, що створює умови для приховування реальних обсягів продажів квитків та втрат державних доходів.
ДІЯЛЬНІСТЬ ДОВЖЕНКО-ЦЕНТРУ
Відповідальність за збереження кінематографічної спадщини України покладено на державне підприємство «Національний центр Олександра Довженка» (Довженко-Центр). Але інституція працювала без належної організації: фінансові плани та стратегія розвитку - відсутні, не проведено експертної оцінки музейної та архівної колекцій.
Відсутність фінансових планів та стратегії розвитку створює ризики не лише пошкодження чи втрати окремих фільмів, але й загрозу для всієї кінематографічної спадщини України як важливої частини культурної ідентичності та міжнародного авторитету держави. Окремо слід зазначити, що процес цифровізації фільмофонду практично не здійснюється, що посилює ризики знищення унікальних матеріалів у разі фізичного старіння плівок чи надзвичайних подій.
Фактична кількість фільмових матеріалів, що зберігаються в Довженко-Центрі, на кінець 2024 року становила 62 403, з яких на плівці — 52 464. Протягом 2022–2024 років Довженко-Центр проводив постійний технічний контроль стану зберігання фільмофонду на плівкових носіях приблизно 5 600 од. фільмів, при тому, що згідно зі стандартами огляд кожної плівки повинен здійснюватися що п’ять років. У разі збереження таких темпів один повний цикл контролю усього фільмофонду триватиме понад дев’ять років, що створює ризики пошкодження колекції кінофільмів.
РЕКОМЕНДАЦІЇ
З метою усунення виявлених недоліків Рахункова палата рекомендує, зокрема:
- Кабінету Міністрів України забезпечити внесення змін до нормативних документів для забезпечення безперервності роботи Ради та усунення дублювання повноважень; забезпечити фінансування функціонування електронних систем у сфері кінематографії.
- Міністерству культури та стратегічних комунікацій України розробити норми і правила виробництва та демонстрування фільмів, положення про Державний фонд фільмів України; удосконалити механізми контролю за сплатою коштів дистриб’юторами.
- Державному агентству України з питань кіно розробити середньостроковий план діяльності, забезпечити практичне впровадження електронних систем; затвердити стратегічний план розвитку та провести експертну оцінку колекцій Довженко-Центру.
- Державному підприємству «Національний центр Олександра Довженка» розробити стратегічний план розвитку та впровадити внутрішню систему контролю.
Присутні на засіданні представники обʼєктів контролю наголосили на проблемах системи державної підтримки кінематографії та сфери кінематографу загалом, однак висловили готовність працювати над встановленими недоліками задля розвитку українського кіно.
Звіт та рішення Рахункової палати будуть надіслані Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, Міністерству культури та стратегічних комунікацій України, Державному агентству України з питань кіно, Державному підприємству «Національний центр Олександра Довженка» та оприлюднено на офіційному вебсайті Рахункової палати, а за окремими фактами – до Офісу Генерального прокурора України.
Для отримання оперативних оновлень - слідкуйте за нами у соцмережах:
Facebook, Telegram, Instagram, X, LinkedIn, Youtube
За додатковою інформацією та коментарями звертайтеся до Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій:
RP_press@rp.gov.ua
(044) 298-74-75
