Людям із порушенням зору
Система управління кліматичною політикою України загалом відповідає міжнародним угодам – Рамковій конвенції ООН зі зміни клімату* (далі – РКЗК ООН), Паризькій угоді** та Кіотському протоколу***. Водночас досягнення кліматичної нейтральності досі не закріплене в низці ключових документів, а взаємодія між відповідальними органами влади залишається фрагментарною.
Таких висновків дійшла Рахункова палата за результатами аудиту відповідності кліматичної політики України, який охопив період з 2021 до серпня 2025 року. Звіт затверджено на засіданні 16 грудня. Відповідальний за аудит - заступник Голови Рахункової палати Сергій Ключка.
Аудит проведено із застосуванням ClimateScanner – інноваційного інструменту INTOSAI, який використовується вищими органами аудиту для оцінки дій урядів у сфері боротьби зі зміною клімату. Узагальнені результати аудиту внесені до загальної системи ClimateScanner та вже доступні на її офіційному сайті: https://climatescanner.org/global-overview/reports/ukraine
РЕЗУЛЬТАТИ ОЦІНКИ
За оцінкою аудиторів, найбільшого прогресу досягнуто у формуванні нормативно-правової бази та здійсненні нагляду за дотриманням кліматичного законодавства. Україна має базові документи та інституційні рішення, які загалом відповідають міжнародним вимогам.
Водночас чинні політики та документи забезпечують лише часткове виконання кліматичних зобов’язань. Аспекти зміни клімату недостатньо інтегровані в національні та галузеві документи державного планування. А стратегії адаптації до зміни клімату та секторальні програми перебувають на етапі розроблення.
Зокрема не сформовано дієву систему координації між органами влади, кліматичні заходи реалізуються без регулярного моніторингу результатів, а участь громадськості, бізнесу та наукової спільноти у формуванні політики залишається обмеженою.
Найменш реалізованими залишаються питання оцінки ризиків зміни клімату, фінансування кліматичних заходів та врахування потреб вразливих груп населення.
Окрему увагу аудит приділив довгостроковій стратегії низьковуглецевого розвитку України до 2050 року, поданій до РКЗК ООН у 2018 році. Вона не відповідала чинному, на момент оцінки, національно визначеному внеску України та не враховувала різкого зростання викидів парникових газів унаслідок військових дій.
За оцінками міжнародних експертів, сукупні викиди пов’язані з військовими діями вже сягають приблизно 237 млн тонн CO₂, що дорівнює річним викидам кількох європейських держав разом узятих (обсяг еквівалентний сукупним річним викидам Австрії, Угорщини, Чеської Республіки та Словаччини). Це робить оновлення кліматичної стратегії критично необхідним.
РЕКОМЕНДАЦІЇ
За результатами оцінки Рахункова палата сформувала рекомендації, спрямовані на посилення системи управління кліматичною політикою, оновлення стратегічних документів, розвиток інституційної спроможності та підвищення прозорості й підзвітності у сфері кліматичного врядування. Зокрема:
Кабінетові Міністрів України
– утворити Науково-експертну раду з питань зміни клімату та збереження озонового шару як незалежний дорадчий науково-експертний орган;
– доручити розробку або оновлення стратегічних документів відповідним міністерствам.
Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства України:
– розробити довгострокову стратегію низьковуглецевого розвитку України на період до 2025 року;
– визначити Стратегію адаптації до зміни клімату;
– оновити Національний план з енергетики та клімату на період до 2030 року тощо.
А також, спільно з відповідальними центральними органами виконавчої влади (зокрема, Міністерством енергетики України, Міністерством розвитку громад та території України, Міністерством охорони здоров’я України, Міністерством соціальної політики, сім'ї та єдності України) розробити та внести на розгляд Кабінету Міністрів України проєкти нормативно-правових та організаційно-розпорядчих актів щодо:
– визначення секторальних програмних документів щодо зменшення обсягів антропогенних викидів парникових газів та збільшення обсягів видалення їх поглиначами;
– щодо визначення методології ідентифікації вразливих груп населення, найбільш чутливих до впливу зміни клімату.
Присутній на засіданні Рахункової палати заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Павло Карташов, зокрема, розповів про заходи, які вживає Міністерство задля удосконалення кліматичної політики.
Звіт та рішення Рахункової палати буде надіслано Верховній Раді України, Комітетові Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування для розгляду та опубліковано на офіційному сайті Рахункової палати.
Довідково.
*Рамкова конвенція Організації Об’єднаних Націй зі зміни клімату – міжнародний екологічний договір, мета якого полягає в стабілізації концентрації парникових газів в атмосфері на такому рівні, який не допускав би небезпечного антропогенного впливу на клімат Землі.
**Паризька угода – документ про співпрацю в межах Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC) щодо регулювання заходів зі зменшення викидів діоксиду вуглецю. Ратифікована Законом № 1469-VIII від 14.07.2016 «Про ратифікацію Паризької угоди».
***Кіотський протокол (Кіотський протокол до Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату) – міжнародна угода про обмеження викидів в атмосферу парникових газів. Ратифіковано Законом України № 1430-IV від 04.02.2004 «Про ратифікацію Кіотського протоколу до Рамкової Конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату».
Для отримання оперативних оновлень - слідкуйте за нами у соцмережах:
Facebook, Telegram, Instagram, X, LinkedIn, Youtube
За додатковою інформацією та коментарями звертайтеся до Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій:
RP_press@rp.gov.ua
(044) 298-74-75
