Людям із порушенням зору
У 2021–2024 роках на заходи з цифровізації закладів загальної середньої освіти в Україні спрямовано 11,3 млрд грн – це кошти державного і місцевого бюджетів, а також міжнародної донорської допомоги.
В умовах пандемії COVID-19 та збройної агресії російської федерації проти України цифровізація шкіл стала критичною умовою забезпечення безперервності освітнього процесу. Тому оцінка ефективності реалізації заходів із цифровізації набула особливої ваги.
У зазначених роках заходи з цифровізації включали постачання засобів для навчальних кабінетів, комп’ютерної техніки, мультимедійного обладнання; підвищення кваліфікації педагогічних працівників з розвитку цифрових компетентностей, забезпечення роботи інформаційного комплексу освітнього менеджменту (АІКОМ) та розвитку вебплатформи «Всеукраїнська школа онлайн».
Попри досягнення кількісних результатів, організація та управління цими заходами потребує суттєвого посилення, йдеться у Звіті за результатами аудиту діяльності (ефективності) на тему «Цифровізація в закладах загальної середньої освіти», затвердженому Рахунковою палатою. Аудитом охоплено 34 об’єкти контролю у семи областях України.
Відповідальні за аудит - Голова Рахункової палати Ольга Піщанська та заступник Голови Рахункової палати Сергій Ключка. Аудит проведено паралельно з Рахунковою палатою землі Гессен (Федеративна Республіка Німеччина); його результати буде враховано у спільній заяві ВОА двох країн.
Аудит засвідчив, що управління процесами реалізації заходів з цифровізації здійснювалося Міністерством освіти та науки переважно через фінансові та процедурні механізми без достатнього врахування потреб та обґрунтованого планування. Не було налагоджено системного моніторингу виконання цих заходів та їх впливу. Це обмежувало можливість системної оцінки результатів.
СТАН РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАХОДІВ З ЦИФРОВІЗАЦІЇ
У 2021–2024 роках цифровізація закладів загальної середньої освіти здійснювалася без затвердженого галузевого стратегічного документа, який би комплексно визначав цілі, завдання, етапи реалізації, показники результативності та механізми моніторингу. Водночас окремі заходи цифровізації були передбачені в інших державних документах, зокрема в межах реформи «Нова українська школа» та стратегічних документів Уряду України.
Загальний обсяг ресурсів, спрямованих на цифровізацію в цей період, становив 11,3 млрд грн, з яких:
– 5,6 млрд грн - кошти державного бюджету;
– 2,5 млрд грн - кошти місцевих бюджетів;
– 3,2 млрд грн - міжнародна донорська допомога.
За рахунок цих коштів закуплено та поставлено у школи комп’ютерної техніки та мультимедійного обладнання на 9,739 млрд грн. На заходи з підвищення кваліфікації педагогічних працівників витрачено 1,527 млрд грн, на розвиток вебплатформи «Всеукраїнська школа онлайн» (ВШО) – 74,2 млн грн, функціонування програмно-апаратного комплексу «Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту» (АІКОМ) – 6,5 млн гривень.
Крім того, через відсутність системного моніторингу залишків освітньої субвенції на місцевому рівні МОН не володіло повною інформацією про використання частини цих коштів на цифровізацію шкіл, зокрема придбання 18,6 тис. одиниць техніки на 868,4 млн грн, що не дозволяло враховувати ці дані при оцінці результативності заходів та плануванні подальших рішень.
Аудитом встановлено, що під час здійснення заходів з цифровізації не було забезпечено взаємозв’язку між визначенням потреб, плануванням, реалізацією заходів та оцінкою їх впливу. Недоліки внутрішнього контролю, управління ризиками, моніторингу та звітності обмежували можливість своєчасного виявлення відхилень і коригування управлінських рішень.
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ШКІЛ ОБЛАДНАННЯМ ТА ІНТЕРНЕТОМ
У 2021–2024 роках 11,7 тис. комунальних закладів загальної середньої освіти отримали загалом 395,26 тис. одиниць цифрових пристроїв. Із них 245,7 тис. од. - за рахунок міжнародної донорської допомоги, переважно спрямовано до областей, наближених до бойових дій. При цьому заходи за рахунок міжнародної допомоги здійснювалися із чітким визначенням потреб, пріоритетністю постачань та відповідним моніторингом, що забезпечило узгоджену організацію постачання та підзвітності.
Водночас частина заходів за бюджетні кошти була реалізована невчасно, або так і не була завершена, що призвело до повернення коштів до бюджету 342 млн грн.
Аудитори вказують, що закупівлі коштом державного бюджету характеризувалися недостатньою координацією. Адже системний збір даних про фактичні потреби закладів, наявність та технічний стан уже придбаного обладнання не здійснювався. У результаті окремі заклади отримували техніку понад фактичну потребу, тоді як інші залишалися недооснащеними. Зафіксовано випадки доставки обладнання до закладів загальної середньої освіти із значними затримками (до двох років). В окремих закладах Закарпатської, Івано-Франківської та Миколаївської областей обладнання не використовується через технічні несправності або невідповідність вимогам НУШ.
Загалом, згідно з результатами опитування*, яке провела Рахункова палата серед представників адміністрації та вчителів ЗЗСО, стан матеріально-технічного забезпечення шкіл є нерівномірним:
- 46,6 % закладів використовують комп’ютерну техніку 2005–2011 років випуску;
- у 39,6 % закладів - дефіцит пристроїв (у середньому 2–3 учні на один комп’ютер);
- 3,7 % педагогічних працівників зазначили наявність у школах спеціалізованого STEM-обладнання.
Щодо інтернет-покриття: 92 % закладів підключено до мережі, однак у 10 % швидкість з’єднання не перевищує 30 Мбіт/с, а 6 % педагогічних працівників не мають доступу до широкосмугового інтернету на робочому місці.
За висновками аудиторів поточний стан цифрової інфраструктури обмежує можливості для ефективного використання освітніх технологій.
.jpeg)
ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ВЧИТЕЛІВ
У 2021–2024 роках навчання з розвитку цифрових компетентностей коштом державного бюджету та міжнародних партнерів проходили 31,6 тис. - 194,3 тис. педагогічних працівників. Водночас зміст програм, тривалість курсів та підходи до їх організації суттєво відрізнялися у кожному регіоні, що обмежує можливість забезпечити єдиний базовий рівень цифрової компетентності по всій країні.
Планування заходів із підвищення кваліфікації здійснювалося переважно на основі статистичної чисельності педагогів, без аналізу фактичної потреби у навчанні та рівня наявних цифрових компетентностей. Відтак кількість учителів, які дійсно потребували підвищення кваліфікації у 2021–2024 роках, виявилася завищеною на 202,7 тис. осіб. Унаслідок неналежного врахування фактичної потреби, 47 % загального обсягу субвенції залишилося невикористаними й повернулося до державного бюджету.
РОЗВИТОК ВШО
Вебплатформа дистанційного навчання «Всеукраїнська школа онлайн» (ВШО) створена з метою підтримки освітнього процесу в умовах пандемії COVID-19 та продовжила функціонування під час воєнного стану. На платформі розміщено понад 5 тис. навчальних матеріалів для учнів 5–11 класів.
Водночас контент ВШО не охоплював усіх рівнів загальної середньої освіти. Зокрема, відсутні дистанційні курси для початкової школи, що обмежувало можливості рівного доступу до дистанційного навчання для всіх категорій учнів.
Наповнення платформи здійснювалося переважно за рахунок донорської допомоги без належного бюджетного планування та управління ризиками її припинення.
Нормативне забезпечення функціонування ВШО та визначення технічного адміністратора не було своєчасним. Це призводило до перерв у наповненні платформи матеріалами та загалом ситуативного оновлення її контенту. Системний моніторинг затребуваності кожного окремого курсу платформи не здійснювався.
Як наслідок, ВШО лише частково виконала своє призначення як основний безоплатний державний ресурс для дистанційного навчання здобувачів повної загальної середньої освіти.
ФУНКЦІОНУВАННЯ АІКОМ
Програмно-апаратний комплекс «Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту» (АІКОМ) створено з метою впровадження електронного документообігу у сфері загальної середньої освіти, підвищення достовірності освітніх даних та якості управлінських рішень.
У період проведення аудиту АІКОМ забезпечував базову цифрову взаємодію управлінських процесів: централізований збір і захист даних, електронну звітність та функціонування обов’язкових сервісів.
Водночас фінансування забезпечення функціонування АІКОМ було не стабільним, а також відсутня повноцінна інформаційна взаємодія з державними реєстрами. Паралельно функціонувала модернізована версія АІКОМ-2, яка до кінця 2024 року не була впроваджена в повному обсязі.
Неповне впровадження розширених функцій АІКОМ, зокрема електронного журналу, призвело до того, що заклади загальної середньої освіти продовжували користуватися платними приватними інформаційними системами для шкільного діловодства. У результаті місцеві бюджети у 2021–2024 роках витратили 162,6 млн грн на альтернативні рішення – що майже у 25 разів більше, ніж видатки державного бюджету на утримання та розвиток АІКОМ у 2021-2024 роках.
Тож згідно з висновками аудиту, неповне використання АІКОМ як єдиного інструменту цифрової взаємодії, та паралельний обіг паперових документів й вимушене використання альтернативних електронних систем унеможливили досягнення мети створення цього комплексу.
ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ
Діяльність МОН та органів місцевого самоврядування щодо впровадження заходів із цифровізації ЗЗСО у період 2021-2024 років була недостатньо ефективною.
«Цифровізація у закладах середньої освіти здійснювалася без системи, яка пов’язувала б оцінку потреб, планування, реалізацію та кінцеві результати. Чіткі вимірювані цілі та показники ефективності не були визначені, а керівництво не здійснювало систематичного моніторингу того, чи заплановані заходи виконані вчасно та чи дали вони очікуваний ефект для ЗЗСО, вчителів та учнів. У результаті управлінська діяльність МОН не зосереджувалася на оцінюванні результатів цифровізації», - зазначила під час представлення звіту Ольга Піщанська.
Голова Рахункової палати при цьому відзначила, що окремі виявлені аудиторами недоліки були усунуті під час аудиту. Зокрема, МОН у серпні-вересні 2025 року впровадило аналітичний інструмент для моніторингу затребуваності освітніх матеріалів ВШО.
Для усунення решти – аудиторами надано низку рекомендацій. Зокрема:
Кабінету Міністрів України доручити Міністерству освіти і науки України:
– підготувати та внести на розгляд КМУ проєкт постанови про внесення змін до Порядку та умов надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, передбачивши механізм звітування розпорядників коштів місцевих бюджетів про обсяги та напрями використання залишків освітньої субвенції;
– забезпечити розроблення та затвердження плану переходу на модернізовану версію АІКОМ.
Міністерству освіти і науки України:
– узгодити стратегічне, оперативне та бюджетне планування шляхом визначення чітко окресленого переліку заходів і результативних показників, які є необхідними та достатніми для досягнення цілей державної політики у середньостроковій перспективі;
– запровадити вимірювання досягнення стратегічних і оперативних цілей шляхом встановлення ключових показників ефективності (KPI), що відображають ступінь виконання, охоплення та вплив реалізованих заходів;
– під час підготовки бюджетних запитів на 2027 рік, зокрема щодо обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, видатки яких спрямовуються на заходи у сфері освіти, здійснити розрахунки за їх видами і місцевими бюджетами з детальними фінансовими та кількісними показниками з урахуванням фактичних потреб розпорядників коштів місцевих бюджетів;
– забезпечити ідентифікацію, оцінку та управління ризиками під час планування субвенцій, звітування щодо їх використання, а також під час функціонування ВШО;
– визначити особливості підвищення кваліфікації педагогічних працівників, спрямованих на розвиток цифрових та інформаційно-комунікаційних компетентностей, у межах гарантованих 150 годин протягом п’яти років;
– забезпечити доопрацювання нормативно-правових та розпорядчих актів, які регулюють функціонування ВШО, з урахуванням особливостей організації навчання учнів початкової школи;
– розробити та затвердити актуалізований перелік і тематику дистанційних курсів ВШО для здобувачів повної загальної середньої освіти та педагогічних працівників тощо.
Звіт та Рішення Рахункової палати будуть надіслані Верховній Раді України, Комітетові ВРУ з питань освіти, науки та інновацій та Комітетові ВРУ з питань бюджету з рекомендацією розглянути їх на засіданнях, Кабінетові Міністрів України, Міністерству освіти та науки України та іншим об’єктам контролю. А також – оприлюднені на офіційному вебсайті Рахункової палати.
* Опитування Рахункової палати проведено у всіх регіонах у вересні 2024 року та охопило, зокрема 7,9 тис. керівників ЗЗСО, 75,5 тис. учителів, 216,2 тис. батьків.
Для отримання оперативних оновлень - слідкуйте за нами у соцмережах:
Facebook, Telegram, Instagram, X, LinkedIn, Youtube
Департамент інформаційної діяльності та комунікацій:
RP_press@rp.gov.ua
(044) 298-74-75
