Людям із порушенням зору
У 2025 році Рахункова палата посилила свою роль як вищого державного колегіального органу фінансового контролю (аудиту). Розпочато реалізацію нової Стратегії розвитку інституції, впроваджено інститут державних аудиторів, розширено охоплення бюджетних коштів фінансовими аудитами, зокрема аудитами консолідованої фінансової звітності головних розпорядників, а також вдосконалено підходи до планування і управління якістю.
Це забезпечило більш системне використання результатів аудитів у процесах формування державної політики та управління коштами державного бюджету.
28 квітня 2026 року Рахункова палата затвердила Звіт за 2025 рік, який узагальнює результати здійснених заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) та їх вплив на управління коштами державного бюджету, державну політику і бюджетний процес.
Масштаби діяльності
У 2025 році управління державними фінансами в Україні здійснювалося в умовах повномасштабної війни, значного боргового навантаження та високих видатків на оборону, відновлення і соціальну сферу. Це зумовило підвищену увагу суспільства та міжнародних партнерів до обґрунтованості фінансових рішень і посилення контролю за ефективним використанням коштів державного бюджету.
У 2025 році інституція здійснила 47 контрольних заходів (17 з них стосувались впровадження реформ у межах Плану Ukraine Facility), перевірила 235 об’єктів та охопила контролем понад 8 трлн грн (з них 7,4 трлн грн - кошти державного боргу).
Окремий акцент зроблено на розвитку фінансового аудиту. У 2025 році проведено 11 фінансових аудитів, якими охоплено понад 133 млрд гривень, з них чотири аудити – консолідованої фінансової звітності розпорядників коштів державного бюджету.
Із загальної кількості фінансових аудитів:
- 4 за позиками Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР) – охоплено 59 млрд 510,9 млн грн;
- 7 щодо фінансової та бюджетної звітності розпорядників коштів державного бюджету – охоплено 74 млрд 214,5 млн грн
Зауважимо також, для подальшого розвитку цього напряму у 2025 році схвалено Дорожню карту впровадження фінансового аудиту консолідованої фінансової звітності суб’єктів державного сектору в Рахунковій палаті.
Виявлені помилки та порушення
За результатами заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) у 2025 році встановлено порушення, відхилення і недоліки на загальну суму 153,8 млрд грн.
- Найбільшу частку серед порушень і недоліків становлять порушення, пов’язані з неналежним веденням бухгалтерського обліку та складанням фінансової звітності - 123,1 млрд грн. З них 77,5 млрд грн припадає на фінансову звітність розпорядників коштів державного бюджету.
- Виявлені недоліки при управлінні коштами державного бюджету і державним майном та їх використанні склали 23,9 млрд грн. Із цієї суми 13,1 млрд грн пов’язані з неефективним управлінням бюджетними коштами, 10,5 млрд грн - з нерезультативним використанням, 316,4 млн грн - з неекономним використанням, 88,8 млн грн - з неефективним управлінням державним майном.
- Також порушення і недоліки при адмініструванні дохідної частини державного бюджету становили 4,8 млрд грн. Із них - 3,39 млрд грн є наслідком недосконалості нормативно-правового регулювання, 794 млн грн – пов’язані з незастосуванням штрафних санкцій та пені, 618 млн грн - з неналежним контролем за повнотою та своєчасністю нарахування податків і зборів.
- Порушення бюджетного та іншого законодавства - 1,94 млрд грн. З них 1,32 млрд грн - використання коштів державного бюджету з порушенням вимог законодавства, 613,8 млн грн - порушення при управлінні та використанні державного майна, 2,3 млн грн - порушення у сфері публічних закупівель, 1,8 млн грн - нецільове використання коштів.
У загальних рисах за сферами виявлені порушення і недоліки характеризують такі проблеми:
- у секторі оборони - недоліки у плануванні потреб, визначенні пріоритетів, управлінні ресурсами та контролі їх використання;
- у сфері відновлення - проблеми із запровадженням прозорих механізмів відбору проєктів, належним контролем за використанням коштів та досягненням запланованих результатів;
- щодо управління державним майном - недоліки в обліку, звітності та забезпеченні прозорості управління державними активами;
- у частині адміністрування доходів державного бюджету - недосконалість нормативно-правового регулювання, а також недостатній контроль за повнотою і своєчасністю надходжень;
- щодо бухгалтерського обліку та фінансової звітності - значний обсяг порушень, пов’язаних із неналежним веденням обліку та викривленням фінансової інформації.
Ефект від реалізації рекомендацій та вплив на державні рішення
Важливим показником результативності діяльності Рахункової палати є рівень виконання рекомендацій та ефект від цього процесу. У 2025 році 98,3 % рекомендацій прийнято до виконання об’єктами контролю, з яких 37,6 % вже реалізовано. Це свідчить про зростання практичної цінності аудитів і їх інтеграцію у процеси управління.
Відповідно у 2025 році фінансова вигода від реалізації рекомендацій становила 51,5 млрд грн.
З цієї суми:
- 33,6 млрд грн - це поновлені або відображені в обліку активи;
- 3,6 млрд грн - кошти, повернуті до бюджету;
- 14,3 млрд грн - скорочені або попереджені витрати.
Результати роботи Рахункової палати у 2025 році використовувалися органами державної влади.
- 24 аудиторські звіти розглянуті на засіданнях комітетів Верховної Ради;
- матеріали аудитів враховано у 4 ухвалених парламентом законах, 42 постановах і 5 розпорядженнях Кабінету Міністрів України;
- представники Рахункової палати брали участь у засіданнях трьох тимчасових слідчих комісій парламенту (13 засідань загалом), що сприяло ширшій інтеграції результатів аудитів у систему парламентського контролю.
Результати окремих контрольних заходів також стали підставою для реагування правоохоронних органів. Офісу Генерального прокурора надіслано 4 повідомлення про виявлені ознаки кримінальних правопорушень/інформації про порушення, за якими правоохоронними органами розпочато 4 досудових розслідування. Крім того, матеріали Рахункової палати долучено до 3 кримінальних проваджень.
«У 2025 році Рахункова палата посилила як масштаб охоплення державних коштів аудитом, так і якість проведених контрольних заходів. Це підтверджується рівнем врахування наших рекомендацій у законодавчих рішеннях та актах Кабінету Міністрів України. Результати аудитів використовуються органами влади у практичній роботі, зростає інтерес до них з боку громадянського суспільства, народних депутатів і медіа. Окрему увагу приділяємо завершенню розслідувань за матеріалами наших аудитів, це питання перебуває на контролі», - зазначила Голова Рахункової палати Ольга Піщанська, представляючи звіт.
Інституційний розвиток
У 2025 році Рахункова палата розпочала реалізацію нової Стратегії розвитку на 2025–2029 роки, яка визначає пріоритети зміцнення інституційної спроможності, впровадження міжнародних стандартів вищих органів аудиту, розвитку системи управління якістю та розширення фінансового аудиту.
Важливим напрямом змін стало посилення кадрової спроможності. У 2025 році впроваджено інститут державних аудиторів та проведено добори на відповідні посади, що дозволило закласти основу для формування професійного корпусу фахівців, здатних працювати за принципами і стандартами Міжнародної організації вищих органів аудиту (INTOSAI).
Подальший розвиток діяльності Рахункової палати пов’язаний із посиленням контролю за виконанням рекомендацій, оцінкою їх фактичного впливу на управління державними фінансами, розширенням охоплення фінансовими аудитами та подальшого поглибленого контролю за використанням матеріалів аудитів правоохоронними органами та судами.
Нагадаємо, відповідно до законодавства, Рахункова палата не пізніше 1 травня подає до Верховної Ради Звіт про свою діяльність.
Повний текст звіту Рахункової палати незабаром буде оприлюднено на сайті інституції.
Звіти за попередні роки Рахункової палати оприлюднено за цим посиланням: https://rp.gov.ua/Activity/Reports/
Для отримання оперативних оновлень - слідкуйте за нами у соцмережах:
Facebook, Telegram, Instagram, X, LinkedIn, Youtube
Департамент інформаційної діяльності та комунікацій:
RP_press@rp.gov.ua
(044) 298-74-75
