Людям із порушенням зору
Відсутність порядку видачі дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами дає можливість понад 50 відс. суб’єктів господарювання провадити неконтрольовану діяльність в цій сфері. Про це свідчать результати аудиту ефективності виконання повноважень державними органами в частині контролю за повнотою і своєчасністю надходження екологічного податку за розміщення відходів, утворення та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів. Відповідальний за проведення аудиту – член Рахункової палати Цезар Огонь.
У Рахунковій палаті наголошують, що в Україні, на відміну від більшості країн Європи, досі немає загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з відходами. В Україні на кінець 2018 року в місцях видалення накопичилося майже 13 млрд тонн відходів. Протягом останніх трьох років на території країни щорічно в середньому утворюється близько 338 млн тонн відходів, максимум 30 відсотків з них використовуються як вторинні матеріальні чи енергетичні ресурси. Основна ж частина зберігається у спеціально відведених місцях. Наприклад, у Німеччині, Франції та Польщі відновлюється понад 60 відс. відходів.
Відсутність ефективного контролю за провадженням діяльності суб’єктів господарювання у цій сфері призводить до масового утворення несанкціонованих звалищ та численних порушень законодавства. В Україні функціонує майже 6 тис. офіційних сміттєзвалищ і ще близько 30 тис. неофіційних.
Кожен третій суб’єкт господарювання порушує вимоги природоохоронного законодавства у сфері поводження з відходами. У 80 відс. контролюючих заходів Мінприроди встановлено недотримання суб’єктами ліцензійних умов у сфері поводження з небезпечними відходами, у тому числі у 45 відс. – анульовано ліцензії. Держатомрегулювання та її територіальними органами встановлено 10 суб’єктів господарювання, які провадили діяльність у сфері використання ядерної енергії без ліцензії (накладено 131,4 тис. грн штрафів) та 4 суб’єкти господарювання, які не виконували/неналежно виконували умови ліцензії та окремих дозволів у цій сфері (накладено 606 тис. грн штрафів).
Наразі досі не запроваджено ефективної системи контролю за розміщенням відходів, утворенням та/або тимчасовим зберіганням радіоактивних відходів, які є об’єктом та базою оподаткування екологічним податком. Відсутній також належний контроль за повнотою і своєчасністю надходження цього податку до державного бюджету. Аудитори переконані, що накопичення значних обсягів відходів виробництва та споживання, неефективність їх вторинного використання, перероблення й утилізації створюють суттєву загрозу екологічній безпеці України.
Внаслідок відсутності державного механізму фінансування природоохоронних заходів екологічний податок не виконує компенсаційної та стимулюючої функцій.
У Рахунковій палаті наголошують, що при постійному зростанні ставок екологічного податку частка надходжень цього податку (1,7 млрд грн у 2017 році та 2,8 млрд грн у 2018 році) до державного бюджету (627,2 та 753,8 млрд грн відповідно) залишається незначною (0,3–0,4 відсотка). При цьому в європейських країнах екологічний податок формує до 10 відс. податкових надходжень.
Мінфіном не розроблено та не затверджено методики прогнозування надходжень екологічного податку до державного бюджету. Прогнозний розрахунок Мінфін здійснював на підставі пропозицій ДФС та Міненерговугілля без аналізу обсягів та видів (класів) забруднюючих речовин, розміщених відходів та утворених радіоактивних відходів. При цьому виявлено, що ДФС занижувала пропозиції щодо прогнозу надходжень цього податку. Немає також фактичної кількості платників екологічного податку, повноти нарахування та своєчасності сплати, погашення податкового боргу з цього податку.
Аудитори також виявили, що 18 суб’єктів господарювання Дніпропетровської, Донецької та Кіровоградської областей не застосовували коефіцієнт до ставок екологічного податку за розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об’єктів, та/або залежно від місця розміщення відходів у навколишньому середовищі. Як наслідок, зведений бюджет недоотримав за прогнозами майже 730 млн гривень.
У Рахунковій палаті також наголошують на необхідності перегляду розмірів штрафів за провадження діяльності у сфері використання ядерної енергії без отримання ліцензії, невиконання/неналежне виконання умов ліцензії та/або окремих дозволів, які є незмінними з 2010 року, а за порушення або невиконання вимог норм і правил ядерної та радіаційної безпеки – з 2004 року. Також доцільно переглянути механізм визначення розміру ставок екологічного податку за розміщення відходів з метою залучення інших додаткових інструментів впливу на суб’єктів господарювання та коефіцієнтів до ставок, які визначаються залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі.
Звіт і рішення про результати аудиту будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Рахункової палати.
