Людям із порушенням зору
Вимоги Базельської конвенції щодо нормативно-правового забезпечення її реалізації, Україною в цілому є виконаними. Водночас прийняті законодавчі та підзаконні акти потребують подальшого як удосконалення так і узгодження між собою, зокрема, щодо належного контролю за транскордонним переміщенням відходів, їх ідентифікацією та видаленням.
Про це йдеться в аудиті ефективності використання державних коштів, спрямованих на досягнення цілей Базельської конвенції про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх видаленням. Відповідальний за проведення аудиту – член Рахункової палати Віктор Богун.
Аудит охоплює 2017-2018 роки та I півріччя 2019 року.
Міністерство екології та природних ресурсів України (Мінприроди), яке у 2019 році перейменоване на Міністерство енергетики та захисту довкілля України, призначено компетентним органом і виділеним центром для виконання Базельської конвенції. Державний орган вживав заходів для виконання вимог Конвенції, проте вони виявилися недостатньо ефективними для належної реалізації державної політики у цій сфері.
З жовтня 2018 року Державна екологічна інспекція України не наділена повноваженнями здійснювати екологічний контроль у пунктах пропуску через митний кордон України. Нормативного врегулювання потребують і питання щодо обов’язковості як опломбування контейнера з небезпечними відходами на в’їзді в Україну так і перевірки схоронності пломби у пункті призначення на території України та на виїзді з держави. Крім того, є необхідність у нормативному врегулюванні питань контролю фактичної ваги небезпечних та інших відходів на митних постах.
Аудит також засвідчив про необхідність посилення контролю за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та дотриманням суб’єктами господарювання ліцензійних умов провадження такої діяльності з боку Мінприроди та Державної фіскальної служби (ДФС), у тому числі і шляхом підвищення ліцензійних вимог до наявної у суб’єктів господарювання матеріально-технічної бази та передліцензійної її перевірки.
Це сприятиме усуненню ризиків, зокрема щодо виникнення несанкціонованих звалищ небезпечних відходів, так як діючі у цій сфері нормативні акти надають можливість суб’єктам господарювання спрямовувати надзвичайно небезпечні відходи для поховання в землі чи скидання на землю (наприклад, на звалище) та інше зберігання.
Високими є ризики неконтрольованого ввезення в Україну відходів як вторинної сировини з метою зберігання чи захоронення, так як, Кабінетом Міністрів України квоти на ввезення в Україну таких відходів не встановлено.
Недостатнім є і обмін даними між державними органами уповноваженими на здійснення контролю у цій сфері, зокрема щодо обсягів імпорту, експорту й транзиту небезпечних відходів. Отже, це свідчить про те, що уповноважений орган виконання вимог Базельської конвенції недостатньо поінформований про здійснення операцій у сфері поводження з відходами.
Крім того, аудитом встановлено, що Україна має заборгованість по сплаті членських внесків до цільового фонду Базельської конвенції. Станом на 15 листопада 2019 року за Україною рахується майже $16 тис заборгованості по сплаті членських внесків за 2018-2020 роки, що за офіційним курсом НБУ складає 385 тис. гривень.
Рахункова палата наголошує, що неналежний стан контролю за поводженням з небезпечними відходами може нести шкоду для навколишнього середовища та здоров’я населення України.
Рішення та Звіт про результати аудиту будуть опубліковані на офіційному вебсайті Рахункової палати.
