Людям із порушенням зору
Через низьку якість макроекономічного прогнозування недонадходження державного бюджету у 2019 році сягнули 43 млрд грн. Про це заявив Голова Рахункової палати Валерій Пацкан, коментуючи Висновки за результатами аналізу річного звіту Кабінету Міністрів України про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік».
За словами Валерія Пацкана, неякісний прогноз призвів до значних відхилень окремих фактичних макропоказників від прогнозних. Ідеться насамперед про обмінний курс гривні, зростання імпорту і цін тощо. «У ІV кварталі були внесені зміни до закону про державний бюджет на 2019 рік і зменшені обсяги доходів загального фонду на 20 млрд грн і видатків на 22 млрд грн. Але попри це державний бюджет не виконано як за доходами на 38 млрд грн (3,7%), так і за видатками на 54 млрд грн (4,8%). Планові показники доходів, які адмініструються Державною митною службою, не виконано на 29 млрд грн (7,3%). Водночас Державна податкова служба перевиконала план на 2,3 млрд грн (0,5%) за рахунок того, що за рішенням Уряду державні підприємства сплатили до бюджету частину прибутку, яку мали перерахувати до 1 липня 2020 року», – підкреслив Голова Рахункової палати.
На думку Валерія Пацкана, план видатків не виконаний через прийняття неефективних управлінських рішень, відсутність належного планування, низьку виконавську дисципліну учасників бюджетного процесу. Він нагадав, що вже у січні 2019 року вносилися зміни до помісячного розпису загального фонду, а у листопаді – грудні, вже після суттєвих уточнень бюджетних призначень Уряд прийняв 29 рішень про перерозподіл призначень між окремими бюджетними програмами і це свідчить про неналежне планування видатків.
Голова Рахункової палати підкреслив, що впродовж року Державна казначейська служба України відкривала асигнування згідно з помісячним розписом загального фонду. За його словами, головним розпорядникам бюджетних коштів надавалося право здійснювати видатки, але можливості обмежувалися неналежною ресурсною забезпеченістю загального фонду. Валерій Пацкан підкреслив, що з 2 до 16 грудня залишок невикористаних направлених відкритих асигнувань перевищував наявні кошти загального фонду державного бюджету, тому Мінфіну у грудні було доручено забезпечити припинення Казначейством проведення платежів за незахищеними видатками. «Для проведення платежів головних розпорядників запозичалися кошти єдиного казначейського рахунку. На 1 січня 2020 року заборгованість загального фонду перед єдиним казначейським рахунком становила 1,7 млрд гривень», – сказав він.
Голова Рахункової палати зауважив, що у 2019 році зменшився обсяг наданих з державного бюджету субвенцій місцевим бюджетам на надання пільг і житлових субсидій на оплату житлово-комунальних послуг та первинну медичну допомогу населенню, оскільки ці видатки здійснювалися частково з державного бюджету. За його словами, через це зменшилася частка видатків місцевих бюджетів без трансфертів до державного бюджету у видатках зведеного бюджету, яка найменша з 2015 року.
«Котрий рік поспіль продовжується тривале затвердження порядків і умов надання, розподілів окремих субвенцій між місцевими бюджетами та внесення змін до цих розподілів у грудні. Через це субвенція на здійснення заходів соціально-економічного розвитку окремих територій була надана на 1,8 млрд грн (38%) менше плану. На кінець року на рахунках місцевих бюджетів залишки невикористаних коштів окремих субвенцій були в сумі 5 млрд гривень. Це свідчить про низьку виконавську дисципліну як центральних, так і місцевих органів влади й органів місцевого самоврядування», – наголосив Валерій Пацкан.
Крім того, додав він, навіть зменшений на 16 млрд грн до 0,7 млрд грн план надходжень до державного бюджету від приватизації майна не виконаний на 0,2 млрд грн (21%). За словами Валерія Пацкана, ці недонадходження знову, як і у попередні роки, були заміщенні запозиченнями.
«У результаті у надходженнях фінансування державного бюджету на покриття дефіциту в сумі 81 млрд грн і погашення державного боргу в сумі 345 млрд грн переважали державні внутрішні запозичення, з яких третину придбали нерезиденти. Це збільшило ризики дестабілізації фінансової ситуації у разі виходу нерезидентів із ринку внутрішніх запозичень. На погашення й обслуговування державного і гарантованого державою боргу з державного бюджету спрямовано 474 млрд грн, або 33% усіх витрат державного бюджету», – підкреслив Голова Рахункової палати.
Висновки про результати аналізу річного звіту про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» затверджені на засіданні Рахункової палати.
