Людям із порушенням зору
В Україні не створено дієвої системи державного контролю за ввезенням гуманітарної допомоги, її розподілом та використанням за цільовим призначенням. Як наслідок, існували ризики ввезення в Україну як гуманітарної допомоги товарів для продажу без сплати до державного бюджету належних податків і зборів, а також нецільового використання такої допомоги.
Про це йдеться у звіті Рахункової палати за результатами аналізу ефективності виконання державними органами повноважень в частині контролю за дотриманням вимог податкового та митного законодавства при наданні гуманітарної допомоги. Відповідальний за його проведення – член Рахункової палати Цезар Огонь.
Аналіз, що охоплює 2017–2018 роки та 9 місяців 2019 року, засвідчив: вповноважені державні органи не забезпечили належної взаємодії при виконанні повноважень щодо обліку гуманітарної допомоги, контролю за її отриманням, розподілом і використанням за цільовим призначенням, а заходи контролю, які проводились ними, були безсистемними та неефективними.
Міністерство соціальної політики України, що реалізує державну політику у цій сфері, не затвердило форми звітів і порядки їх заповнення як для отримувачів та набувачів допомоги, так і для контролюючих органів (Державної фіскальної служби (ДФС), Національного банку України (НБУ), обласних державних адміністрацій (ОДА), які мали контролювати надходження в Україну гуманітарної допомоги та її використання за цільовим призначенням. У зв’язку з цим міністерство не володіє достовірними даними щодо обсягів гуманітарної допомоги, яка надавалась іноземними та вітчизняними донорами, стану її розподілу та цільового використання.
За інформацією Держмитслужби, за цей період в Україну ввезено 64,4 тис. тонн гуманітарної допомоги, з яких майже половину (48 відс.) становив вживаний одяг. Слід зазначити, що більша частина інших груп товарів, ввезених в Україну як гуманітарна допомога, також або були у вжитку, або термін їх споживання спливав на час їх ввезення.
Водночас через нормативно-правові прогалини ДФС не здійснювався облік ввезеної в Україну гуманітарної допомоги у вартісних показниках, а отже у разі встановлення територіальними органами ДФС (ДПС) за результатами перевірок випадків нецільового використання гуманітарної допомоги її отримувачами, у них не було законних підстав для донарахування податкових зобов’язань з митних платежів.
Не краща ситуація з обліком гуманітарної допомоги, наданої в грошовій формі, в тому числі в іноземній валюті. В порушення вимог законодавства Мінсоцполітики і НБУ не здійснювався обмін інформацією про фактично отриману гуманітарну допомогу в іноземній валюті. Рахункова палата виявила суттєві розбіжності в обсягах коштів в іноземній валюті, які були визнані як гуманітарна допомога Мінсоцполітики, та даними НБУ про суми фактично отриманої такої допомоги. Зокрема, за інформацією Мінсоцполітки, за вказаний період Робоча група при Міністерстві визнала гуманітарною допомогою 9,4 млн євро, 7,1 млн японських єн, 0,4 млн канадських доларів і 10 тис. польських злотих. Водночас на запит Рахункової палати НБУ повідомив про надходження у 2017–2018 роках та I кварталі 2019 року гуманітарної допомоги в іноземній валюті в перерахунку на гривні понад 11,8 млрд гривень, що в рази перевищує дані Мінсоцполітики. З квітня 2019 року НБУ не веде окремий облік гуманітарної допомоги в іноземній валюті, а обліковує її разом з благодійною допомогою та грантами. Разом з тим НБУ, посилаючись на положення Закону України "Про банки і банківську діяльність", не надав Рахунковій палаті перелік отримувачів такої допомоги. Отже, неможливо встановити причини суттєвих розбіжностей між даними Мінсоцполітики про визнання коштів в іноземній валюті гуманітарною допомогою та даними НБУ про їх фактичне надходження.
Окрім того, в порушення вимог Податкового кодексу України ДФС (ДПС) не забезпечено обліку сум пільг з ПДВ, акцизного податку та ввізного мита, застосованих суб’єктами господарювання при ввезенні та наданні цієї допомоги. Як наслідок, оцінити вплив цих податкових і митних пільг на надходження до державного бюджету не є можливим.
Рахункова палата зазначає, що Мінсоцполітики не дотримувались вимоги законодавства при веденні Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги, зокрема, встановлені випадки невнесення до цього Реєстру змін відповідно до прийнятих Мінсоцполітики рішень; недотримання строків щодо повторного включення до Реєстру юридичної особи, яка порушила законодавство про гуманітарну допомогу; не внесення до Реєстру повної інформації про отримувачів гуманітарної допомоги.
Встановлено непоодинокі випадки недотримання Мінсоцполітики, окремими місцевими органами виконавчої влади, а також створеними при них робочими групами з питань визнання гуманітарної допомоги, вимог законодавства при прийнятті рішень про визнання вантажів, коштів, робіт (послуг), легкових автомобілів гуманітарною допомогою. Так, встановлені випадки коли набувачами гуманітарної допомоги визначалися сільські ради, які систематично отримували значну кількість вживаного одягу та взуття, при цьому населення сіл було малочисельним, а відомості про кінцевих споживачів гуманітарних вантажів здебільшого були відсутні. Окремі сільські ради отримували по 30–40 кг вживаного одягу та взуття протягом кварталу на кожного мешканця.
Слід зазначити, що більше 20,0 відс. вживаного одягу протягом періоду, що досліджувався, ввозили в Україну п’ять отримувачів гуманітарної допомоги (Всеукраїнські благодійні фонди "Майбутнє разом" і "Ханнун", Благодійні організації "Благодійний фонд "Серце Волині" і "Фонд "Щастя дітям" і Благодійний фонд "Сфера доброти"). При цьому всі вони порушували вимоги законодавства щодо звітування стосовно отриманої гуманітарної допомоги. Отже існували ризики, що частина цієї гуманітарної допомоги не надійшла до громадян, які її потребували, а була реалізована через мережі магазинів секонд–хенд, які в останні роки з’являються на кожному кроці.
За відсутності контролю Мінсоцполітики за діяльністю ОДА у сфері гуманітарної допомоги встановлені системні порушення ними вимог законодавства: при проведенні процедури погодження рішень про визнання вантажів гуманітарною допомогою з відповідними територіальними органами центральних органів виконавчої влади (Донецька і Одеська ОДА); відсутність всіх документів, які мають подаватися отримувачами гуманітарної допомоги для визнання вантажів (товарів), гуманітарною допомогою (Волинська ОДА); незабезпечення належного обліку та реєстрації легкових автомобілів, отриманих як гуманітарна допомога (Київська і Одеська ОДА); не дотримання встановлених термінів направлення прийнятих рішень про визнання вантажів гуманітарною допомогою, до відповідних державних органів (Закарпатська і Київська ОДА); неподання до Мнісоцполітики зведених звітів у розрізі отримувачів гуманітарної допомоги відповідного регіону (Волинська, Івано-Франківська, Київська, Львівська, Одеська, Тернопільська і Чернігівська ОДА), або подання їх з неповною інформацією, зокрема, відсутністю повної адреси отримувачів гуманітарної допомоги – фізичних осіб, що унеможливлювало перевірку фактичного отримання ними цієї допомоги (Миколаївська, Дніпропетровська і Кіровоградська ОДА).
Митницями ДФС не забезпечено належного контролю за дотриманням законодавства при ввезенні на митну територію України вантажів гуманітарної допомоги, зокрема: встановлено чотири випадки надання митницями ДФС дозволу на ввезення гуманітарної допомоги особам, які не були внесені до Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги, а також випадок – на ввезення гуманітарної допомоги з простроченим терміном придатності цієї допомоги на дату перетинання митного кордону України.
ДФС (ДПС) не забезпечила якісного проведення податковими органами камеральних перевірок звітів про використання доходів (прибутків) неприбуткових організацій. Встановлено, що вказані звіти містили численні технічні помилки, що суттєво вплинуло на їх загальні показники в частині одержаних доходів та здійснених видатків у вигляді гуманітарної допомоги. При цьому документальні перевірки отримувачів і набувачів гуманітарної допомоги майже не проводились. Так, Рахунковою палатою встановлено, що Громадська організація Центр зі сприяння в поширенні соціальних програм в галузі охорони здоров’я "Рівне право на життя" звітувала у 2018 році про передачу гуманітарної допомоги вартістю 111,1 млн грн до Благодійної організації "Благодійний фонд "Буду жити", яка у своєму звіті про використання доходів (прибутків) неприбуткових організацій відобразила отримання 70 млн грн, що на 41,1 млн грн менше, а тому існували ризики необґрунтованого застосування пільг з ПДВ та мита при ввезені цих товарів на митну територію України.
Рахункова палата дійшла висновку, що мета запровадження в Україні пільг з оподаткування гуманітарної допомоги, а також преференції при здійсненні митного оформлення цієї допомоги, які мали сприяти вирішенню гуманітарних проблем, не досягнута. Відсутність ефективного державного контролю у сфері надання гуманітарної допомоги, існували ризики, що ці пільги подекуди використовувалися недобросовісними благодійними та релігійними організаціями для створення схем по мінімізації податків, або використання гуманітарної допомоги не за цільовим призначенням.
З метою вдосконалення законодавства у сфері гуманітарної допомоги та контролю за правомірністю застосування податкових і митних пільг Рахункова палата рекомендує Кабінету Міністрів України та відповідним центральним органам виконавчої влади розробити проєкти законів та нормативно-правових актів щодо внесення змін до трьох законів України, чотирьох постанов Уряду, шести нормативних актів, а також розробити проєкти десяти нових нормативно-правових актів.
Звіт про результати аналізу та рішення будуть опубліковані на офіційному вебсайті Рахункової палати.
