Дотримання усіма учасниками бюджетного процесу вимог законодавства, якісне макроекономічне прогнозування і ефективне планування бюджетних коштів розпорядниками дозволить підвищити бюджетну прозорість в Україні. Про це заявив Голова Рахункової палати Валерій Пацкан під час прес-конференції в інформаційному агентстві УНІАН на тему: «Місце України в глобальному рейтингу бюджетної прозорості».
У міжнародному рейтингу бюджетної прозорості за 2019 рік Україна посіла 26 місце (з 117 країн) та піднялася на 13 позицій вгору. Із максимальних 100 балів Україна набрала 63. При цьому таку складову рейтингу як нагляд Рахункової палати за бюджетним процесом оцінено у 83 бали.
Валерій Пацкан зазначив, що така висока оцінка є свідченням того, що Рахункова палата в Україні забезпечує достатній нагляд за бюджетом.
«Підвищення рейтингу стало можливим завдяки тому, що в 2018 році вперше за 22 роки діяльності Рахункової палати проведено зовнішнє оцінювання її функціонування фахівцями Національного Аудиторського Офісу Великобританії. Це допомогло нам зрозуміти, що конкретно ми маємо змінити для підвищення якості роботи Рахункової палати. На основі результатів функціональної оцінки напрацьована і затверджена Стратегія розвитку Рахункової палати на 5 років», - розповів Голова Рахункової палати.
Коментуючи залучення представників громадського суспільства до роботи Рахункової палати, Валерій Пацкан відзначив, що в інституції до карантину проводилися зустрічі з експертами для обговорення актуальних питань бюджетного процесу.
«Залучаємо більше громадських організацій щодо моніторингу виконання рекомендацій Рахункової палати. Наразі цей показник десь 60-65%. Якщо б виконувалося більше наших рекомендацій, можливо б Україна посіла інше місце в рейтингу бюджетної прозорості. Зараз внесений законопроєкт, в якому прописано посилення відповідальності за невиконання рекомендацій Рахункової палати», - додав Валерій Пацкан.
Він також назвав ключові проблеми на шляху бюджетної прозорості. Це ігнорування Бюджетної декларації, непрозорість макроекономічного прогнозування, обмеженість інформації про розрахунки доходів бюджету, неповна інформація про фінансові ресурси та їх використання у бюджетній звітності, розміщення інформації про використання бюджетних коштів у форматах, непридатних для автоматичної обробки тощо.
«Як покращити цю прозорість? В першу чергу це неухильне дотримання усіма учасниками бюджетного процесу вимог бюджетного законодавства. Якщо не будемо робити, як зазвичай це робиться в кінці року, перекидки з одних статей на інші в міністерствах та серед інших розпорядників бюджетних коштів, то ми так само покращимо рейтинг України в частині бюджетної прозорості. Те саме відбудеться, якщо ми вимагатимемо від розпорядників коштів ефективно планувати свою роботу. І ще один важливий момент, про що я неодноразово заявляв, - щоби був впроваджений електронний бюджет. Щоби кожен громадянин в режимі онлайн міг побачити, які кошти на яку програму заплановані і як вони використовуються», - наголосив Валерій Пацкан.
Довідка:
Індекс бюджетної прозорості розробляється Міжнародним бюджетним партнерством, штаб-квартира якого у Вашингтоні, починаючи з 1997 року. При визначенні Індексу використовуються визнані на міжнародному рівні критерії оцінки прозорості бюджету, напрацьовані Міжнародним валютним фондом, Організацією економічного співробітництва та розвитку, Міжнародною організацією вищих органів фінансового контролю тощо.
При цьому досліджуються окремі елементи загальних показників кожного з восьми основних бюджетних документів, а саме: бюджетна декларація; проєкт бюджету; затверджений бюджет; громадський бюджет; щомісячні звіти про виконання бюджету; огляд виконання державного бюджету за півріччя; річний звіт уряду про виконання бюджету; Висновок Рахункової палати про виконання державного бюджету.
У результаті такого дослідження визначається, чи надає влада достатньо можливостей громадськості для участі у бюджетному процесі і чи є бюджетні документи зрозумілими, своєчасними, наповнені достатньою інформацією та власне корисними для громадян. Аналізується здатність парламенту і Рахункової палати, забезпечити ефективний нагляд за бюджетом.
Індекс складається незалежними експертами раз на 2 роки й охоплює діяльність Парламенту, Казначейства, Міністерства фінансів і Рахункової палати протягом бюджетного процесу.