Людям із порушенням зору
Міністерство освіти і науки України (МОН) у 2019 році не забезпечувало електронними підручниками школярів і педагогів та не використовувало придбану за 48 млн грн Національну освітню електронну платформу (НОЕП). Водночас питання дистанційного та онлайн-навчання наразі є надактуальним.
Про це йдеться у звіті за результатами аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Міністерству освіти і науки України на забезпечення підручниками, посібниками. Відповідальний за його проведення – член Рахункової палати Василь Невідомий.
В межах кримінального провадження у квітні минулого року правоохоронні органи вилучили та арештували придбаний у 2018 році за 48 млн грн програмно-апаратний комплекс НОЕП. Однак через кілька місяців повернули, дозволивши його експлуатацію.
Аудит засвідчив: Національна платформа фактично не використовується для забезпечення доступу до е-підручників учнів та вчителів. Це означає, що 48 млн грн були використані нерезультативно. МОН створило робочу групу, щоб визначити функціональні можливості програмно-апаратного комплексу НОЕП та можливість подальшого його використання. Однак на запит Рахункової палати не надало результати дослідження. Вищий орган аудиту рекомендує владнати питання експлуатації Національної платформи після прийняття судом рішення в межах кримінального провадження.
Аудитори встановили, що в 2018–2019 роках за бюджетні кошти не закуповувалися е-підручники та права на їх використання для учнів та педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти (ЗСО). Разом з тим минулого року МОН надало 23 е-підручникам гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України». Проте конкурсний відбір провели формально.
Наразі в 100 експериментальних закладах ЗСО проводиться всеукраїнський експеримент з впровадження й використання е-підручників. Рахункова палата зазначає: його терміни потребують корегування (мав завершитися у 2021 році) через ситуацію, що склалася із придбанням електронних підручників.
У 2019 році МОН отримало 681 млн грн на видання паперових підручників, посібників, методичної літератури для закладів освіти та їх доставку до обласних книжкових баз. З них використано 97%. Через недостатній обсяг коштів Міністерство не забезпечує у запланованих обсягах потребу шкіл в навчальній літературі. Так, минулого року видатки були менші запланованого, внаслідок чого вийшло на чверть менше видань підручників (на 73 назви) і на 42,5% тиражів. Переважно це стосувалося підручників для учнів 6 класу закладів ЗСО (крім підручників з інформатики і всесвітньої історії), їх видавали за кошти держбюджету ще в 2014 році.
Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти» (ІМЗО), яка організовує закупівлю, уклала договори на видання 227 друкованих підручників та посібників тиражем 14 млн екземплярів та вартістю понад 593 млн гривень. Як засвідчив аудит, понад 250 млн грн (45,8%) витрат не мали економічного обґрунтування.
Аудитори дійшли висновку, що ІМЗО як розпорядник нижчого рівня не забезпечив ефективного витрачання бюджетних коштів. Зокрема, установа не контролювала наявність у видавництв експертних висновків щодо дотримання санітарних правил при шрифтовому та ілюстративному оформленні кожного видання. Деякі видавництва в порушення укладених договорів не розмістили для навчальних цілей на своїх вебсайтах повні електронні версії майже половини друкованих видань. А конкурсний відбір підручників для 2, 6, 11 класів мав ознаки формального і містить низку недоліків.
ІМЗО не забезпечив належного контролю за повнотою і своєчасністю доставки підручників. Як свідчать результати аудиту, учні та педагоги не були своєчасно забезпечені новими підручниками до початку 2019/2020 навчального року. Понад 43% від загального обсягу видань 2019 року доставлені до обласних книжкових баз після початку навчального року. Відповідні місцеві держадміністрації організували доставку підручників безпосередньо до закладів освіти також з порушенням термінів.
Окрім того, аудити в департаментах освіти виявили проблеми нерівномірного розподілу підручників, посібників між місцевими відділами освіти та закладами освіти. За даними ІМЗО, учні 2, 6, 11 і 10 (11) класів на 100% забезпечені підручниками, що друкувалися за бюджетні кошти в 2019 році. Проте фактично в розрізі областей та найменувань видань розподіл нерівномірний, відсоток забезпеченості становить від 22 до 783%.
Для дітей з особливими освітніми потребами (ООП) минулого року за бюджетні кошти видали 31 підручник накладом понад 85 тис. екземплярів (на 16 млн грн). Вимоги щодо доставки такої літератури в заклади освіти до початку навчального року нормативними актами МОН не встановлені.
Конкурсний відбір проєктів підручників для дітей з порушеннями слуху та інтелектуальними порушеннями мав формальний характер. Щодо видання підручників для дітей із порушенням зору (8,2 млн грн) МОН ухвалило рішення про адаптування видань, які пройшли конкурсний відбір для «звичайних» закладів ЗСО. Варто зазначити: нормативні акти МОН не регламентують процедуру адаптації підручників. Контроль за якістю адаптованих підручників з боку держави відсутній.
Рахункова палата також виявила непродуктивне використання 15,9 млн грн на придбання комплектів методик для проведення комплексної оцінки розвитку дітей з особливим освітніми потребами. Так, 114 із 699 закуплених комплектів методик не використовуються за призначенням через відсутність в окремих областях інклюзивно-ресурсних центрів (користувачів методик) або сертифікованих фахівців. Вищий орган аудиту звертає увагу МОН на необхідність пролонгувати ліцензію на право використання програмного забезпечення для анкетування респондентів за методиками. Інакше їх неможливо буде застосовувати після 1 червня 2020 року, а витрата 97,7 млн грн буде нерезультативною.
Звіт та рішення за підсумками аудиту будуть опубліковані на офіційному вебсайті Рахункової палати.
