Людям із порушенням зору
Попри зниження захворюваності на туберкульоз епідемія в Україні не подолана. Протидія хворобі протягом останніх років була неефективною. Таких висновків Рахункова палата дійшла за підсумками аудиту ефективності виконання заходів з протидії захворюванню на туберкульоз. Відповідальний за його проведення – член Рахункової палати Василь Невідомий.
Як зазначається у звіті, впродовж останніх років спостерігається зменшення темпів захворювання на туберкульоз (з 67,6 випадків у 2016 році до 60,1 випадків на 100 тис. населення у 2019-му). Так, зменшилася кількість випадків чутливого до лікування та мультирезистентного (стійкого до двох препаратів) туберкульозу. Проте збільшилася частка хворих на туберкульоз з розширеною резистентністю (стійкого до більшості препаратів).
Рахункова палата звертає увагу, що рівень захворюваності, як і 25 років тому, перевищує епідемічний поріг (50 випадків на 100 тис. населення). При цьому, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько 25% випадків захворювання на туберкульоз не виявляється. Це сприяє подальшому його поширенню.
Минулого року найвищі показники були в Одеській (138,5 випадків на 100 тис. населення), Дніпропетровській (79,1), Херсонській (77,9), Кіровоградській (75,3), Запорізькій (71,7) та Київській (71,3) областях.
Разом з тим зменшується смертність від туберкульозу. Торік вона становила 8,7 випадків при 9,5 випадків на 100 тис. населення у 2016-му.
Вищий орган аудиту звертає увагу на необхідність переглянути державну політику з протидії туберкульозу в Україні.
За висновками Рахункової палати, інформування населення щодо протидії захворюванню було неналежним. Це стало однією з причин низької ефективності лікування, стигматизації і дискримінації хворих, недостатньої мотивації до своєчасної діагностики та лікування.
Неналежною була також профілактика захворюваності. Так, МОЗ не володіє інформацією про результати обов’язкових профілактичних медоглядів на туберкульоз серед груп ризику та осіб, сфера діяльності яких може призвести до його поширення. Рівень виявлення хвороби під час таких оглядів, за даними обл(міськ)держадміністрацій, склав лише 0,2% від кількості обстежених осіб. Водночас в межах реформування закладів первинної медичної допомоги МОЗ не визначив алгоритму їх дій для попередження розвитку цього захворювання.
Аудит засвідчив малий обсяг обстежень контактних осіб з хворими на туберкульоз. У 2018–2019 роках в Україні такий показник становив 1,4–1,6 контактів. У той же час ВООЗ рекомендує обстежувати 5–6 контактів на 1 випадок захворювання. Лікуванням охоплено відповідно 84 і 80% цієї категорії осіб за рекомендованого ВООЗ показника 100%.
Показники успішності лікування, визначені ВООЗ, в Україні не досягнуті. Як приклад, ефективність лікування пацієнтів з чутливим до медичних препаратів туберкульозом, які розпочали його у 2016–2018 роках, складала 73% – 74%, рекомендований показник – 85%. Основні причини низької ефективності – невдале або перерване лікування та смерть хворих на туберкульоз від супутніх захворювань.
Разом з тим медико-соціальний супровід (підтримка пацієнта для недопущення переривання лікування) суттєво покращував ефективність лікування. Однак аудитори вказують на недосконалі критерії відбору пацієнтів для такого супроводу.
Як засвідчив аудит, МОЗ та «Центр громадського здоров’я» протягом 2018–2019 років не здійснили перехід від донорського фінансування програм з протидії туберкульозу до фінансування їх коштами держбюджету.
Отже, існують ризики неналежного фінансування боротьби із захворюванням в подальшому, якщо обсяг безповоротної допомоги Глобального фонду буде зменшуватися. У 2018–2020 роках на протидію туберкульозу фонд надав $55,6 мільйонів. При цьому МОЗ не моніторило використання допомоги.
За висновком аудиторів, МОЗ та «Центр громадського здоров’я» не мають інформації про загальний обсяг коштів, використаних протягом 2018–2019 на протидію туберкульозу. Установи також належно не моніторили забезпеченість потреби регіонів України в засобах для діагностики та лікування хвороби.
Як наслідок, через закінчення терміну придатності ліки від туберкульозу, закуплені коштом Глобального фонду на 20,9 млн грн та державного бюджету – на 1,7 млн грн, не були використані. Окрім того, існує ризик невикористання ліків ще на 52,8 млн грн до завершення терміну придатності, придбаних за бюджетні кошти.
Кількість протитуберкульозних закладів у межах їх реформування протягом 2018–2019 років зменшилася з 169 до 137, а ліжковий фонд скоротився на 3371 ліжко (16%). У 2020 році планується скорочення ще 3254 ліжок (29%).
Нова модель фінансування за надані медичні послуги створює ризики закриття протитуберкульозних закладів у зв’язку з недостатністю коштів місцевих бюджетів на їх утримання. А це може обмежити доступ хворих до медичної допомоги та погіршити епідемічну ситуацію в країні.
Рахункова палата зазначає, що без зміни існуючих підходів до протидії захворюванню на туберкульоз неможливо досягнути цільових показників Глобальної стратегії ВООЗ «Покласти край туберкульозу» на 2016–2035 роки. Йдеться про зменшення рівня захворюваності нижче 10 випадків на 100 тис. населення, зменшення кількості смертей від туберкульозу на 95% і зниження показника захворюваності на 90% в порівнянні з 2015 роком.
Звіт та рішення за підсумками аудиту будуть опубліковані на офіційному вебсайті Рахункової палати.
Аудит проводився паралельно з ВОА Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії в межах проєкту Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) «Посилення спроможності вищих органів аудиту країн східного партнерства здійснювати моніторинг досягнення цілей сталого розвитку порядку денного ООН на період до 2030 року».
