Людям із порушенням зору
Про шляхи зміцнення незалежності Рахункової палати та посилення її потенціалу в умовах воєнного часу, її роль в антикорупційній системі, гарантії доброчесності керівників та аудиторів, співпрацю з іншими органами влади, про ефект від застосування нових методологій проведення аудиту та збільшення показників щодо розгляду рекомендацій йшлося 8 липня на зустрічі керівництва інституції з аналітиками Директорату державного управління Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).
Іноземні експерти наразі здійснюють в Україні перевірку фактів для проведення Антикорупційного огляду в Україні в межах реалізації плану заходів, спрямованих на виконання Програми ОЕСР для України. Метою діалогу є підготовка вступу України до організації.
Рахункову палату на зустрічі представляли Голова Ольга Піщанська, т. в. о. Секретаря Рахункової палати - керівника апарату Василь Невідомий, радник Голови Рахункової палати Дмитро Сторожук. З боку іноземних партнерів у зустрічі взяли участь в.о. Голови Офісу ОЕСР в Україні Міхал Фаленчик, політичні аналітики ОЕСР Оксана Гус, Катерина Пенькова і Марта Сидоряк.
На початку зустрічі Міхал Фаленчик нагадав, що Програма ОЕСР розрахована на чотири роки та ґрунтується на трьох основних компонентах: перевірці секторальних політик, їх інституційної спроможності та антикорупційної діяльності. Тож під час зустрічі сторони обговорили основні аспекти, дотичні до цих питань.
Зокрема, Голова Рахункової палати Ольга Піщанська зазначила, що у контексті незалежності інституції найбільш гостро стоять питання її фінансування та статусу аудиторів. Оскільки Рахункова палата здійснює аудити в інституціях, до чиїх повноважень входять ці питання. Водночас вона наголосила, що інституція за останній час здійснила низку важливих кроків для забезпечення доброчесності.
«Всі працівники дотримуються Кодексу етики Рахункової палати. Створено Комітет з питань етики, який слідкує за дотриманням етичної поведінки під час здійснення професійної діяльності в Рахунковій палаті, на об’єктах контролю та поза межами Рахункової палати всіма працівниками, включно з керівництвом. Також у Рахунковій палаті запроваджено всеохоплюючу систему управління якістю. Адже якість нашої роботи впливає на репутацію інституції та рівень довіри суспільства і партнерів до результатів аудитів та до держави в цілому», - зазначила Ольга Піщанська.
Щодо співпраці з іншими органами Голова Рахункової палати зазначила про активізацію взаємовідносин з Верховною Радою України, зокрема, у контексті підвищення кількості звітів, що розглядаються профільними комітетами та підкомітетами.
«Раніше показник розгляду звітів і рекомендацій Рахункової палати був низьким. У цьому ж році майже всі звіти, які інституція направляла до парламенту, були заслухані. Відповідно ми ставимо собі за мету, зокрема і завдяки увазі народних депутатів, підвищити рівень виконання наших рекомендацій. Адже згідно з нашим аналізом за останні кілька років виконується близько 64% рекомендацій Рахункової палати. Ці показники схожі з результатами роботи вищих органів аудиту світу. Але у разі тривалого системного невиконання принципових для нас рекомендацій звертатимемося до Кабінету Міністрів», – сказала Ольга Піщанська.
Щодо співпраці Рахункової палати й правоохоронних органів Ольга Піщанська наголосила, що з 2024 року Рахункова палата почала детально відслідковувати й аналізувати результати кримінальних справ, порушених за матеріалами переданими інституцією. Водночас радник Голови Рахункової палати Дмитро Сторожук звернув увагу на окремі складні моменти цих взаємовідносин.
«Звичайно, ми максимально відкриті для такої співпраці. Однак, у рамках кримінальних проваджень наші аудитори іноді виступають як експерти чи свідки. На це витрачається багато часу та зусиль, напряму не пов’язаних із виконанням їхніх посадових обов’язків», - зазначив Дмитро Сторожук.
Своєю чергою, Василь Невідомий розповів іноземним експертам про практичний досвід та специфіку проведення інституцією аудитів, зокрема, аудитів консолідованої фінансової звітності, про розробку критеріїв для оцінки впливу виконання рекомендацій Рахункової палати, важливість чіткого визначення аудиторами теми контрольного заходу та ін.
У підсумку сторони домовилися підтримувати регулярний діалог на зазначену тематику та обмінюватися додатковою інформацією.
Довідково: ОЕСР – міжнародна організація, членами якої є 38 країн. Статус партнерів ОЕСР мають 70 країн. За впливом ОЕСР належить до трійки провідних світових економічних установ разом з МВФ та Світовим банком.
Наприкінці вересня 2022 року Рада ОЕСР прийняла рішення щодо визнання за Україною статусу потенційного члена ОЕСР та започаткувала діалог щодо вступу. 12 лютого 2022 року було підписано оновлену Угоду між Урядом України та Організацією економічного співробітництва та розвитку щодо привілеїв, імунітетів і пільг, наданих Організації та її офісу в Україні. Офіс ОЕСР розпочав свою роботу у Києві 01 березня 2023 року на базі Посольства Словацької Республіки в Україні.
У рамках початкового діалогу щодо вступу розроблено та погоджено окрему Програму ОЕСР для України. Програма визначає часові рамки та фокусується на Національному плані відновлення та розвитку України та інших важливих аспектах, які розглядатимуться в контексті початкового діалогу щодо вступу.
