Людям із порушенням зору
Епізоотична ситуація в Україні є ускладненою. Через недостатню ефективність протиепізоотичних заходів в Україні і на далі реєструються спалахи грипу птиці, африканської чуми свиней, сказу. Про це свідчать результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, спрямованих на проведення протиепізоотичних заходів. Відповідальний за проведення аудиту – член Рахункової палати Віктор Богун.
Захворювання тваринного походження, можуть передаватися людям, і це є ризиком для здоров'я населення країни. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин 60% існуючих інфекційних хвороб людини є зоонозними та принаймні 75% нових інфекційних захворювань є тваринного походження.
Загалом протягом 2018−2020 років на проведення протиепізоотичних заходів з державного бюджету виділено понад 1,9 млрд грн, з яких використано 1,8 млрд гривень.
При цьому потреба у бюджетних коштах для проведення таких заходів у повному обсязі була забезпечена лише у 2018 році. У 2019−2020 роках така потреба була забезпечена на 55,6% та 39,6% відповідно.
Протягом 2018−2020 років на придбання ветеринарних препаратів використали 1,6 млрд грн, або майже 90% загального обсягу. Ці ветеринарні препарати використовувалися для проведення щеплень і лікувально-профілактичних заходів проти сказу домашніх тварин та диких м’ясоїдних тварин, ліквідацію та профілактику африканської чуми свиней та інші. Загалом було провакциновано понад 17 млн домашніх тварин. На вакцинацію диких м’ясоїдних тварин проти сказу використали понад 25 млн приманок з вакциною, яку розповсюджено по території України. Для ліквідації та профілактики африканської чуми свиней закупили тести − набори для проведення майже 160 тис. досліджень.
Попри такі заходи, кількість випадків зараження тварин різними хворобами залишається високою. У 2020 році зареєстровано 851 пункт спалаху сказу та 1062 випадки зараження сказом, дев’ять пунктів спалаху пташиного грипу, 28 неблагополучних пунктів спалахів африканської чуми свиней.
Не високим є і рівень отримання імунітету проти сказу у диких м’ясоїдних тварин, а саме – лисиць, так як у 2018 році імунітет проти сказу отримало лише 18% від загальної кількості вакцинованих лисиць, а у 2019 − 16%. Через такі показники є ризики не досягнути необхідного рівня для розриву епізоотичного ланцюга і подолання поширення вірусу сказу (не менше 70%) на території України після 5 років здійснення таких заходів. Отже, існує і ризик нерезультативного використання коштів державного бюджету, зокрема 492 млн грн, які спрямовано на ці заходи у 2018−2019 роках.
Аудитом також встановлено, що понад чверть бюджетних коштів − 421 млн грн, виділених протягом 2018−2020 років на протиепізоотичні заходи, використали неекономно. Зокрема, через нормативно-правову неврегульованість питання створення залишків засобів захисту тварин утворились їх значні обсяги. Це призвело до неекономного використання понад 406 млн гривень. Через недоліки в плануванні та неузгодженість визначеної потреби у вакцині з запланованими щепленнями проти сказу, кошти у сумі майже 15 млн грн також були використані неекономно.
Непроведення значної кількості лабораторно-діагностичних досліджень і утилізація ветеринарних препаратів призвели до нерезультативного використання бюджетних коштів у сумі 6 млн гривень. Розпорядники бюджетних коштів допустили неефективне управління коштами у сумі 231 млн грн, з яких 161 млн грн – кошти загального фонду державного бюджету, які невикористані і повернені до державного бюджету та майже 70 млн грн − кошти спеціального фонду, отримані в рамках грантових угод та які не використовуються, у тому числі і через правову невизначеність.
Порушення, встановлені аудитом, свідчать про відсутність належного внутрішнього контролю за використанням Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів бюджетних коштів, спрямованих на проведення протиепізоотичних заходів з боку Міністерства аграрної політики та продовольства України у 2018–2019 роках та Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у 2020 році.
Виявлені також окремі недоліки законодавчих та нормативно-правових актів, які регулюють питання проведення протиепізоотичних заходів. Не достатньою була і діяльність Державної протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів України.
За результатами аудиту, Рахункова палата надала низку рекомендацій Кабінету Міністрів України та об’єктам контролю. Йдеться про необхідність розроблення та прийняття нормативно-правових актів та приведення у відповідність із запроваджуваним новим регулюванням у сфері ветеринарної медицини діючого законодавства так і удосконалення діючого законодавства; Стратегічного плану протиепізоотичних заходів з профілактики основних заразних хвороб тварин в Україні; внесення змін до порядків використання коштів у частині чіткого визначення критеріїв, на підставі яких державні надзвичайні протиепізоотичні комісії можуть ухвалити рішення про відмову у відшкодуванні майнової шкоди; нормативно-правового врегулювання питання використання коштів, які Держпродспоживслужба отримала в межах міжнародних угод у вигляді відшкодування понесених витрат за рахунок Державного бюджету України та ряд інших рекомендацій.
Звіт та рішення за результатами аудиту опубліковані на офіційному вебсайті Рахункової палати.
