Людям із порушенням зору
Забезпечення поливу всієї площі зрошувальних земель дозволило б, за розрахунками, збільшити обсяги виробництва сільгосппродукції та ВВП країни більш ніж на 0,2%, або майже 8,8 млрд гривень.
Про це свідчать результати аудиту ефективності виконання заходів Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року. Відповідальний за проведення аудиту – член Рахункової палати Віктор Богун.
На забезпечення розвитку меліорації земель і поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь у рамках реалізації Програми протягом 2013−2020 роки за рахунок усіх джерел фінансування витратили понад 23 млрд грн.
Забезпечено отримання врожаїв сільськогосподарських культур на площі 23,9 тис. га, або в середньому 3 тис. га щорічно − 98,4%. Водночас реконструкція інженерної інфраструктури зрошувальних систем виконана лише на 13% планової площі, збудовані та реконструйовані системи крапельного зрошення на площі – 43,1%, придбано 12% поливної техніки, проведено реконструкцію інженерної інфраструктури осушувальних систем на 27% площі, захищено 23,4% сільських населених пунктів, проведено 61,2% вимірювань показників якості води.
Не виконувались заходи з розробки 8 планів управління річковими басейнами та водними ресурсами.
Аудит встановив, що необхідна кількість дощувальних машин для обслуговування зрошувальних земель у Південному регіоні забезпечена лише 43,4%. Працює тільки 46,9% наявних насосних станцій, які зношені на 84%.
Аудитори наголошують, що неналежний стан меліоративних систем та відсутність належних умов їх експлуатації посилюють ризики розкрадання їх елементів, а, отже, й нанесення збитків державі. Лише за 2017–2020 роки збитки склали 31,7 млн гривень. Крім того, зростає і кількість аварій на діючих зрошувальних мережах, що призводить до додаткових втрат води та бюджетних коштів на їх ремонт. Фактично полита площа, що обслуговується меліоративними системами, складає лише 29% зрошувальних земель.
За оцінкою науковців Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України, у всіх регіонах України стрімко зростає дефіцит кліматичного водного балансу. Території зі значним дефіцитом природного вологозабезпечення (суха і дуже суха зони) з 1991 по 2015 роки збільшились на 7% і охоплюють в цілому понад 29,5% площ України. Існує висока ймовірність збільшення в Україні площ ріллі з недостатнім рівнем зволоження до 20,6 млн га (67%).
Для забезпечення бездефіцитного річного водного балансу, постійного зрошення при вирощуванні польових культур потребують 18,7 млн га (60%) орних земель України, а 4,8 млн га (15%) − періодичного.
Аудитори наголошують, що неналежні розвиток меліорації земель і поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь, а також управління водними ресурсами зумовлюють зростання дефіциту сільськогосподарської продукції на внутрішньому ринку, виникнення імпортозалежності, втрату позицій на зовнішніх аграрних ринках. Як наслідок – зниження рівня ВВП країни та загрозу продовольчій безпеці держави.
Звіт та рішення за результатами аудиту опубліковані на офіційному вебсайті Рахункової палати.
