За три роки реформування медицини Національна служба здоров’я України не забезпечила належного функціонування електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ). Головна причина – відсутність повноцінного фінансування з державного бюджету.
Про це свідчать результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Національній службі здоров’я України на первинну медичну допомогу. Відповідальний за проведення аудиту – член Рахункової палати Василь Невідомий.
З держбюджету на функціонування ЕСОЗ протягом 2018–2020 років НСЗУ отримала лише 23,7% коштів від потреби, що унеможливило розвиток цієї системи та впровадження її нових компонентів. Як наслідок, розбудова і розвиток центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я здійснювалися за рахунок коштів благодійних, громадських та міжнародних організацій. Упродовж 2019–2020 років НСЗУ в межах проєктів міжнародної технічної допомоги отримала програмне забезпечення вартістю понад 80 млн гривень.
Центральна база даних електронної системи охорони здоров’я містить реєстри пацієнтів; медичних спеціалістів; медпрацівників; декларацій про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу; медичних висновків; медичних записів, записів про направлення та рецептів тощо, але МОЗ розробило порядки ведення лише 3 реєстрів із 9.
Аудит засвідчив: центральна база даних ЕСОЗ несумісна та не має електронної взаємодії з іншими інформаційними системами та державними інформаційними ресурсами, виняток – Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Державний реєстр актів цивільного стану громадян (з 1 жовтня 2020 року) у частині реєстрації народження. Отже, інформація про пацієнтів, медпрацівників та медспеціалістів у електронній системі охорони здоров’я оперативно не оновлювалася і була недостовірною. Не автоматизовано також процесу перевірки наявності у медзакладів чинної ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики.
Ще одна причина відсутності взаємодії центральної бази даних ЕСОЗ з інформаційними системами – незабезпечення у 2018–2020 роках фінансування для розроблення програмних модулів. Лише на 2021 рік НСЗУ передбачено 50 млн грн, які мають забезпечити розроблення програмних модулів для інтеграцій та налаштування обмінів.
Аудитом також встановлено, що електронні медичні інформаційні системи, які є складовою ЕСОЗ, підключені ДП «Електронне здоров’я» до центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я без проведення тестувань на відповідність їх технічним вимогам, встановленим НСЗУ. Інформація про кількість декларацій і дані про медичних працівників, які перебувають у трудових відносинах, розміщені в електронних медичних інформаційних системах користувачів/надавачів первинної меддопомоги, не відповідають інформації центральної бази даних ЕСОЗ.
Крім того, технічні можливості електронних медичних інформаційних систем надавачів первинної меддопомоги не дозволяють їм формувати звіти про обсяг медичних послуг, пов’язаних з первинною медичною допомогою.
Надавачі первинної меддопомоги також не мають можливості перевірити проведені НСЗУ коригування обсягу сплачених їм бюджетних коштів, створювати переліки декларацій, за якими НСЗУ проведено коригування оплачених сум, та з’ясувати причини такого коригування. Неможливо й переглянути інформацію про підстави припинення/тимчасового призупинення дії декларацій та їх деактивації.
Звіт та рішення за результатами аудиту оприлюднені на офіційному вебсайті Рахункової палати.