Людям із порушенням зору
Завдяки рекомендаціям Рахункової палати на Полтавщині цього року доукомплектували швидкі недостатнім та новим обладнанням. Про це заявила начальник територіального управління Рахункової палати у м. Харків Наталія Дузь під час міжнародної конференції у Харкові «Посилення фінансової дисципліни місцевих громад. Роль та функції Рахункової палати».
Так, вона нагадала, що у 2020 році харківське теруправління було долучене до аудиту використання коштів на розвиток екстреної медицини.
«Це питання вкрай чутливе в період епідемії. У Полтавській області закупили 92 автомобілі екстреної допомоги на суму понад 200 млн гривень. При цьому ми виявили, що деяке медобладнання закуповувалося за завищеними цінами. Неефективне використання коштів – понад 31 млн гривень. Крім того, об’єднане автогосподарство закладів та установ охорони здоров’я Полтавщини прийняло транспорт без належної комплектації. Як наслідок, збитки для держави – 1,6 млн грн, ще 10,7 млн грн – використані непродуктивно», – повідомила Наталія Дузь.
При цьому керівник теруправління наголосила, що об’єкти контролю дослухаються до зауважень та рекомендацій аудиторів і виправляють помилки. «Швидкі цього року були доукомплектовані недостатнім та новим обладнанням, що повністю відповідає медико-технічним вимогам, на суму 12,2 млн гривень», – підкреслила спікер.
Є питання, які потребують вирішення на державному рівні. Наприклад, забезпечення породіль «пакунками малюка». Так, Департамент соцзахисту населення Харківської ОДА у 2018-2019 роках уклав угоди на 113 млн грн, які сплатив посереднику – Організації із впровадження проєктів (ЮНОПС). У результаті у 2018 році понад 1,3 тис. малюків отримали пакунки майже через 1,5 місяці після виписки, а комплектація виданих 3,6 тис. «бебібоксів» взагалі не відповідала вимогам.
«Це загальноукраїнська проблема і її слід терміново виправляти. Наразі Уряд унормував проблемні питання організаційного характеру і запровадив механізм повернення «пакунка малюка» у разі неповної комплектації, а Мінсоцполітики розпочало процес повернення коштів», – зазначила Наталія Дузь.
Крім того, вона наголосила, що основна мета Рахункової палати – не лише виявляти порушення, а показати, як уникати їх в майбутньому, запобігати ухваленню неефективних управлінських рішень. «Адже у ефективному використанні бюджетних коштів та управлінні державним майном зацікавлені і ми, і влада на місцях. Без цього ні реалізація реформ, ні розвиток регіонів неможливі», – наголосила начальник територіального управління Рахункової палати у м. Харків.
При цьому, Наталія Дузь зазначила, що за останні 3,5 роки не розглядалися результати аудитів, проведених за участю харківського теруправління на засіданнях місцевих рад, постійних комісій, колегіях облдержадміністрацій, нарадах.
«Необхідно посилити співпрацю нашого територіального управління з владою на місцях та спільними зусиллями запобігати неефективному використанню коштів кожного українця. Адже більшість аудитів ми проводимо у найбільш чутливих сферах – медицині, освіті, соціальному забезпеченні, розвитку інфраструктури. І саме тут ми знаходимо найбільші порушення», – зауважила Наталія Дузь.
