Людям із порушенням зору
Протягом 2018 – І кварталу 2021 років понад 81 тис. пацієнтів Національного інституту раку не отримали в повному обсязі передбачену державою безоплатну допомогу в стаціонарі, у тому числі післяопераційну.
Про це йдеться у звіті про результати аудиту ефективності використання коштів, виділених з державного бюджету для здійснення діяльності Національним інститутом раку та зміцнення його матеріально-технічної бази, проведеного територіальним управлінням Рахункової палати по м. Києву, Київській та Чернігівській областях (у м. Київ). Відповідальний за проведення аудиту – член Рахункової палати Василь Невідомий.
Головна причина неефективної роботи Інституту протягом зазначеного періоду – нормативна неврегульованість питання участі наукових установ медичного спрямування у наданні пацієнтам медичних послуг за програмою державних гарантій. На роботу установи також негативно вплинуло недостатнє фінансування Міністерством охорони здоров’я наукової діяльності Інституту та незадовільна організація медичної діяльності в самому Інституті.
Україна є лідером на Європейському континенті за рівнем онкозахворюваності. Станом на 1 січня 2021 року на обліку в профільних медзакладах перебували понад мільйон громадян. Смертність від раку в Україні – на другому місці після серцево-судинних захворювань. Національний інститут раку – головна і єдина в системі Міністерства охорони здоров’я України державна науково-дослідна та лікувально-профілактична установа, діяльність якої спрямована на зниження рівня онкозахворюваності населення.
За охоплений аудитом час Інститут використав на свою діяльність та зміцнення матеріально-технічної бази понад 985 млн грн бюджетних коштів, з яких понад 921 млн – для надання високоспеціалізованої лікувально-діагностичної та консультативної допомоги більш ніж 150 тис. пацієнтів. Але цього фінансування недостатньо.
Аудитори встановили, що Міністерство охорони здоров’я належним чином не сформувало та не реалізувало державну політику для зниження рівня онкологічної захворюваності населення. Також не актуалізовані галузеві стандарти щодо визначення нормативів обладнання та показників якості послуг із діагностики та лікування злоякісних новоутворень, не завершена адаптація практики вітчизняної галузі охорони здоров’я до міжнародних клінічних протоколів з онкології, не затверджені тарифи на платні послуги, які надаються Інститутом та які відповідали б реальним витратам на їх надання. Крім того, МОЗ разом з Інститутом не забезпечили ефективного використання коштів на здійснення основної діяльності Інституту та зміцнення його матеріально-технічної бази.
На наукову діяльність Інституту із загального обсягу витрат спрямували лише 3% (29,6 млн грн), на зміцнення матеріально-технічної бази – 3,5% (34 млн гривень). За кошти, спрямовані на наукову діяльність, відбувалося фінансування міжнародної співпраці; завершено 13 науково-дослідних робіт і їх результати впровадили у 28 медзакладах, у тому числі в Інституті; отримано 13 патентів тощо.
При цьому брак фінансування розвитку матеріальної бази Інституту не дозволив удосконалити молекулярно-генетичну діагностику для профілактики, раннього виявлення та своєчасного лікування онкозахворювань; покращити якість променевої терапії шляхом встановлення нового обладнання для забезпечення більш ефективних та сучасних методів лікування; завершити реконструкцію і розширити Інститут; запровадити єдину інформаційну систему в Інституті.
Аудит виявив, що наглядова рада Інституту, яка мала проводити незалежну оцінку результатів його наукової діяльності в зазначений період, не функціонувала, а її новий склад затверджений Урядом лише у червні 2021 року.
Відсутня також ефективна господарська взаємодія між керівництвом Інституту і керівництвом клініки, адміністративними і клінічними структурними підрозділами Інституту та їх посадовими особами. Внаслідок цього, зокрема, накопичуються залишки лікарських засобів та виробів медичного призначення, не усунуті неузгодженості в організаційно-управлінській діяльності, що підвищує ризики недостовірного обліку матеріальних цінностей і крадіжок.
Лікувально-профілактична спроможність Інституту також погіршується. Зокрема, 16 основних клінічних будівель зношені, вичерпаний ресурс 917 одиниць медичного обладнання, половина з якого в очікуванні ремонту взагалі не використовується в лікувальному процесі. Крім того, накопичені невикористані залишки лікарських засобів і медичних виробів, тоді як для забезпечення лікування пацієнти або їх родичи були змушені їх придбавати самостійно. При цьому благодійні внески пацієнтів, які є прихованою формою надання платних послуг, становлять 1,7 млн гривень. На належному рівні не організовано харчування пацієнтів, яке є невід'ємною частиною лікувального процесу. Аудитом встановлено, що добовий обсяг харчування дорослого онкохворого коливався від 35,5% до майже 79%, дитини – від 36% до понад 72% від затвердженої добової норми.
Інститут скоротив висококваліфікований науковий потенціал (докторів філософії, магістрів), та на 23% не укомплектував середній і молодший медперсонал.
Крім того, Інститут не організував систему внутрішнього контролю в своїй установі. Відсутні управлінські рішення щодо управління ризиками, здійснення заходів контролю, інформаційного та комунікаційного обміну і моніторингу. Як наслідок, протягом охопленого аудитом періоду з порушенням чинного законодавства витрачені понад 63 млн грн, заподіяно матеріальної шкоди на суму понад 30 млн грн, неекономно – майже 3 млн грн, непродуктивно – майже 1 млн гривень.
Рахункова палата надала Кабінету Міністрів України, Міністерству охорони здоров’я України та Національному інституту раку відповідні рекомендації. Про виявлені в ході аудиту ознаки кримінальних правопорушень повідомлено Офіс Генерального прокурора. Крім того, з огляду на важливість питань забезпечення конституційного права громадян України на охорону здоров'я і медичну допомогу, про результати аудиту поінформовано Президента України.
Звіт та рішення за результатами аудиту будуть опубліковані на офіційному вебсайті Рахункової палати.
