Людям із порушенням зору
Запобігання зміни клімату шляхом істотного скорочення викидів в атмосферу парникових газів є пріоритетними у внутрішній і зовнішній політиці України, зокрема у воєнний період. За темпами розвитку «зеленої» енергетики наша держава у 2019 році увійшла у першу десятку країн світу. А за темпами розвитку сонячної енергетики у 2020 році – у першу п’ятірку європейських країн.
Про це йдеться у Звіті про результати аудиту ефективності виконання заходів із зменшення обсягів викидів парникових газів. Відповідальний за проведення аудиту – член Рахункової палати Віктор Богун.
У 2021 році Україна, відповідно до Паризької угоди, зобов’язалася скоротити викиди парникових газів на 65% до 2030 року порівняно з рівнем 1990 року. Так, за даними Національного кадастру антропогенних викидів та абсорбції парникових газів України, у 2019 році викиди парникових газів дійсно зменшились на понад 62%, а в 2020 – на понад 65% у порівнянні з 1990 роком.
На початок 2022 року Україна виконувала зобов’язання за міжнародними договорами в сфері запобігання змінам клімату та основне завдання згідно з Паризькою угодою – утримати приріст глобальної середньої температури в межах 1,5-2 градусів Цельсія.
За висновками фахівців Рахункової палати, за останні десять років, в Україні обсяги виробництва біопалива зросли втричі, а вітрової та сонячної енергії - майже в 200 разів. При цьому, виробництво вугілля та торфу за вказаний період скоротилось більш ніж в 2,5 рази.
Це сталося завдяки впровадженню в нормативно-правове поле міжнародних зобов’язань зі змін клімату, створення достатніх організаційних та фінансових умов для їх реалізації. Цьому сприяв також певний економічний спад після 1990 року, який призвів до скорочення споживання енергії, а отже, до зменшення викидів CO2.
Після ратифікації Україною Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, Кіотського протоколу та Паризької угоди парламент ухвалив низку відповідних законодавчих актів, а Уряд – підзаконних актів, зокрема на період до 2030 року: Концепцію реалізації державної політики у сфері зміни клімату та Стратегію екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату. Крім того, Кабмін розробив послідовність дій з впровадження національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів, схожу за своєю структурою на європейську.
Виконуючи вимоги Паризької угоди, Україна розробила власну Стратегію низьковуглецевого розвитку до 2050 року, яку 2018 року подала на розгляд Секретаріату Рамкової конвенції про зміну клімату.
Водночас, багато завдань, визначених на період з 2018 по 2020 рік Планом заходів щодо Концепції реалізації держполітики у сфері зміни клімату до 2030 року, залишилися невиконаними. Хоча виконавцями цього Плану були 16 органів центральної виконавчої влади, за згодою Національна академія наук та низка галузевих академій і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
Провадити міжнародну діяльність щодо реалізації держполітики у сфері зміни клімату уповноважили Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів (до 02.09.2019 – Міністерство екології та природних ресурсів; а до 21.07.2020 – Міністерство енергетики та захисту довкілля). Проте ефективно реалізувати завдання заважали неодноразові реорганізації та зміни керівництва установи. Крім цього, створені Урядом Міжвідомчі робочі групи дублювали функції одна одної. Так, 24 січня 2020 року Уряд створив Міжвідомчу робочу групу з питань координації подолання наслідків зміни клімату, а через 8 місяців – Міжвідомчу комісію з питань зміни клімату та збереження озонового шару. Остання протягом 2020–2021 років взагалі не діяла.
Аудит засвідчив, що Міністерство як головний розпорядник бюджетних коштів у 2017–2021 роках використало більше 783 млн грн, з яких 632 млн грн від продажу одиниць установленої кількості викидів парникових газів. З них 612 млн грн витратили на 26 проєктів цільових екологічних інвестицій, 8 проєктів не завершили, 2 скасували. Більше половини вищезазначеного обсягу коштів (53%) спрямували на оновлення рухомого складу, а решту – на виконання проєктів з капремонту (термомодернізації), модернізації котелень та відновлювальної енергетики.
Аудитори зазначили, що викиди парникових газів скорочені, тому проєкти цільових екологічних інвестицій з відновлювальної енергетики та капремонту майже виконані. Водночас, проєкти з оновлення рухомого складу виконали лише на понад 12%.
За 4 роки за рахунок коштів від продажу одиниць установленої кількості викидів парникових газів із 64 запланованих виконали 44 заходи на понад 20 млн гривень.
Аудитори також встановили, що використання Міністерством бюджетних коштів у період 2017–2021 років на заходи з запобігання змінам клімату в окремих випадках здійснювалося з недотриманням вимог бюджетного та іншого законодавства й неефективно, зокрема через неналежний стан внутрішнього контролю. Обсяг таких коштів склав майже 96 млн гривень.
На виконання заходів з запобігання зміні клімату за 2017–2021 роки держава залучила більш ніж 17 млрд грн з інших джерел: міжнародних угод та проєктів, місцевих і приватних ініціатив.
Проте всі зазначені вище досягнення зруйнувала росія війною в Україні. Станом на 26 серпня 2022 року, за даними офіційного ресурсу Міндовкілля – ЕкоЗагроза, з початку широкомасштабного вторгнення росія завдала довкіллю 395 млрд грн збитків. Більше третини природоохоронних територій пошкоджені військовими діями та важкою технікою. Величезної шкоди було завдано лісам України, які є поглиначами викидів парникового газу. Понад 50% встановлених потужностей «зеленої» енергетики або вимушено не працюють, або перебувають у зоні підвищеного ризику руйнування через бойові дії та тимчасову окупацію. Адже значний обсяг коштів був закладений у термомодернізацію будівель та ремонт інфраструктури, які тепер доведеться відновлювати. Збитки від пошкодження та руйнування житлових і нежитлових будівель, інфраструктури на 1 серпня 2022 року сягнули 108,3 млрд дол США.
Рішення та Звіт будуть опубліковані на офіційному вебсайті Рахункової палати.
