Людям із порушенням зору
З серпня 2014 року по 2022 рік до Державного бюджету України перерахували 165,6 млрд грн військового збору. Про це йдеться у Звіті про результати аудиту ефективності справляння та результативності контролю за повнотою нарахування та своєчасністю сплати військового збору до державного бюджету.
Відповідальний за проведення аудиту – член Рахункової палати Цезар Огонь.
Контрольний захід щодо військового збору Рахункова палата провела вперше.
Військовий збір в Україні запровадили тимчасово у серпні 2014 року для зміцнення обороноздатності держави, а з початку 2015 року продовжили термін його дії на невизначений час для реформи Збройних сил України. І хоча запровадження військового збору передбачало його цільове призначення, надходження від його справляння зараховуються до загального фонду державного бюджету.
За незмінної ставки у 1,5% надходження військового збору зросли в 13,3 раза: з 2,5 млрд грн у 2014 році до 33,7 млрд грн у 2022 році.
При цьому борг із військового збору до державного бюджету на 1 січня 2023 року порівняно з 2020 роком збільшився на 94,7 млн грн (з 278 до 372 млн гривень). Причиною стала несплата платниками військового збору, нарахованого на самостійно задекларовані доходи, згідно з поданими податковими деклараціями. Внаслідок списання боргу до держбюджету не надійшло 37,5 млн гривень.
Аудитори Рахункової палати зауважують: військовий збір фактично дублює положення нормативно-правових актів, які регламентують порядок сплати ПДФО. Окремі положення потребували удосконалення та узгодження із законами. Наприклад, зміни до постанови, які скасовували військовий збір для військовослужбовців та учасників бойових дій, внесли лише через вісім місяців після набрання чинності відповідного закону. З цієї причини податкові агенти ГУ ДПС у Львівській області перерахували до держбюджету понад 185 млн грн військового збору із тримісячного грошового забезпечення (12,3 млрд грн) учасників бойових дій та військовослужбовців.
Аудит засвідчив, що в 2022 році військовий збір сплатили понад 760 тис. юридичних осіб та ФОПів, а також майже 311 тис. фізосіб за результатами річного декларування. У порівнянні з 2019 роком кількість перших знизилась на 18%, других – на 32%. Серед причин: призупинення діяльності суб’єктів господарювання через військову агресію росії проти України та тимчасову окупацію окремих територій, а також скорочення кількості громадян, які зобов’язані подавати декларації про майновий стан та доходи. Зокрема, через закриття доступу до Держреєстру речових прав на нерухоме майно і, відповідно, припинення операцій з купівлі-продажу нерухомості.
Фахівці Рахункової палати встановили, що дані ДПС про кількість платників військового збору неповні, оскільки не включають осіб, які отримують доходи від надання в оренду нерухомості й отримання спадщини. Також податківці не мають доступу до інформації про отримання українцями переказів з-за кордону та доходи, отримані за межами України.
За звітні 2019–2021 роки до територіальних органів ДПС подали 2,3 млн податкових декларацій про майновий стан і доходи (372,5 млрд грн), сплативши 3,2 млрд грн військового збору, утриманого податковим агентом, та 2,2 млрд грн, сплаченого платником податку самостійно за результатом звітного (податкового) року. Здебільшого це кошти, отримані за межами України, успадковане чи подароване майно, доходи від операцій з продажу рухомого та нерухомого майна, чистий оподатковуваний дохід, отриманий ФОПом від його діяльності, інвестиційний прибуток та доходи від надання майна в лізинг, оренду та житловий найм.
Серед основних причин неналежного забезпечення бази оподаткування фахівці Рахункової палати виокремили, зокрема, заниження або недекларування доходу від продажу (обміну) рухомого майна. Наприклад, зростає кількість продажу люксових автомобільних брендів (Porshe, Infiniti, Tesla) за ціною металобрухту – 658 транспортних засобів продали за 2 млн грн, при цьому сплатили 30,7 тис. грн військового збору. А електромобіль Tesla Model 3, який на авторинку, розрахунково, коштує від 829 тис. грн і більше, за умовами договору, продали за 5 тис. грн (75 грн військовий збір), занизивши його вартість у 166 разів.
Недонадходження військового збору до держбюджету спричинені недекларуванням доходів від надання майна в лізинг, оренду або суборенду. Хоча середня вартість оренди житла в Україні щороку зростає, у 2021 році відповідні доходи зменшились на майже 19% порівняно з попереднім роком. Протягом 2019–2021 року українці задекларували 8,3 млрд грн від оренди житла, сплативши понад 126 млн грн військового збору.
Звіт і рішення за результатами аналізу будуть опубліковані на офіційному вебсайті Рахункової палати.
