Систему контролю за викидами парникових газів в Україні удосконалено на виконання рекомендацій Рахункової палати

23.12.2024 11:06

На виконання рекомендацій Рахункової палати, наданих за результатами аудиту ефективності виконання заходів із зменшення обсягів викидів парникових газів було оновлено правила проведення державного моніторингу атмосферного повітря, розроблено проєкт стратегії впровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів в Україні, а також вдосконалено порядки фіксації шкоди, завданої довкіллю внаслідок збройної агресії РФ проти України. Період аудиту охоплював 2017–2021 роки (в окремих висновках період після 2021 року).

В межах цього контрольного заходу встановлено, що Міністерство екології та природних ресурсів (нині – Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів), не забезпечило ефективного використання коштів бюджету, спрямованих на виконання заходів із зменшення обсягів викидів парникових газів відповідно до взятих Україною міжнародних зобов'язань зі змін клімату. Зокрема, не були досягнуті результативні показники трьох бюджетних програм, а показник обліку викидів парникових газів не відображав їхнього реального обсягу.

Також аудитори з'ясували, що автоматизована система «Відкрите довкілля», яка коштувала державі 12,5 млн грн та мала полегшити управління інформацією у сфері охорони навколишнього природного середовища, на момент перевірки не була введена в експлуатацію.

Загалом у періоді, який перевіряли аудитори, було профінансовано 26 проєктів у межах цільових екологічних (зелених) інвестицій на суму 611,7 млн гривень. Вони спрямовувалися, переважно, на модернізацію транспорту та систем теплопостачання. Однак через збройну агресію РФ виникли ризики невиконання восьми із цих проєктів, на які вже спрямовано 139,2 млн гривень. Подальше фінансування ще двох запланованих проєктів скасовано, що призвело до неефективного використання 50,4 млн грн вже витрачених коштів.

За висновком Рахункової палати, загальні досягнення України в політиці попередження змін клімату руйнуються збройною агресією РФ проти України. Зокрема, аудитори вказали на високі ризики втрати об’єктів, де впроваджувалися «зелені» інвестиції.

У підсумку Рахункова палата надала об’єктам контролю низку рекомендацій щодо покращення ефективності використання коштів на виконання заходів із зменшення обсягів викидів парникових газів, а також вдосконалення порядків фіксації фактів заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок збройної агресії РФ.

На виконання цих рекомендацій Кабінет Міністрів України та профільне Міністерство повідомили, що здійснили кроки у вдосконаленні законодавчої бази та механізмів екологічного управління, зокрема:    

- оновлено правила проведення державного моніторингу атмосферного повітря, які вдосконалюють адміністрування автоматизованих систем для збору та аналізу даних про викиди;

- затверджено Порядок інформаційної взаємодії між автоматизованими інформаційними системами органів державної влади та загальнодержавною екологічною автоматизованою інформаційно-аналітичною системою «Відкрите довкілля»;

- внесено зміни до Порядку розгляду, схвалення і реалізації проєктів цільових екологічних (зелених) інвестицій;

- врегульовано роботу сервісу «ЕкоЗагроза», що призначений для фіксації шкоди, завданої довкіллю внаслідок збройної агресії РФ проти України та надзвичайних ситуацій;

- ухвалено методики визначення шкоди та збитків, завданих навколишньому природному середовищу внаслідок збройної агресії РФ, (щодо впливу на водні об’єкти, ґрунти, ліси, надра та об’єкти природно-заповідного фонду);

- розроблено проєкт стратегії щодо впровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів, яка має бути реалізована до 2033 року.

Оскільки рекомендації Рахункової палати загалом виконані, контроль їх виконання за цим аудитом завершено.