Більшість закупленого у 2023 році діагностичного та лікувального обладнання досі не експлуатується: аналіз причин

25.12.2024 18:13

Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) у 2023 році закупило 44 одиниці високовартісного медичного обладнання, призначеного для діагностики та лікування захворювань, зокрема, злоякісних новоутворень. Однак в експлуатацію на момент аудиту ввели лише дві з них. Така затримка відбувалася, зокрема, через неналежні: організацію закупівлі цього обладнання, контроль та оцінку потреб закладів охорони здоров’я.

Про це йдеться у Звіті за результатами аудиту відповідності на тему «Здійснення Міністерством охорони здоров’я України закупівель високовартісного обладнання для покращення якості медичної допомоги та діагностики громадян України», який охоплював 2023 та в окремих випадках 2024 рік. Відповідальна за аудит – Голова Рахункової палати Ольга Піщанська.

Обставини аудиту

У 2023 році МОЗ через Державне підприємство «Медичні закупівлі України» за кошти державного бюджету вперше централізовано закупило високовартісне медичне обладнання для закладів охорони здоров’я, які забезпечують надання медичної допомоги військовослужбовцям та / або онкологічної медичної допомоги. Зокрема, було придбано 15 інноваційних систем лінійних прискорювачів, 28 магнітно-резонансних томографів (1,5 Тесла та 3 Тесла) та стоматологічний комп'ютерний томограф. Загальна сума закупівлі становила 1,6 млрд гривень.

За планом МОЗ все це обладнання мали поставити та ввести в експлуатацію ще до кінця 2023 року, проте ці процеси розпочалися лише у 2024-му і досі не завершені.

Як встановили аудитори, станом на 1 листопада 2024 року до медзакладів надійшло лише 22 одиниці зазначеного медобладнання, а з цього переліку введено в експлуатацію лише дві одиниці, тобто 4,5 % загальної кількості.

Чому закуплене обладнання не було введено в експлуатацію

Високовартісне обладнання не було вчасно введено в експлуатацію, зокрема, через недосконалу організацію цього процесу МОЗ і ДП «Медичні закупівлі України»:  

- належним чином не збиралася та не аналізувалася інформація про потребу закладів охорони здоров’я у такому обладнанні;

- процес закупівлі містив окремі недоліки;

- МОЗ не визначило критеріїв за якими закуплене обладнання розподілятиметься між закладами охорони здоров’я та особливостей цього процесу.

Зокрема, Рахунковою палатою встановлено випадки:

– розподілу до двох закладів охорони здоров'я обладнання, яке не відповідало замовленому щодо його типу та кількості;

– розподілу обладнання до закладів, які не мали підготовлених приміщень (при цьому за результатами розгляду МОЗ повідомлень про неповну готовність приміщень закладів охорони здоров'я чи відсутність додаткового обладнання жодних управлінських рішень МОЗ не ухвалювалось);

– зберігання в одному закладі охорони здоров’я  не введеного в експлуатацію обладнання в умовах, що можуть вплинути на його працездатність тощо.

Надалі Рахунковою палатою було зафіксовано неодноразові випадки перерозподілу цього обладнання між закладами, зміни умов договорів у частині збільшення термінів постачання, що свідчить про системні недоліки в процесі аналізу потреб та ухвалення управлінських рішень.

Отже, попри значні суми витрачених державою коштів, заклади охорони здоров’я не використовують високовартісне обладнання, а громадяни і надалі не мають доступу до медичних послуг, що могли б надаватися з його допомогою.

Особливості процесу закупівель

Аудит засвідчив, що медико-технічні вимоги до лінійних прискорювачів та МРТ, розроблені ДП «Медичні закупівлі України», містили дискримінаційні вимоги, які обмежували конкуренцію, оцінка тендерних пропозицій учасників була неякісною. Щодо цих фактів до Антимонопольного комітету України надійшло 15 скарг і більшість з них задоволені. Розгляд скарг подовжив термін здійснення закупівель, рішення органу оскарження були враховані ДП «Медичні закупівлі України» у медико-технічних вимогах до такого обладнання.

Водночас завдяки значним обсягам закупівлі, наданню виробниками пільгових умов та попередньому вивченню фахівцями ДП «Медичні закупівлі України» відповідного ринку, медичне обладнання придбано зі значною економією коштів, зокрема, лінійні прискорювачі обійшлися на 47% дешевше від запланованої ціни, а магнітно-резонансні томографи 1,5 Тесла - на 34 % дешевше.  

«Централізована закупівля високовартісного медичного обладнання – це великий крок вперед для Міністерства охорони здоров’я. Він дозволить не тільки зменшити корупційні ризики, а й забезпечити необхідними медичними послугами від держави громадян, які цього потребують. В той же час, неналежні організація процесів та управлінські рішення можуть нівелювати позитивний ефект цієї ідеї», – зауважила за підсумком розгляду Звіту Голова Рахункової палати Ольга Піщанська. Також за її словами, уже після завершення аудиту через неготовність приміщень МОЗ здійснило перерозподіл магнітно-резонансного томографу від Криворізької міської клінічної лікарні №2 Криворізької міської ради та Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького до інших закладів.

За підсумками встановлених фактів Рахункова палата надала Кабміну, МОЗ та ДП «Медичні закупівлі України» низку рекомендацій, що дозволять прискорити процес введення в експлуатацію закупленого обладнання та уникнути подібних порушень при подальших подібних закупівлях.

Кабінету Міністрів України рекомендовано доручити керівникам обласних державних (військових) адміністрацій:

- вжити заходів для придбання закладам охорони здоров’я, яким поставлені закуплені МОЗ у 2023 році лінійні прискорювачі, додаткового обладнання, необхідного для введення їх в експлуатацію;   

- вжити дієвих заходів для завершення підготовки приміщень до встановлення та введення в експлуатацію лінійних прискорювачів, МРТ, розподілених до закладів охорони здоров’я згідно з наказами МОЗ;

Міністерству охорони здоров’я, зокрема:

- проаналізувати причини невстановлення та невведення в експлуатацію високовартісного медичного обладнання та ухвалити ефективні управлінські рішення з метою прискорення введення його в експлуатацію;

- визначити особливості та критерії, з урахуванням яких буде здійснюватися розподіл медичного обладнання закладам охорони здоров’я;

ДП «Медичні закупівлі України»:

- визначити структурний підрозділ, який здійснюватиме контроль за належним оформленням документів щодо оплати та постачання згідно з умовами договорів про закупівлю, із внесенням відповідних змін до положення про цей структурний підрозділ, передбачивши відповідальність за неналежне здійснення таких функцій;

- передбачити у положенні про структурний підрозділ, до повноважень якого віднесено питання оцінки тендерних пропозицій учасників закупівель на відповідність вимогам тендерної документації, відповідальність посадових осіб за неналежне здійснення такої оцінки.

Під час ознайомлення та обговорення Звіту МОЗ попередньо повідомило Рахункову палату, що буде вирішено питання нормативного врегулювання погодження змін до медико-технічних вимог до медобладання, яке буде закуповуватися. ДП «Медичні закупівлі України» в свою чергу поінформувало, що буде приділено більше уваги оформленню документів щодо оплати та поставки медобладнання відповідно до умов договорів для контролю його якості, кількості, комплектності.

Присутній на засіданні перший заступник Міністра охорони здоров'я України Сергій Дубров подякував Рахунковій палаті за звіт та зауважив, що рекомендації аудиторів будуть враховані в подальшій діяльності відомства.  Він також повідомив, що після завершення аудиту відбувся перерозподіл ще одного лінійного прискорювача з Харківського обласного центру онкології до Київського міського клінічного онкологічного центру (через неготовність приміщень у Харкові).

Своєю чергою виконувач обов'язків генерального директора ДП «Медичні закупівлі України» Олег Кльоц додав, що після аудиту також було введено в експлуатацію МРТ у медзакладі Павлограда та лінійний прискорювач у медзакладі Черкас.  

 

Звіт та рішення Рахункової палати будуть надіслані Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України та об’єктам контролю, а також опубліковані на офіційному вебсайті інституції.