Органи державної влади у сфері виконання загальнодержавних функцій з 2018 до 2023 року виконали 77,8 % наданих Рахунковою палатою рекомендацій, а у сфері судової влади та юстиції – майже 80 % у період 2020–2023 і 9 місяців 2024 року.
До таких висновків дійшли фахівці Рахункової палати, провівши аналізи реалізації наданих Рахунковою палатою рекомендацій та оцінки їх впливу на систему змін у сфері виконання загальнодержавних функцій, а також у сфері судової влади та юстиції. Відповідальний за ці контрольні заходи – член Рахункової палати Кирило Клименко.
Довідково.
Основні об’єкти контролю у сфері виконання загальнодержавних функцій: Апарат Верховної Ради України, Центральна виборча комісія, Секретаріат Кабінету Міністрів України, Міністерство закордонних справ України, Державна архівна служба України, Національне агентство України з питань державної служби.
Основні об’єкти контролю у сфері судової влади та юстиції: Міністерство юстиції України, Державна судова адміністрація України, Верховний Суд, Конституційний Суд України, Вища рада правосуддя, Вища кваліфікаційна комісія суддів України, Служба судової охорони, Координаційний центр з надання правничої допомоги, Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Повномасштабне вторгнення рф в Україну зумовило зміни в законодавстві, економічному середовищі та пріоритетах держави, що призвело до втрати актуальності частини наданих рекомендацій. Аналіз впровадження рекомендацій Рахункової палати дасть змогу переглянути ці рекомендації відповідно до нових умов та викликів.
Виконання рекомендацій Рахункової палати у сфері загальнодержавних функцій
За результатами 10 контрольних заходів, здійснених у сфері виконання загальнодержавних функцій, Рахункова палата надала 252 рекомендації, з яких на момент здійснення цього контрольного заходу виконано 196.
Найвищий показник впровадження рекомендацій Рахункової палати, а саме 90 %, зафіксований за результатами аудитів у Національному агентстві України з питань держслужби (НАДС) та Міністерстві закордонних справ України (МЗС). Найменше, 50 % рекомендацій, виконав за результатами аудиту Державний навчально-науковий заклад післядипломної освіти «Дипломатична академія України імені Геннадія Удовенка при Міністерстві закордонних справ» (далі – Дипломатична академія).
Виконання рекомендацій Рахункової палати у цій сфері сприяло:
– розробленню низки нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та НАДС, які регламентують оплату праці на державній службі на основі класифікатора посад;
– запровадженню оплати праці державних службовців на основі класифікації посад;
– внесенню змін до Стратегії реформування державного управління на 2022–2025 роки, що стосуються співвідношення сталої й варіативної частини у структурі заробітної плати державних службовців;
– приведенню у відповідність із законодавством Статуту Дипломатичної академії, умов оплати праці її працівників, а також унормуванню укладання державних контрактів на підвищення кваліфікації кадрів;
– покращенню процесів управління державним майном та здійснення публічних закупівель об’єктами контролю;
– упорядкуванню оплати праці помічників-консультантів народних депутатів України тощо.
На виконання рекомендацій за цим напрямом було прийнято чотири законодавчі акти, дві постанови ВРУ та два розпорядження Голови ВРУ. Також затверджено 40 актів Кабміну та 129 нормативних документів об’єктів контролю.
Виконання рекомендацій Рахункової палати у сфері судової влади та юстиції
За результатами 14 контрольних заходів, здійснених у сфері судової влади та юстиції, Рахункова палата надала 148 рекомендацій, з яких на цей час виконано 118.
Найвищий рівень виконання рекомендацій забезпечили Верховний Суд – 100 %, Мін’юст – 90 %, Координаційний центр з надання правничої допомоги – 88 %. Найменший показник виконання рекомендацій – у Вищої ради правосуддя – 59 %.
Загалом виконані рекомендації сприяли:
– прискоренню процесу завершення ліквідації апеляційних судів;
– удосконаленню системи надання безоплатної правничої допомоги;
– забезпеченню судів належними приміщеннями та засобами охорони;
– розробленню механізмів для забезпечення безперервного функціонування Вищої ради правосуддя (функціонування якої опинилося під загрозою через неповний склад членів) та ін.
На виконання рекомендацій, зокрема, ухвалено три постанови Кабінету Міністрів України та 21 нормативний акт об’єктів контролю.
«Впровадження рекомендацій Рахункової палати загалом покращило прозорість, управління, діяльність органів влади та вплинуло на оформлення права власності на майно об’єктів контролю. Водночас необхідно продовжити контроль за виконанням рекомендацій, які лишилися невиконаними», – зауважив Кирило Клименко.
Запровадження належного моніторингу виконання рекомендацій сприятиме покращенню підзвітності об’єктів контролю, прозорості використання коштів та ефективному управлінню державним майном.
Низка рекомендацій за проаналізованими напрямами залишаються невиконаними через об’єктивні чинники, а низка – суб’єктивні причини, зокрема значна тривалість узгоджувальних процедур під час прийняття нормативно-правових актів, несвоєчасність прийняття управлінських рішень об’єктами контролю, недостатність фінансового ресурсу тощо.
Спільно з командою Центру досліджень фіскальної політики й Інституту аналітики та адвокації розроблений інтерактивний дашборд для моніторингу виконання рекомендацій Рахункової палати у сферах судової влади, юстиції та державного управління у 2018–2024 роках.
Звіти та рішення Рахункової палати будуть надіслані Верховній Раді України, іншим державним органам, а також опубліковані на офіційному вебсайті інституції.