Людям із порушенням зору
Про поточний рівень імплементації міжнародних стандартів INTOSAI в діяльність Рахункової палати, можливості щодо впровадження цих стандартів у освітній процес, правові аспекти застосування понятійно-категоріального апарату фінансової системи в Україні та інші питання йшлося під час другого засідання Консультативно-наукової ради Рахункової палати 27 лютого.
Участь у засіданні взяли, зокрема, Голова Рахункової палати Ольга Піщанська, т. в. о. Секретаря Рахункової палати – керівника апарату Василь Невідомий, член Рахункової палати Єлизавета Пушко-Цибуляк та фахівці інституції, віцепрезидент Національної академії наук України та голова Консультативно-наукової ради Рахункової палати Олег Рафальський, член-кореспондент НАН України та заступник голови Консультативно-наукової ради Рахункової палати Ігор Лютий, інші члени Консультативно-наукової ради, представники наукової спільноти, закладів освіти та міжнародних партнерів.
У вступному слові Ольга Піщанська зауважила, що відновлення у минулому році активної роботи Консультативно-наукової ради Рахункової палати в оновленому складі було одним з найбільш важливих рішень та є особливо цінним у подальшому процесі реформування інституції за підтримки науковців та фахівців у сфері аудиту.
«Гармонізація роботи Рахункової палати з міжнародними стандартами є важливим напрямком, яким опікується Консультативно-наукова рада. Тому у співпраці з науковцями і міжнародними експертами ми розпочали масштабну роботу з перекладу та оприлюднення для широкого загалу принципів, стандартів і керівництв, що входять до Системи професійних документів INTOSAI (IFPP). У процесі цієї співпраці ми отримали від наукових установ 28 наукових висновків і рекомендацій, які були враховані в офіційних перекладах та наразі уже застосовуються в аудиторській діяльності», – зазначила Голова Рахункової палати.
Ольга Піщанська окремо відзначила важливість співпраці з науковцями у впровадженні єдиного понятійно-категоріального апарату фінансової системи України, а також – наукові дослідження, що вже використовуються у процесі проведення Рахунковою палатою подальших аудитів. За її словами, наукові дослідження, проведені, зокрема, Інститутом економіки та прогнозування Національної академії наук України, охоплюють такі теми:
– оподаткування цифрових послуг для наповнення бюджету;
– активізація банківського кредитування для підтримки стратегічних галузей;
– фінансова підтримка аграрного сектору та його післявоєнна переорієнтація;
– методологія фінансового аудиту консолідованої звітності про виконання держбюджету;
– кращі практики адміністрування ПДВ у країнах ЄС;
– реінтеграція осіб з інвалідністю у ринок праці України;
– зміцнення сільських спільнот у повоєнній Україні та інші.
Своєю чергою Василь Невідомий наголосив на пріоритетах уваги Рахункової палати до аудитів коштів міжнародної підтримки, посиленні контролю за виконанням рекомендацій, дотриманні принципів етики, удосконаленні системи управління якістю та оновленні підходів до посилення кадрового потенціалу інституції.
«Крім того, Рахункова палата в співпраці з Консультативно-науковою радою здійснює комплексне приведення організаційно-методологічних засад аудиту у відповідність до законодавчих змін та розробляє правові аспекти застосування понятійно-категоріального апарату фінансової системи. Бачимо перспективи участі Консультативно-наукової ради в процесі імплементації Закону України «Про Рахункову палату» в частині надання обов’язкових для розгляду висновків щодо проєктів законодавчих актів, які стосуються питань статусу, незалежності, повноважень і порядку діяльності Рахункової палати», – зазначив Василь Невідомий.
Як повідомив під час засідання Олег Рафальський, наразі Консультативно-наукова рада опрацювала переклади 36 стандартів аудиту з 42.
Під час засідання науковці також прийняли рішення рекомендувати до застосування у роботі Рахункової палати керівництва, що входять до Системи професійних документів INTOSAI (IFPP):
«Керівництво з аудиту розробки та використання ключових національних показників» (GUID 5290);
«Оцінка державних стратегій (політик)» (GUID 9020);
«Сталий розвиток. Роль вищих органів аудиту» (GUID 5202).
Активно обговорювалося під час засідання й питання впровадження міжнародних стандартів аудиту у навчальний процес закладів, що готують майбутніх аудиторів. Представники університетів поділилися з цього питання, зокрема, такими викликами, як необхідність оновлення навчальних програм та важливість централізації цього процесу.
Ректор Державного торговельно-економічного університету Анатолій Мазаракі повідомив учасникам засідання про запровадження в його закладі окремої дисципліни «Міжнародні стандарти контролю». Її мета – забезпечення глибоких професійних знань студентів щодо теорії, організації та методики застосування стандартів INTOSAI при проведенні державного фінансового контролю Рахунковою палатою.
Учасники засідання відзначили, що запровадження міжнародних стандартів аудиту у навчальний процес в Україні назріло давно. А для Рахункової палати воно набуло актуальності, оскільки через розширення повноважень інституція потребуватиме посилення кадрового складу.
Також під час засідання Ради обговорили особливості правового регулювання та офіційного застосування понятійно-категоріального апарату фінансової системи України. За підсумками обговорення Рада підтримала необхідність створення відповідної Термінологічної комісії при Міністерстві юстиції України.
Нагадаємо, Рахункова палата поновила роботу Консультативно-наукової ради рішенням від 2 липня 2024 року. Було затверджено склад Ради на наступні 5 років, обрано Голову. До складу Ради увійшли 19 фахівців у галузі права, соціології, економіки, фінансів, аудиту, фіскальної та бюджетної політики, державного фінансового контролю. Перше засідання Консультативно-наукової ради в оновленому складі відбулося 26 вересня минулого року.
