Людям із порушенням зору
Державний бюджет у 2024 році виконувався в умовах зростання реального ВВП, імпорту товарів, споживчих цін, девальвації курсу гривні до деяких іноземних валют. При цьому, за оцінкою Рахункової палати, відмінність окремих фактичних макропоказників від прогнозних призвела до недонадходження до державного бюджету 65,5 млрд грн доходів. Хоча витрати на погашення й обслуговування боргу та деякі видатки, завдяки різниці між прогнозним та реальним курсом валюти, за підсумками року виявилися меншими за планові на 22,4 млрд гривень.
Про це повідомила Голова Рахункової палати Ольга Піщанська, представляючи висновки про результати аналізу річного звіту про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» під час засідання Рахункової палати 18 квітня.
За її словами, значна міжнародна підтримка в умовах воєнного стану сприяла стабільності державних фінансів, зростанню міжнародних резервів України до рекордних 43,8 млрд дол. США і здійсненню найнеобхідніших витрат державного бюджету. Зокрема, у 2024 році від міжнародних партнерів надійшло 1,7 трлн грн – це на 10,2 % більше ніж минулоріч, однак на 4,2 % менше плану.
«Зменшення надходження міжнародної допомоги, яке ми спостерігаємо в цьому році, вимагає від Уряду більше уваги та послідовності у використанні бюджетних коштів», – підкреслила Ольга Піщанська.
НАДХОДЖЕННЯ
План доходів державного бюджету у 2024 році було перевиконано на 373 млрд грн (13,5 %). Порівняно з 2023 роком доходи державного бюджету зросли на 451 млрд грн (16,9 %):
– за рахунок економічних чинників – на 316 млрд грн;
– завдяки адміністративним чинникам – на 178 млрд гривень.
Аудиторами зафіксовано зростання заборгованості платників податків до державного бюджету на 29 %. Заборгованість платників податків продовжувала накопичуватися, зокрема, за умов скасування мораторію на проведення податкових перевірок.
Надходження від приватизації державного майна у 2,5 раза перевищили планові показники.
«9,9 млрд грн держава отримала від приватизації і це значною мірою завдяки продажу двох об’єктів великої приватизації: ДП «Готель «Україна» та АТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія». Це перший випадок продажу великих підприємств з 2018 року. Щодо об’єктів малої приватизації ми також відзначили збільшення надходжень на 300 млн грн порівняно з 2023 роком», – зазначає Ольга Піщанська.
ВИДАТКИ
Видатки державного бюджету проведено в сумі 4,5 трлн грн, що на 2,8 % менше плану. Водночас це найвищий показник з 2020 року.
Порівняно з 2023 роком на 340 млрд грн (12,9 %) зросли видатки на заходи, пов’язані з безпекою й обороноздатністю держави, – до 2,1 трлн грн. насамперед для закупівлі товарів спеціального призначення. При цьому Урядом забезпечено дотримання вимог міжнародних партнерів щодо здійснення видатків на національну безпеку й оборону виключно з внутрішніх джерел.
«За 2024 рік дебіторська заборгованість за бюджетними програмами Міноборони зросла до 294 млрд гривень. Причини такої тенденції ми виявляємо під час аудитів, це – неналежне виконання умов договорів, зокрема щодо термінів постачання товарів оборонного призначення», – зазначає Ольга Піщанська.
Що стосується фонду ліквідації наслідків збройної агресії,у звітному періоді Уряд розподілив з нього 23,3 млрд грн (95 % його загального ресурсу). Використані кошти здебільшого на заходи із захисту об’єктів критичної інфраструктури та відновлення населених пунктів. При цьому видатків з цього фонду проведено на 6,3 млрд грн (21,7 %) менше плану, а залишок коштів фонду на кінець 2024 року становив 7,6 млрд гривень.
ДЕРЖАВНИЙ БОРГ
Загальний обсяг державного і гарантованого державою боргу збільшився до кінця 2024 року на чверть – до 6 трлн 981 млрд грн і становив 91 % ВВП. При цьому, за оцінкою Рахункової палати, здійснені у серпні 2024 року правочини з державним і гарантованим державою боргом сприяли зменшенню боргу на 216 млрд гривень. Витрати державного бюджету на погашення й обслуговування державного та гарантованого державою боргу були на 85 млрд грн (9,2 %) менше планових.
Водночас Голова Рахункової палати підкреслила, що для підвищення стабільності та ефективності управління у цій сфері необхідно ухвалити Стратегію управління державним боргом на 2026–2028 роки.
За результатами аналізу виконання державного бюджету за 2024 рік Рахункова палата надала КМУ рекомендації щодо усунення виявлених недоліків. Зокрема:
– розробити план реформування податкового законодавства щодо впровадження єдиного підходу до надання податкових пільг;
– доручити Мінфіну разом з ДПС розробити план заходів щодо зменшення податкової заборгованості суб'єктів господарювання перед державним бюджетом;
– доручити головним розпорядникам вжити заходів щодо зменшення і недопущення зростання простроченої дебіторської заборгованості тощо.
Зауважимо, майже половина наданих Кабінету Міністрів України у 2024 році рекомендацій за результатами аналізу виконання бюджету за різні періоди реалізовані повністю. Завдяки цьому, зокрема:
– НСЗУ щокварталу здійснює моніторинг виконання бюджетної програми щодо реалізації програми медичних гарантій, що сприяло покращенню стану виконання програми;
– Мінфін відновив оприлюднення звіту про виконання програми управління державним боргом, чим забезпечено відновлення дотримання принципу публічності та прозорості;
– Урядом внесено на розгляд Верховної Ради України законопроєкт, що забезпечить відновлення у період дії воєнного стану подання респондентами статистичної та фінансової звітності, необхідної для виробництва якісної державної статистичної інформації тощо.
