Людям із порушенням зору
Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку 23 липня розглянув два звіти Рахункової палати про результати:
- фінансового аудиту Фонду державного майна України;
- аналізу щорічного звіту Міністерства економіки України, що містить аналіз функціонування системи публічних закупівель та узагальнену інформацію про результати здійснення контролю у сфері закупівель.
Відповідальний за зазначені заходи член Рахункової палати Геннадій Пліс поінформував членів Комітету про встановлені під час фінансового аудиту ФДМУ факти заниження у звітності загальної суми довгострокових фінансових інвестицій та капіталу в підприємствах на майже 16,5 млрд гривень.
Член Рахункової палати також зауважив, що ФДМУ не подавав до Міністерства фінансів України та Мінекономіки консолідовану фінансову звітність щодо 2058 суб’єктів, які належать до його сфери управління. І хоча збитків внаслідок цього державі завдано не було, Рахункова палата рекомендувала Фонду усунути встановлені недоліки.
Геннадій Пліс наголосив на важливості виконання рекомендацій Рахункової палати, зокрема здійснення належного бухгалтерського обліку та подання відповідної консолідованої звітності міністерствам.
До речі, ще під час здійснення аудиту ФДМУ впорядкував належним чином облік 226 суб’єктів держвласності, збільшивши власні активи на 16,5 млрд гривень.
Іванна Смачило, в. о. голови Фонду державного майна України, зазначила, що ФДМУ також працює над удосконаленням ведення обліку фінансових інвестицій. Розглядаються інші підходи до процесу формування та подання консолідованої звітності. Проблема обліку таких інвестицій є всеохоплюючою та потребує уваги всіх суб’єктів державного управління.
Щодо звіту Мінекономіки, який містить аналіз функціонування системи публічних закупівель та узагальнену інформацію про результати здійснення контролю у сфері закупівель, Геннадій Пліс поінформував Комітет про виявлені Рахунковою палатою недоліки та системні проблеми, зокрема й ті, що перешкоджають наданню об’єктивної оцінки функціонуванню системи закупівель в Україні.
«З понад 3,3 млн проведених у 2024 році закупівель,про які звітує Міністерство економіки, конкурентними були лише 340 тисяч – 10,3 %. Це не нормально, що відкриті торги, як основну процедуру конкурентної закупівлі, застосували лише в 11 закупівлях на 10 млн грн, це всього 0,0003 % від загальної кількості», - зазначив Геннадій Пліс.
Член Рахункової палати зазначив, що 90 % закупівель проведено без використання електронної системи та поза конкуренцією. А із зазначених вище 10 % конкурентних закупівель близько половини – це процедури запиту пропозицій постачальника (інструмент в електронному каталозі Prozorro Market, яким замовник здійснює відбір постачальника у разі закупівлі товару та який ще минулого року вважався неконкуретною процедурою). Решта – відкриті торги з особливостями, які мають значно спрощену процедуру та можуть відбутись, якщо пропозицію подасть лише 1 учасник. Більшість торгів (65 %), до речі, відбувались за таких обставин.
Геннадій Пліс наголосив, що відсутність у звіті Мінекономіки аналітичної інформації про всі публічні закупівлі, у поєднанні із суперечливими даними про конкурентність, не дали змоги аудиторам підтвердити досягнення повною мірою мети формування звіту.
За підсумками засідання Комітет ВРУ з питань економічного розвитку ухвалив рішення взяти ці звіти Рахункової палати до відома та поінформувати про їх розгляд Комітет ВРУ з питань бюджету.
Для отримання оперативних оновлень - слідкуйте за нами у соцмережах:
Facebook, Telegram, Instagram, X, LinkedIn, Youtube
За додатковою інформацією та коментарями звертайтеся до Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій:
RP_press@rp.gov.ua
(044) 298-74-75
