Людям із порушенням зору
Рахункова палата оприлюднила Висновок про результати аналізу виконання Закону «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у першому півріччі. За результатами аналізу аудитори засвідчили зростання валового внутрішнього продукту та надходжень держбюджету. Водночас за результатами аналізу економічного розвитку аудиторами встановлено ризики подальшої втрати експортних надходжень, збільшення імпорту товарів, а також зростання від’ємного сальдо торговельного балансу та збільшення інфляції через більш швидке підвищення цін виробників порівняно з індексом споживчих цін тощо.
Основні результати аналізу та надані за його результатами рекомендації під час засідання Рахункової палати 26 серпня озвучила Голова інституції Ольга Піщанська.
Стійкості та наповненню державного бюджету в проаналізований період сприяла підтримка міжнародних партнерів та фінансових організацій, обсяг якої, порівняно з першим півріччям 2024 року, зріс на 56 % – до 865 млрд гривень. Водночас 5 млрд євро допомоги недоотримано через порушення термінів чи неповне виконання зобов’язань за програмою Ukraine Facility та Міжнародного валютного фонду.
Загалом міжнародні резерви України зросли на 2,9 % і на 01.07.2025 становили 45,1 млрд дол. США.
НАДХОДЖЕННЯ
Доходи державного бюджету загалом становили 1,9 трлн грн – 62 % плану на рік (це на 551 млрд грн більше, порівняно з першим півріччям 2024 року).
За оцінкою Рахункової палати, доходи збільшувалися завдяки неекономічним чинникам: найбільша частка серед них – безповоротна допомога від міжнародних партнерів (частка у структурі міжнародної допомоги зросла з 7,3% до 24,8%) та власні надходження бюджетних установ. Це свідчить про значну залежність державного бюджету від зовнішньої підтримки.
Поряд із неекономічними чинниками приріст доходів забезпечили й економічні фактори. Зокрема, девальвація гривні, зростання заробітної плати та грошового забезпечення військовослужбовців, інфляція, збільшення прибутків підприємств та імпорту додали ще близько 105 млрд грн до доходів державного бюджету.
Дефіцит державного бюджету у І півріччі становив 546,0 млрд грн, а основним джерелом його фінансування (тобто покриття дефіциту) залишалися державні запозичення. При цьому їх обсяги у зазначеному періоді були меншими від плану на 12 %.
Щодо надходжень від малої приватизації державного майна: у першому півріччі вони становили 820 млн грн, що майже на 22 % менше аналогічного періоду минулого року. Із запланованого продажу трьох об’єктів великої приватизації продано лише один – ДАТ «Будівельна компанія «Укрбуд» – за 805 млн грн, однак у звітному періоді кошти до державного бюджету ще не надійшли.
Тож сумарно за всіма передбаченими джерелами фінансування державного бюджету (запозичення та приватизація) план не було виконано на 19 %.
ВИДАТКИ ТА МІЖБЮДЖЕТНІ ТРАНСФЕРТИ
Видатки державного бюджету у І півріччі становили 2,4 трлн грн (54,6 % річного плану). При цьому видатки загального фонду були на 232,5 млрд грн менші від запланованого на січень-червень і становили 1,9 трлн гривень. Зокрема, проведено менше запланованих видатків головними розпорядниками сектору безпеки та оборони, Міністерством соціальної політики, Міністерством охорони здоров’я та Агентством відновлення.
Голова Рахункової палати особливо наголосила на тому, що із резервного фонду вже розподілено 34,5 млрд грн – це 99,7% запланованого річного обсягу. З цієї суми 8 млрд грн витрачено на реалізацію програми «Зимова підтримка», а також надання грошової допомоги покупцям товарів українського виробництва й часткову компенсацію вартості техніки й обладнання вітчизняного виробництва.
«Ці напрями витрат неповною мірою відповідають власне меті створення резервного фонду. Рахункова палата рекомендуватиме Урядові забезпечити прийняття рішень про виділення коштів із резервного фонду державного бюджету відповідно до мети його формування – для здійснення непередбачених видатків», – зазначила Ольга Піщанська.
При цьому Голова Рахункової палати відзначила, що у першому півріччі 2025-го взагалі не проводилися видатки на підтримку реалізації інвестиційних проєктів із значними інвестиціями. Наявні ризики їх непроведення до кінця року. Рахункова палата рекомендує більш ефективно перерозподілити заплановані на зазначені цілі кошти.
Крім того, видатки та надання кредитів для реалізації публічних інвестиційних проєктів менші плану на 61,8 %.
У звітному періоді частка трансфертів, наданих з державного бюджету місцевим бюджетам, у доходах місцевих бюджетів зменшилася до 28 %. У той же час, згідно з висновками аудиторів, доходи місцевих бюджетів у січні ‒ червні 2025 року зросли на 12,5 %. Насамперед це відбулося за рахунок збільшення надходжень до місцевих бюджетів податку та збору на доходи фізичних осіб.
НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА ТА ОБОРОНА
Загалом із державного бюджету на національну безпеку й оборону витрачено 1,7 трлн грн, з них 35 % – видатки на грошове забезпечення військовослужбовців.
Важливо відзначити, що за січень-червень річний план видатків із грошового забезпечення військовослужбовців мав найвищий рівень виконання з початку повномасштабної збройної російської агресії – 73,8%. Бюджет потребував виділення додаткових коштів на окреслені цілі.
При цьому видатки спеціального фонду на національну безпеку й оборону становили 500 млрд грн, з них майже 80 % отримані в натуральній формі, насамперед Міністерством оборони України.
ДЕБІТОРСЬКА ТА КРЕДИТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ
Кредиторська заборгованість розпорядників і одержувачів коштів державного бюджету за видатками зросла утричі, порівняно з початком року, – до 6,4 млрд грн, з неї 1,6 млрд грн – прострочена.
При цьому прострочена дебіторська заборгованість 55 головних розпорядників бюджетних коштів становить уже 70,3 млрд грн: найбільше у Міноборони – 60,4 млрд грн, МВС – 3,1 млрд грн, Мінстратегпрому – 1,4 млрд грн, Держспецзв’язку – 719,6 млн гривень.
Дебіторська заборгованість Міноборони продовжує зростати насамперед через те, що у звітному періоді на попередню оплату спрямовано 25,5 % коштів за бюджетною програмою із розвитку, закупівлі, модернізації та ремонту озброєння, військової техніки, засобів та обладнання.
«Це свідчить про порушення договірної дисципліни та послаблення внутрішнього контролю. Рахункова палата рекомендуватиме Міністерству фінансів України та головним розпорядникам провести інвентаризацію розрахунків, зокрема для визначення кредиторської заборгованості з терміном позовної давності, що минув, оскільки така заборгованість накопичується понад десять років, та для уникнення зростання простроченої дебіторської заборгованості», – підсумувала Ольга Піщанська.
ДЕРЖАВНИЙ БОРГ
Загальний обсяг державного та гарантованого державою боргуу І півріччі зріс на 10% – до 7,7 трлн гривень.
При цьому кожна шоста гривня надходжень бюджету спрямовувалась на погашення й обслуговування державного та гарантованого державою боргу. Загальні витрати на зазначені цілі сягнули 510,9 млрд грн – на чверть більше, ніж торік.
Аудитори зауважили, що водночас сума цих витрат є меншою на 13 % плану за рахунок призупинення платежів за окремими зобов’язаннями, зниження процентних ставок за кредитами міжнародних організацій та зменшення середнього у січні-червні курсу гривні від прогнозного.
Внаслідок зростання зовнішніх запозичень, частка боргу саме в іноземній валюті збільшилася з 74,7 % до 76,9 %. Така тенденція підвищує чутливість державних фінансів до коливань валютного курсу.
РЕКОМЕНДАЦІЇ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ
За підсумками аналізу Рахункова палата надала Кабінетові Міністрів України низку рекомендацій задля підвищення ефективності використання бюджетних коштів. Зокрема:
– забезпечити виконання індикаторів, передбачених у Плані України для реалізації програми Ukraine Facility;
– забезпечити прийняття рішень про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету відповідно до мети формування цього фонду;
– вжити заходів щодо використання головними розпорядниками наявних залишків коштів спеціального фонду державного бюджету;
– доручити Мінекономіки проаналізувати стан виконання бюджетної програми щодо забезпечення державної підтримки реалізації інвестиційних проєктів із значними інвестиціями і у разі необхідності внести на розгляд Урядові відповідні пропозиції;
– доручити ФДМУ забезпечити надходження коштів від приватизації державного майна в передбаченому законом про державний бюджет на 2025 рік обсязі.
Висновки за результатами аналізу будуть надіслані Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України та Міністерству фінансів України, а також оприлюднені на офіційному сайті Рахункової палати.
