Людям із порушенням зору
Ефективне стягнення податкового боргу є важливою складовою доходів держави за будь-яких умов, а в період війни та додаткового навантаження на бюджет його значення лише зростає. Аудит Рахункової палати встановив, що Державна податкова служба України не забезпечила належної роботи системи адміністрування боргу та своєчасного виконання процедур зі стягнення.
Про це йдеться у Звіті за результатами аудиту відповідності на тему «Податковий борг: удосконалення адміністрування». Документ ухвалили на засіданні 9 грудня. Відповідальна за контрольний захід – Голова Рахункової палати Ольга Піщанська.
Аудитом охоплено період 2023 – І півріччя 2025 року.
За ці роки сума податкового боргу зросла майже на 19% - до 172 млрд грн, а кількість боржників збільшилася на 61% (5,17 млн платників).
При цьому до бюджету надійшло 27,2 млрд грн за рахунок сплачених податкових боргів. Водночас 22,6 млрд грн було списано як безнадійний борг.
Помітна негативна тенденція – постійне збільшення нової податкової заборгованості. Так у 2023 році така заборгованість перевищила обсяг стягнутого до бюджету податкового боргу в 3 рази, а у 2024 році – у п’ять разів.
З усіх коштів, які надійшли до бюджету від погашення податкового боргу, лише шоста частина була стягнута завдяки примусовим заходам податкових органів. Усі інші суми боржники сплачували добровільно. Це свідчить про низьку результативність чинної системи стягнення боргів. Серед причин: недосконале нормативне регулювання, низький рівень диджиталізації процедур, затримки в ухваленні рішень та неповне виконання податковими органами своїх функцій у процесі адміністрування боргу.
НИЗЬКИЙ РІВЕНЬ ДИДЖИТАЛІЗАЦІЇ
Більше 70 % адміністративних дій виконувалися у ручному режимі: ведення справ боржників, опис майна у податкову заставу, стягнення коштів, продаж заставного майна та робота з дебіторською заборгованістю, а також розгляд заяв на розстрочення/відстрочення, визнання податкового боргу безнадійним, його списання та ін.
ДПС не забезпечила дотримання строків, визначених Національною стратегією доходів до 2030 року, щодо створення та впровадження підсистеми «Робота з боргом» інформаційно-комунікаційної системи ДПС. Ця підсистема мала запрацювати до 2026 року, однак заявку на її розробку погоджено лише в березні 2025-го, а програмне забезпечення станом на час завершення аудиту залишалося нерозробленим.
Через неналежну взаємодію з Державною митною службою України щодо обміну даними про податковий борг з митних платежів, податкові вимоги за цим боргом не формувалися до травня 2025 року. Це створювало ризики неможливості стягнення боргу. Також ДПС, як технічний адміністратор Єдиного реєстру податкових повідомлень-рішень контролюючих органів, надісланих (вручених) платникам податків, не забезпечила наповнення цього реєстру даними про податкові повідомлення-рішення, винесені митними органами.
Не було своєчасно налагоджено й електронну взаємодію з Державною казначейською службою України та надавачами платіжних послуг, щодо направлення платіжних інструкцій для примусового списання коштів з банківських рахунків боржників.
ЗАХОДИ СТЯГНЕННЯ
Аудит зафіксував численні випадки несвоєчасного та не в повному обсязі направлення податкових вимог, застосування податкової застави, звернення до суду про стягнення коштів, направлення платіжних інструкцій на стягнення коштів та інших дій. Готівка, дебіторська заборгованість платників податків-боржників як джерело погашення податкового боргу практично не використовувались, а цінні папери як заставні активи – взагалі не використовувалися.
Рівень забезпечення податкового боргу майном юридичних осіб-боржників, описаним у податкову заставу, за період аудиту зменшився з 21 до 13 %. Це спричинено як втратою майна внаслідок російської агресії так і неналежним виконанням органами ДПС своїх функцій в частині опису майна.
Продаж майна, описаного в податкову заставу, майже не здійснювався.
РОЗСТРОЧЕННЯ ТА ВІДСТРОЧЕННЯ СПЛАТИ БОРГУ, СПИСАННЯ БЕЗНАДІЙНИХ БОРГІВ
Правове регулювання розстрочення та відстрочення податкових боргів залишається застарілим та неузгодженим. Попри попередні рекомендації Рахункової палати, Мінфін не забезпечив затвердження нового порядку реалізації цих механізмів. Як наслідок, цей інструмент не вплинув на упередження зростання та погашення податкового боргу платниками податків. За рахунок цього джерела до бюджету надійшло лише 992 млн грн, або 4% погашеного податкового боргу юридичних осіб – боржників.
Аудит також виявив, що податкові органи не забезпечили застосування всіх обов’язкових заходів стягнення перед списанням боргу. Зокрема, у понад 240 боржників перед списанням не було здійснено опису майна у податкову заставу, до 19 - не застосовано жодних заходів стягнення, а щодо 12 - не подано позови до суду про стягнення коштів.
При цьому аудитори виявили випадки відновлення без належних правових підстав уже списаного боргу на загальну суму 38,5 млн грн. Зафіксовано відсутність документального підтвердження повідомлення боржників про списання боргу у 92% відповідних справ.
ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ
«За результатами аудиту ми можемо констатувати, що адміністрування податкового боргу не функціонувало як злагоджена система. А ДПС та її територіальні органи не забезпечили повного та своєчасного виконання процедур зі стягнення податкового боргу, визначених законодавством», – зазначає Ольга Піщанська.
Оскільки в ухваленому Верховною Радою України Законі «Про Державний бюджет на 2026 рік» передбачається отримати 26 млрд грн надходжень за рахунок удосконалення роботи податкових органів зі стягнення податкового боргу, удосконалення адміністрування податкового боргу є критично важливим для наповнення бюджету додатковим ресурсом, який держава зможе спрямувати, зокрема, на зміцнення обороноздатності.
Тож за результатами аудиту Рахункова палата рекомендувала об’єктам контролю:
- розробити проєкти нормативно-правових актів, спрямовані на впровадження цілісної системи адміністрування податкового боргу;
- пришвидшити виконання заходів, передбачених Національною стратегією доходів до 2030 року, в частині розробки та впровадження ІТ-рішень, необхідних для забезпечення диджиталізації процесу адміністрування податкового боргу та контролю за його здійсненням;
- завершити впровадження електронної інформаційної взаємодії ДПС із Казначейством та надавачами платіжних послуг, емітентів електронних грошей у процесі примусового списання коштів на підставі електронних платіжних інструкцій для забезпечення оперативного їх надсилання та стягнення коштів з рахунків платників податків – боржників;
- забезпечити внесення та відображення в Єдиному реєстрі податкових повідомлень-рішень контролюючих органів, надісланих (вручених) платникам податків даних про податкові повідомлення-рішення, винесені митними органами за результатами перевірок дотримання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності митного законодавства.
Присутня на засіданні в. о. Голови Державної податкової служби України Леся Карнаух висловила готовність до виконання рекомендацій Рахункової палати та роботи над удосконаленням адміністрування податкового боргу.
Звіт та рішення за результатами аудиту будуть надіслані Верховній Раді України, Державній податковій службі України, головним управлінням ДПС у Вінницькій, Дніпропетровській, Закарпатській, Київській, Львівській, Одеській, Полтавській областях та м. Києві, Центральному міжрегіональному управлінню по роботі з великими платниками податків, а також розміщені на офіційному вебсайті Рахункової палати.
Для отримання оперативних оновлень - слідкуйте за нами у соцмережах:
Facebook, Telegram, Instagram, X, LinkedIn, Youtube
За додатковою інформацією та коментарями звертайтеся до Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій:
RP_press@rp.gov.ua
(044) 298-74-75
