Людям із порушенням зору
Мости є невід’ємною складовою дорожньої інфраструктури України, належний стан якої, особливо в умовах війни, важливий для забезпечення національної безпеки, економічної активності та життєдіяльності громадян. Погіршення технічного стану мостів підвищує ризик виникнення аварійних ситуацій та загрожує зростанням фінансової потреби у капітальному ремонті та відновленні.
7 квітня 2026 року Рахункова палата затвердила Звіт за результатами аудиту «Об’єкти дорожньої інфраструктури: відновлення та розвиток». Відповідальний за аудит – заступник Голови Рахункової палати Сергій Ключка.
Аудитори перевіряли процес відновлення мостів, що зазнали руйнувань внаслідок збройної агресії рф, на автомобільних дорогах загального користування державного значення у період 2022 – І півріччя 2025 років.
Якщо до повномасштабного вторгнення фінансування відновлення доріг відбувалося в основному з єдиного джерела – дорожнього фонду, то з 2022 року фінансування здійснюється з різних джерел (майже 70% – кошти європейських партнерів).
СТАН МОСТІВ В УКРАЇНІ
Аудитом встановлено, що значна частина мостів в Україні експлуатується понад нормативний строк, 38 % споруд перебувають в обмежено працездатному або непрацездатному станах. Основними причинами цього є недостатність регламентного утримання, неналежне виконання обов’язків щодо своєчасного обстеження та відповідного контролю.
Станом на кінець червня 2025 року внаслідок військової агресії рф в Україні було пошкоджено або зруйновано 198 мостових споруд. З цього числа 54 мости розташовані на тимчасово окупованих територіях, пʼять – у районах активних бойових дій, тож розпочати їх відновлення наразі не є можливим. Орієнтовна потреба на відбудову мостів згідно з даними Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України (Агентство відновлення), становить майже 74 млрд. грн. Станом на зараз на ці цілі спрямовано 16,8 млрд грн (23% від потреби). За ці кошти здійснювалася відбудова 60 мостових споруд, здебільшого у Чернігівській, Харківській та Київській областях.
За період охоплений аудитом було повністю завершено роботи та введено в експлуатацію 38 мостів, на різних етапах відновлення - ще 19 мостових споруд, щодо трьох мостів – лише розроблено проєктну документацію.
Таким чином зі 139 зруйнованих мостів, розташованих на підконтрольній Україні території за 3,5 роки державі вдалося відновити лише близько третини. Такий результат зумовлений сукупністю негативних факторів: зокрема браком фінансування, затримками у затвердженні процедур використання коштів, неналежною пріоритезацією об’єктів, недостатнім контролем і наглядом з боку уповноважених органів, а також неповнотою даних про пошкодження у відповідних цифрових системах.
НЕДОЛІКИ ПЛАНУВАННЯ, УПРАВЛІННЯ ТА ПРІОРИТЕЗАЦІЇ
Згідно з висновками аудиту, управління процесом відновлення та розвитку мостів не було достатньо системним, узгодженим та орієнтованим на результат. Відновлення мостів здійснювалося без визначення Міністерством розвитку громад та територій України пріоритетів діяльності Агентства відновлення та встановлення цілісної програмно-пріоритетної рамки, адаптованої до умов воєнного стану.
Затримки із затвердженням порядків використання коштів та часте коригування переліків об’єктів обмежували можливість реалізації робіт у межах бюджетного періоду та послаблювали зв’язок між плануванням, виконанням і контролем за процесом відновлення мостів. Зокрема, у 2023 році не було використано майже 6 млрд грн, оскільки порядок використання цих коштів було затверджено лише у вересні 2024 року.
Процес відбору мостів для фінансування їхнього відновлення відбувався згідно з відповідною методикою. Проте, було зафіксовано випадки, коли до першочергових проєктів включалися мостові споруди з нижчим рівнем пріоритетності, натомість частина об’єктів із вищими показниками пріоритетності до таких переліків не потрапляла. Причиною цьому, зокрема, було неврахування чинною методикою відбору умов воєнного часу та відсутність комплексного нормативного врегулювання пріоритезації об’єктів відновлення.
НЕДОЛІКИ ЦИФРОВИХ ПРОЦЕСІВ
У своїй діяльності Агентство відновлення використовує декілька цифрових та аналітичних систем, що стосуються планування та управління коштами:
– ПК АЕСУМ (база даних технічного стану мостів, пріоритезації та планування);
– E-road (візуалізація, пріоритезація та планування);
– система DREAM (управління публічними інвестиціями);
– Державний реєстр пошкодженого та знищеного майна (акумулювання інформації про пошкоджене майно);
– інші інструменти (облік та управління, візуалізація даних).
Однак аудитори встановили, що ці системи не мають єдиних стандартів ведення, не інтегровані у єдиний інформаційний простір, мають розбіжності у даних, акумулюють неповну та в окремих випадках неактуальну інформацію. До прикладу, інформація щодо мостів у Державному реєстрі пошкодженого та знищеного майна була неповною, а управління доступом до реєстру і контроль достовірності даних у ньому – недостатніми. У підсумку сукупність цих обставин призвела до фрагментарності аналітики та обмежила можливість прийняття обґрунтованих управлінських рішень.
ПОРУШЕННЯ ПІД ЧАС ЗАКУПІВЕЛЬ ТА ВИКОНАННЯ ДОГОВОРІВ
Аудиторами було здійснено вибіркову перевірку 46 процедур закупівель на 11 об’єктах відновлення мостів у Київській та Чернігівській областях на загальну суму 10,8 млрд грн. Під час дослідження виявлено систематичні порушення вимог оприлюднення інформації про результати публічних закупівель в системі Prozorro.
Служба відновлення у Чернігівській області неправомірно відмінила одну із закупівель та відхилила найбільш економічно вигідну пропозицію і згодом уклала прямий договір поза системою електронних закупівель за значно вищою ціною. За підрахунками аудиторів, втрати бюджетних коштів становили 955,2 тисячі гривень.
Також Службою відновлення у Київській області допущені порушення, що призвели до завищення вартості робіт та завдання збитків державі на загальну суму 20,3 млн грн. Це - оплата робіт, не передбачених у проєктній документації, включення до кошторису додаткових обсягів робіт, які не передбачено договірною ціною та проєктною документацією, зайве застосування окремих видів робіт, які були виконані у комплексі попередньої ресурсної елементної кошторисної норми, послуги служби замовника, технічний нагляд, послуги інженера-консультанта.
Встановлено також факти порушень містобудівних вимог. Зокрема, під час будівництва мосту в Київській області майже впродовж 11 місяців роботи виконувалися без відповідного дозволу від Державної інспекції архітектури та містобудування України. Крім того, цей міст відкрито для руху без офіційних документів про введення в експлуатацію.
Окремі виявлені аудиторами факти мають ознаки кримінального правопорушення.
РЕКОМЕНДАЦІЇ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ
Аудит показав, що процес відновлення мостів, які зазнали руйнувань внаслідок збройної агресії рф, супроводжувався проблемами, які мають системний характер і потребують комплексних управлінських рішень.
Тож Рахункова палата надала Кабінету Міністрів України, Агентству відновлення та відповідним органам низку рекомендацій, спрямованих на усунення виявлених недоліків і формування системного підходу до управління та відновлення мостів на автомобільних дорогах загального користування державного значення. Рекомендації охоплюють питання нормативного врегулювання, підвищення прозорості та обґрунтованості розподілу фінансових ресурсів, удосконалення обліку та контролю, а також забезпечення належного планування та виконання робіт.
Кабінету Міністрів України:
– Доручити Мінрозвитку спільно з Агентством відновлення розробити та внести в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України проєкт нормативно-правового акта, що забезпечить створення національної системи управління мостами на автомобільних дорогах загального користування державного значення.
Агентству відновлення:
– Розробити та затвердити документ, що забезпечить прозору та об’єктивну рамку для пріоритетності та розподілу фінансових ресурсів на відновлення транспортної інфраструктури.
– Розробити та затвердити внутрішній документ, який врегулює повноту даних, їх простежуваність та узгодженість між інформаційними системами, що використовуються для планування, фінансування, моніторингу та звітування щодо відновлення мостів.
– Забезпечити функціонування системи «ПК АЕСУМ» таким чином, щоб вона формувала дані, що підтримуються належними процедурами перевірки та координації між відповідальними органами.
– Розробити план заходів щодо забезпечення проведення обстежень службами відновлення в областях необстежених мостів на автомобільних дорогах загального користування державного значення у межах наявного фінансування та інші.
Службі відновленняу Київській області:
– Відкоригувати завищену вартість виконаних та оплачених підрядних робіт на суму 19,7 млн грн. та послуг на загальну суму 0,6 млн грн (послуги служби замовника, технічний нагляд, послуги інженера-консультанта).
– Забезпечити оприлюднення відсутніх звітів про виконання договору та додаткових угод, якими вносилися зміни до істотних умов договору, у системі Prozorro.
Реалізація рекомендацій Рахункової палати має забезпечити перехід від фрагментарного відновлення до системного управління мостовою інфраструктурою, що є критично важливим для транспортної стійкості, економічного відновлення та безпеки держави.
Звіт та Рішення за результатами аудиту Рахункова палата надішле Верховній Раді України, Кабінетові Міністрів України, Комітетові Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури з рекомендацією розглянути їх на засіданні, а також – Офісу Генерального прокурора України для вжиттязаходів відповідного реагування, враховуючи наявні ознаки кримінального правопорушення. Звіт та Рішення також будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Рахункової палати.
