Людям із порушенням зору
Система управління повенями в Україні має нормативне та організаційне підґрунтя. Проте її спроможність діяти на випередження залишається обмеженою, а недостатня координація між відповідальними органами, критичний стан частини протипаводкової інфраструктури, неповна готовність системи оповіщення і матеріальних резервів не забезпечують повною мірою мінімізацію наслідків повеней для населення і територій.
Таких висновків дійшла Рахункова палата за результатами аудиту діяльності (ефективності) на тему «Управління повенями – оцінка використання гідрометеорологічних даних для готовності до катастроф», який охопив період 2022–2025 років. Звіт затверджено на засіданні 23 червня. Відповідальний за контрольний захід – заступник Голови Рахункової палати Сергій Ключка.
Контрольний захід проводився у межах міжнародного координованого аудиту, ініційованого та скоординованого Рахунковою палатою в рамках діяльності Робочої групи EUROSAI з аудиту коштів, виділених на попередження та ліквідацію наслідків катастроф. У ньому взяли участь вищі органи аудиту Албанії, Грузії, Республіки Молдова, Республіки Польща, Румунії та Республіки Сербія. Надалі це дасть змогу порівняти національні підходи та підготувати спільні висновки щодо підвищення готовності до повеней.
ОБМЕЖЕНІ МОЖЛИВОСТІ ПРОГНОЗУВАННЯ
В Україні визначено 239 територій із потенційно значними ризиками затоплення, що потребують системного управління ризиками та реалізації превентивних заходів.
Упродовж 2022–2025 років в країні зафіксовано 13 надзвичайних ситуацій, пов’язаних із повенями, внаслідок яких загинуло 10 осіб. Оцінені збитки від повеней склали 140 млн гривень.
За оцінкою аудиторів, попри наявність стратегічних і програмних документів, єдиного комплексного документа, який би об’єднував механізми прогнозування, запобігання, захисту територій та оповіщення наразі не створено.
Крім того, відсутній визначений центральний орган виконавчої влади, що забезпечував би формування державної політики у сфері управління ризиками затоплення.
Аудитори встановили, що система гідрометеорологічних спостережень і прогнозування має обмежену технічну спроможність. Через тимчасову окупацію частини територій кількість метеорологічних станцій скоротилася на 28%, гідрологічних постів – на 22%. Із 14 автоматизованих комплексів працюють дев’ять, значна частина спостережень здійснюється вручну. Крім того, у 2022 році внаслідок ворожих обстрілів було знищено єдиний сучасний доплерівський метеорологічний радар. Для повноцінного покриття території України необхідно щонайменше п’ять таких радарів.
Один зі значних ризиків є наслідком припинення обміну гідрометеорологічними даними з росією та білоруссю. Наразі прогнозування притоку води до Дніпра і Прип’яті та регулювання роботи водосховищ, ускладнено. Це, зокрема, підвищує рівень невизначеності під час ухвалення рішень щодо пропуску весняного водопілля.
СТАН МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОЇ БАЗИ
Упродовж 2022–2025 років придбано лише 22% необхідних приладів та обладнання для гідрометеорологічних спостережень.
Аудитори відзначають, що повільні темпи оновлення матеріально-технічної бази спостережень та реагування негативно впливають на якість прогнозування небезпечних явищ, завчасність попереджень про небезпечні гідрометеорологічні явища та ефективність заходів реагування.
Так в проаналізований період заходи з попередження не завжди були достатньо завчасними та деталізованими - не містили інформації щодо конкретних територій ризику та можливих наслідків. Це обмежувало спроможність органів влади своєчасно вживати превентивних заходів.
Територіальні автоматизовані системи централізованого оповіщення введено в експлуатацію лише у восьми регіонах із 24, а модернізація місцевих систем оповіщення проведена у 12% територіальних громад.
Використання сирен, повідомлень SMS, у месенджерах та інших каналах зв’язку частково компенсує ці недоліки, однак не гарантує своєчасного та адресного попередження громадян про небезпеку, зазначають аудитори. При цьому загальний рівень обізнаності населення щодо правил поведінки у надзвичайних ситуаціях у 2025 році становив лише 11%, тоді як до 2030 року цей показник має зрости до 90%.
Також у більшості досліджених аудиторами випадків комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій збиралися вже після виникнення повеней, для оцінки їх наслідків.
ЗНОШЕНА ПРОТИПАВОДКОВА ІНФРАСТРУКТУРА
Протипаводкова інфраструктура України загалом не забезпечує належного рівня захисту територій. Критичний рівень зносу мають близько 70% таких об’єктів, а середній рівень зносу всієї інфраструктури - 86%.
У 2023–2025 роках відповідальними органами виконано лише третину заходів, визначених планами управління ризиками затоплення, а заходи з відновлення інфраструктури реалізовано лише на 9% запланованого обсягу. При цьому фінансування відповідних заходів становило лише 8,5% від потреби. Водночас у 2023–2025 роках не було використано 156,9 млн грн, або 31,8% відкритих асигнувань спеціального фонду.
Упродовж 2022–2025 років протипаводковий захист забезпечено лише для 23% населених пунктів, які його потребують. При цьому оперативний резерв ДСНС накопичено лише на 12% затверджених обсягів (в тому числі, майже 41 відс. матеріальних цінностей для реагування на повені), регіональні резерви – на 54%, місцеві – на 48%.
РЕКОМЕНДАЦІЇ
За результатами аудиту Рахункова палата надала рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності управління повенями та зменшення ризиків для населення, територій та інфраструктури.
Зокрема, рекомендовано визначити центральний орган виконавчої влади, що забезпечить формування державної політики у сфері управління ризиками затоплення, та запровадити узгоджений механізм координації дій між органами, відповідальними за формування політики, гідрометеорологічне прогнозування, протипаводковий захист, оповіщення, готовність та реагування.
Серед інших рекомендацій:
- відкоригувати плани управління ризиками затоплення з урахуванням фактичного стану гідрометеорологічної мережі, протипаводкової інфраструктури, наслідків воєнних дій та реальних фінансових можливостей;
- визначити пріоритетні території для модернізації гідрометеорологічної мережі та підготувати поетапний план її технічного переоснащення;
- уточнити потребу в обладнанні та ремонті об’єктів гідрометеорологічної мережі;
- розробити методологію прогнозування місцевого стоку, утвореного внаслідок зливових дощів, для підготовки адресних попереджень про можливі підтоплення;
- завершити інвентаризацію протипаводкової інфраструктури та визначити першочергові об’єкти для відновлення; узгодити бюджетне планування з планами управління ризиками затоплення.
Також рекомендовано прискорити створення та модернізацію місцевих систем оповіщення, особливо у паводконебезпечних громадах, а також визначити першочергову потребу в матеріальних резервах та забезпечити їх поетапне накопичення насамперед на місцевому рівні.
Звіт і рішення Рахункової палати буде надіслано Верховній Раді України, Комітету ВРУ з питань екологічної політики та природокористування для розгляду на засіданні, Кабінету Міністрів України, а також оприлюднено на офіційному сайті Рахункової палати.
Для отримання оперативних оновлень - слідкуйте за нами у соцмережах:
Facebook, Telegram, Instagram, X, LinkedIn, Youtube
Департамент інформаційної діяльності та комунікацій:
RP_press@rp.gov.ua
(044) 298-74-75
