Людям із порушенням зору
Закладати у проєкт Державного бюджету мільярди гривень надходжень від приватизації державного майна – це ризик. Про це заявив Голова Рахункової палати Валерій Пацкан, коментуючи проєкт Закону України про Державний бюджет на 2020 рік, підготовлений Кабінетом Міністрів України до другого читання.
«Уряд передбачає у 2020 році отримати 12 млрд грн від приватизації державного майна, що на 7 млрд грн більше, ніж до першого читання. Котрий рік поспіль бюджет недоотримує кошти від приватизації держмайна. На цьому я неодноразово наголошував. За 9 місяців поточного року план виконано лише на 3%! При запланованих 13,4 млрд грн бюджет отримав лише 400 млн гривень. Тож закладати у держбюджет-2020 мільярдні надходження від приватизації – наступати на ті самі граблі. Рахункова палата наполягала і наполягає на якісному прогнозі показників державного бюджету», – зауважив Валерій Пацкан.
Він підкреслив, що у проєкті закону враховано можливість збільшення доходів бюджету за рахунок посилення заходів габаритно-вагового контролю, про що зазначала Рахункова палата. Ці надходження збільшено на 30 млн гривень.
Крім того, Кабінет Міністрів підтримав низку пропозицій Рахункової палати, поданих до першого читання. Так, розподілено видатки на національну безпеку і оборону між головними розпорядниками бюджетних коштів, при цьому 39,5% цих видатків передбачається за бюджетними програмами Міністерства внутрішніх справ. «Перед першим читанням у проєкті закону про державний бюджет частину видатків на національну безпеку і оборону не розподілено. Йшлося про майже 28 млрд грн, спрямованих на бюджетну програму Ради національної безпеки і оборони. Рахункова палата зазначала, що це посилює корупційні ризики унаслідок ухвалення неефективних управлінських рішень, „ручного” управління коштами за відсутності встановленого порядку розподілу. І наголошувала на необхідності розподілити видатки головним розпорядникам бюджетних коштів», - зазначив Валерій Пацкан.
Крім того, вилучено бюджетну програму на суму 4 млрд грн на здешевлення кредитів сільськогосподарським товаровиробникам для купівлі земель сільськогосподарського призначення, натомість ці кошти передбачено спрямувати на фінансову підтримку сільгосптоваровиробників.
Коментуючи проєкт основного кошторису країни на наступний рік, Голова Рахункової палати також зауважив, що в умовах збільшеного прогнозу зростання економіки (уряд передбачає у 2020 році прискорення зростання реального ВВП з 3,3 до 3,7%), у законопроєкті розміри прожиткового мінімуму і мінімальної заробітної плати залишаються без змін. Валерій Пацкан зазначив, що запропонований прожитковий мінімум у 2189 грн в 1,7 раза менший від його фактичного розміру. За даними Міністерства соціальної політики, фактичний розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць у цінах вересня 2019 року становив 3678 грн.
