Людям із порушенням зору
Державна підтримка не сприяє фінансовому оздоровленню державних вугледобувних підприємств через відсутність реформ у галузі та неефективність системи збуту готової продукції.
Це встановлено аудитом ефективності використання коштів державного бюджету, передбачених Міністерству енергетики та вугільної промисловості України на державну підтримку вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції. Відповідальний за проведення аудиту – член Рахункової палати Ігор Яремчук.
Перевірка охопила 2017–2018 роки та І квартал 2019 року.
У цей період з держбюджету витратили 5,1 млрд грн на часткове покриття витрат із собівартості вугільної продукції державних вугледобувних компаній, проте це не забезпечило вирішення проблемних питань у галузі, зазначає Рахункова палата.
Зараз на підконтрольній українській владі території знаходиться 11 державних вугледобувних підприємств (35 шахт), на яких працює 36 тис. осіб. Діяльність лише двох компаній (дві шахти) є прибутковою. Решта 9 підприємств (30 шахт) були збитковими і у періоді, який перевірявся, отримували державну підтримку.
Через відсутність реформування вугледобувної галузі, безсистемність у плануванні видатків держбюджету й недостатність фінансування державна допомога не сприяла фінансовому оздоровленню вугледобувних підприємств.
Аудит досліджував використання бюджетних коштів чотирма вугледобувними підприємствами – ДП «Селидіввугілля» (отримало 1,3 млрд грн держпідтримки), ДП «Мирноградвугілля» (710 млн грн), ДП «Львіввугілля» (247 млн грн), ДП «Волиньвугілля» (169 млн грн). Разом вони освоїли більше 2,4 млрд грн (47,3 відс.) загального обсягу фінансування.
Збитки цих чотирьох компаній – 1,3 млрд гривень. Протягом 2017–2018 років та I кварталу 2019 року підприємства недоотримали коштів через продаж вугілля за заниженими цінами: ДП «Мирноградвугілля» – 628 млн грн, ДП «Селидіввугілля» – 213 млн грн, ДП «Львіввугілля» – 111,6 млн грн, ДП «Волиньвугілля» – 349,1 млн гривень.
Загалом держпідприємства, яким виділили кошти на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції, недоотримали доходів за 2017 рік у сумі 3,4 млрд грн, за 2018 рік – 3,3 млрд грн. На 2019 рік заплановано недоотримання 5 млрд гривень.
Державні вугледобувні підприємства продавали готову вугільну продукцію нижче її собівартості (ціни встановлює Рада оператора оптового ринку вугільної продукції). Аудит засвідчив зростання собівартості у 2017 році на 705 грн, у 2018 – 346 грн, план зростання на 2019 рік – 556 гривень.
Така ситуація склалася через бездіяльність Міненерговугілля, в якому не створена дієва система внутрішнього контролю.
Рахункова палата наголошує, що на сьогодні у повному обсязі не запроваджені ринкові механізми формування ціни на вугілля, як це передбачалося стратегічними та програмними документами.
У звіті зазначається, що Міненерговугілля не провело реорганізації держпідприємств у визначені терміни: вона триває майже 2 роки і досі не завершена.
Кількість працівників на держпідприємствах та обсяги видобутку вугілля щороку зменшуються, а постійний брак обігових коштів спричинює кредиторську заборгованість компаній за розрахунками з оплати праці.
Інформація про результати аудиту спрямована до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства енергетики та захисту довкілля України. Рахункова палата надала низку рекомендацій, зокрема, щодо запровадження персональної відповідальності керівників державних підприємств за продаж вугілля комерційним структурам за заниженими цінами.
Звіт та рішення будуть опубліковані на вебсайті Рахункової палати.
