Людям із порушенням зору
Майже 800 тис. осіб, що мешкають в 30-кілометровій зоні навколо атомних електростанцій, за останні три роки не отримали належної гарантованої законом компенсації соціально-економічного ризику. Про це свідчать результати аудиту Рахункової палати щодо ефективності використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження. Відповідальний за проведення аудиту – Заступник Голови Рахункової палати Андрій Майcнер.
В Україні розташовано 4 атомні електростанції, що діють, і частка АЕС становить майже 48% загального обсягу виробництва електроенергії в країні. Водночас, чисельність населення в зонах спостереження, включаючи висококваліфікований виробничий персонал, скорочується. За даними Мінрегіону та ДСНС з 2015 року кількість населення скоротилася майже на 18 тис. осіб. На початок 2019 року в зонах спостереження проживало майже 796 тис. осіб.
Стримати відтік населення та стимулювати до приїзду нових мешканців може компенсація ризику. Вона передбачає створення та належне утримання об’єктів, призначених для забезпечення життєдіяльності людей, в тому числі захисних споруд, забезпечення населення засобами індивідуального захисту, препаратами стабільного йоду, поліпшення умов праці та проживання мешканців цих зон.
Загальна сума субвенції на ці цілі за 2017–2019 роки склала 412,5 млн грн. Щороку на компенсацію ризику спрямовувалося 137,5 млн гривень. Щорічно мешканці зон спостереження недоотримували як мінімум понад 250 млн грн компенсації. «Таким чином за 2017–2019 роки мешканці зон спостереження навколо АЕС недоотримали понад 800 млн грн компенсації ризику. Майже 800 тис мешканців цих територій залишилися без належної їм компенсації, бо лише третина цільового збору з АЕС спрямована з держбюджету на відповідні заходи», – зазначив Заступник Голови Рахункової палати Андрій Майснер.
Аудитори Рахункової палати встановили, що левова частка виділених грошей – понад 310 млн грн з 353,3 млн грн пішли на будівництво та ремонт об’єктів соціальної інфраструктури; 32,6 млн грн – ремонт захисних споруд цивільної оборони; 9,7 млн грн – на закупівлю препаратів калій-йоду, респіраторів, проведення навчання.
За ці кошти проведено ремонт на 91 захисній споруді та 472 об’єктах спеціальної соціальної інфраструктури – закладах освіти та медицини, дорожньої інфраструктури. Водночас аудит виявив, що ремонт на захисних спорудах у Волинській, Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Рівненській та Хмельницькій областях суттєво не підвищив рівень їх готовності. Адже частина протирадіаційних укриттів розміщена у підвалах багатоквартирних будинків, де створено ОСББ. Комунальні служби часто мають проблеми з доступом до цих приміщень, а придбане обладнання та меблів для укриттів утримуються неналежно.
Аудитори також встановили, що Мінрегіон і Мінфін розподілив кошти на 2018 рік між місцевими бюджетами, керуючись застарілими даними щодо планового річного обсягу товарної продукції відповідної АЕС та чисельності мешканців зони спостереження. Через це, наприклад, обласний бюджет Дніпропетровщини недоотримав майже 743 тис. грн, Нікополя – понад 750 тис. грн, Марганцю – понад 500 тис. грн, а Енергодара (Запорізька область) – майже 640 тис. грн.
З освоєнням виділених коштів також виникли проблеми. За три роки повернуто до державного бюджету 59,2 млн грн (14,4%). Щорічно не використовувалося 17–22 млн грн (12–16%) коштів субвенції. Аудитори виявили факти, що через неналежний контроль за виконанням підрядниками договорів на місцях інколи кошти фактично взагалі не використовувалися. Так у 2017 році у Васильківському районі Запоріжжя не використано майже 94% коштів, а в Енергодарі – майже 89%. У 2018 та 2019 роках найгірше кошти субвенції освоювалися на Миколаївщині. Ще 16 млн грн використані неефективно.
Попри реформу децентралізації, розподіл субвенції не передбачений бюджетам об’єднаних територіальних громад, які функціонують в таких зонах. Загалом 46 ОТГ, що створені в зонах спостереження на кінець 2019 року та які мають прямі відносини з бюджетом, обмежені в правах.
Аудитори виявили у Волинській, Запорізькій, Миколаївській, Рівненській та Хмельницькій областях порушення законодавства з питань містобудівної діяльності з боку замовників та підрядників на суму 47,6 млн гривень. Зокрема, не затверджені титули об’єктів будівництва; занижені гарантійні строки якості виконаних робіт; виконувалися роботи не передбачені проєктно-кошторисною документацією; побудовані та відремонтовані об’єкти використовувалися без введення їх в експлуатацію.
Крім того, у Запорізькій, Миколаївській, Рівненській та Хмельницькій областях встановлені порушення у сфері публічних закупівель на суму 51,2 млн гривень. Зокрема, завищувалися обсяги та вартість закупівель; неправомірно визначалися переможці тендерів; виявлені факти дискримінаційних вимог в тендерній документації.
Аудитори Рахункової палати виявили факти використання бюджетних коштів з порушеннями законодавства на суму майже 5 млн грн (найбільше у Рівненській – 1,8 млн грн та Хмельницькій – 2,3 млн грн областях). Через це збитки заподіяні державі становлять 2,1 млн гривень. Зокрема, не виконувалися вимоги щодо попередньої оплати виконаних робіт; при будівельних роботах застосовувалися заборонені матеріали; оплачувалися невиконані або непередбачені договорами роботи.
Встановлені 9 випадків неправомірних дій з ознаками кримінальних правопорушень з боку розпорядників коштів субвенції та окремих підрядників. Рахункова палата наголошує на необхідності удосконалення механізму відповідної субвенції. Зокрема, йдеться про зарахування збору до спеціального фонду державного бюджету; унормування системи контролю за його справлянням; урегулювання питання розподілу коштів субвенції бюджетам ОТГ; чітке визначення можливості спрямування коштів субвенції на виконання низки інших заходів з поліпшення умов проживання та праці населення, яке мешкає на ТЗС.
Рішення та Звіт будуть опубліковані на офіційному вебсайті Рахункової палати.
