Аудит засвідчив, що Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (Агентство з розшуку та менеджменту активів, АРМА), не забезпечило належний рівень управління арештованими активами. Відсутність їх систематизованого обліку, невизначеність алгоритму дій і контрольних заходів відповідальних працівників створюють корупційні ризики щодо кожного операційного процесу та призводять до помилок і зловживань.
Про це йдеться у звіті за результатами аудиту ефективності використання коштів державного бюджету Національним агентством. Відповідальний за його проведення – член Рахункової палати Ігор Яремчук.
Внаслідок неефективного управління арештованими активами встановлено факти їх безоплатного використання комерційними організаціями, які визначалися управителями таких активів. При цьому до державного бюджету кошти від цієї діяльності не спрямовувалися.
Рішення щодо відбору управителів та реалізаторів активів приймалися Тендерним комітетом Національного агентства без належних на те повноважень та з порушенням вимог законодавства України. Крім того, керівництво АРМА приймало незаконні рішення щодо зміни керівництва господарських товариств, корпоративні права яких арештовано.
Національним агентством не забезпечено також виконання однієї з головних функцій – формування та ведення Єдиного державного реєстру активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.
Упродовж 2017–2018 років та 9 місяців 2019 року Національне агентство використало 186 млн грн коштів загального фонду держбюджету, з яких 142,6 млн грн (77 відс.) спрямовано на виплату заробітної плати, з них майже 50 відс. – це стимулюючі виплати (премія та надбавка за інтенсивність праці).
При цьому 6,4 млн грн використано з порушенням норм чинного законодавства та укладених договорів, непродуктивно та неекономно.
Протягом 2017–2018 років та 9 місяців 2019 року Національному агентству надійшло 180 млн грн від реалізації активів на електронних майданчиках; 191 млн грн, 215 тис. дол. США та 1,3 млн євро – передано в управління. Зазначені кошти розміщалися на депозитних рахунках, державні банки нарахували відсотки, які у гривневому еквіваленті становили майже 37 млн гривень.
Існуюча модель управління активами не передбачає одержання ані державою, ані АРМА частки таких відсотків. Перерахування в дохід держави відсотків на депозит арештованих або переданих в управління коштів можливе лише у випадку їх конфіскації.
На думку аудиторів, доцільно законодавчо переглянути діючу модель та дозволити перераховувати до держбюджету відсотки, нараховані на розміщені на депозитних рахунках арештовані кошти і кошти, отримані від реалізації арештованого майна. Один із шляхів – перевести Національне агентство на модель самоокупності, що призведе до оптимізації витрат на його утримання та зменшить витрати держбюджету.
Слід зазначити, що зовнішня оцінка діяльності АРМА в 2017–2019 роках не проводилася, оскільки комісія у складі трьох осіб (по одному представнику від Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України) не була сформована. Відсутність комісії, головна мета діяльності якої – здійснення незалежного зовнішнього оцінювання, веде до відсутності механізму контролю за ефективною роботою Національного агентства та прийняття ним дієвих управлінських рішень.
Незважаючи на те, що Національне агентство підзвітне Парламенту, воно жодного разу не направляло звіт про свою роботу. Обов’язковий зовнішній аудит діяльності агентства був проведений лише за 2018 рік, який здійснила аудиторська компанія ПрАТ «Де Візу», а його результати не були оприлюднені.
Звіт та рішення за результатами аудиту будуть опубліковані на офіційному вебсайті Рахункової палати.