Людям із порушенням зору
У результаті недонадходження у запланованих обсягах доходів, коштів від державних запозичень, приватизації державного майна і повернення кредитів план надходжень загального фонду державного бюджету не виконано на 35 млрд грн, або 10,8%. Про це заявив Голова Рахункової палати Валерій Пацкан, коментуючи виконання Державного бюджету України у першому кварталі 2019 року за оперативною звітністю Державної казначейської служби України.
Він зазначив, що державний бюджет виконувався в умовах уповільнення зростання економіки. Реальний ВВП у січні–лютому, за оцінкою фахівців Рахункової палати, зріс на 1,6%.
Голова Рахункової палати зауважив, що план доходів загального фонду на січень–березень цього року не виконано на 16 млрд грн, або 8%. Найбільше невиконання планового показника податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – на 9 млрд грн, або 12%, зумовлене, зокрема, нижчими темпами зростання імпорту (7,5% у січні–лютому), ніж прогнозується на цей рік (9,1%), і відсутністю девальвації середнього курсу гривні до дол. США (прогноз на рік – 2,5%).
План податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів з урахуванням бюджетного відшкодування у першому кварталі не виконано на 7 млрд грн, або 32%, що спричинене, зокрема, скороченням обсягів промислового виробництва (на 2,5% у січні–лютому).
Надходження акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів на 6 млрд грн, або 35%, менше, ніж заплановано, що насамперед спричинено продовженням скорочення виробництва тютюнової продукції (у січні–лютому виробництво сигарет зменшилося на 33,8 %).
«Стан виконання доходів у січні–березні свідчить про недоліки їх планування. Рахункова палата у Висновках до проекту державного бюджету на 2019 рік зазначала: за умови прогнозованого зростання імпорту товарів і послуг на 9,1%, девальвації середнього курсу гривні до дол. США на 2,5%, наявні значні ризики недосягнення передбаченого у законопроекті збільшення на 17% надходжень ПДВ із ввезених на територію України товарів. Крім того, ми підкреслювали, що досягнення передбаченого у законопроекті зростання в 1,4 раза надходжень акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів можливо за умов суттєвого зростання у 2019 році виробництва підакцизних товарів», – наголосив Валерій Пацкан. І зауважив, що збереження наявних економічних тенденцій створює додаткові ризики виконання доходів державного бюджету у поточному році.
Голова Рахункової палати зазначив, що фінансування загального фонду державного бюджету здійснювалося насамперед за рахунок державних запозичень, план надходження яких не виконано на 13 млрд грн, або 10,7%. «Залучення державних запозичень залежатиме від ситуації на зовнішніх ринках капіталу, надходження чергових траншів від МВФ, попиту на облігації внутрішньої державної позики», – додав Валерій Пацкан.
Крім того, відзначив Голова Рахункової палати, надходження від приватизації державного майна становили лише 184 млн грн, що на 6 млрд грн, або 97%, менше плану, і свідчить про неякісне планування. «Про значні ризики недоотримання цих надходжень Рахункова палата зазначала ще за результатами експертизи проекту державного бюджету. Зазначене свідчить про суттєві ризики вимушеного, як і торік, заміщення недонадходжень від приватизації державного майна і зовнішніх запозичень внутрішніми, – наголосив Валерій Пацкан і додав. – Загалом у результаті недонадходження у запланованих обсягах доходів, коштів від державних запозичень, приватизації державного майна і повернення кредитів план надходжень загального фонду державного бюджету не виконано на 35 млрд грн, або 10,8%».
Він також зауважив, що план видатків загального фонду не виконано на 22 млрд грн, або 9%, найбільше за бюджетними програмами, головними розпорядниками яких є: Міністерство оборони, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство охорони здоров'я та Державне космічне агентство України.
Основними чинниками непроведення видатків стало незатвердження у визначені терміни майже двох третин паспортів бюджетних програм і зволікання із проведенням закупівель.
Водночас, зазначив Валерій Пацкан, відсутність девальвації середнього курсу гривні до дол. США (прогноз на рік – 2,5%) призвела до менших, ніж планувалося, видатків на обслуговування боргу на 1,9 млрд гривень.
«Унаслідок ревальвації гривні до іноземних валют, в яких номіновано борг, при перевищенні надходжень від державних запозичень над витратами на погашення державного боргу на 18 млрд грн,у січні–березні державний борг зменшився на 3 млрд гривень. Водночас, в умовах девальваційних очікувань Уряду і значної частки боргу, номінованого в іноземній валюті (більше 70%), та можливого заміщення недонадходжень від приватизації державного майна запозиченнями наявні ризики збільшення державного боргу», – зазначив Голова Рахункової палати.
У травні Рахункова палата розгляне і затвердить висновки за результатами аналізу виконання Закону про Державний бюджет України на 2019 рік у першому кварталі.
