Людям із порушенням зору
Унаслідок недофінансування та неефективного (у т.ч. незаконного) використання коштів державного фонду регіонального розвитку (далі – ДФРР, Фонд) у 2017–2018 роках не реалізовано у запланований термін 131 та 238 проектів регіонального розвитку із 803 та 806 відповідно, погоджених Мінрегіоном і затверджених Урядом. Інвестиційні програми і проекти регіонального розвитку, які передбачають створення інфраструктури індустріальних та інноваційних парків, що визначені головним пріоритетом Фонду, за останні два роки не затверджуються. Про це йдеться у Звіті про результати аудиту ефективності використання коштів державного фонду регіонального розвитку. Відповідальний за організацію та проведення аудиту – член Рахункової палати, Заступник Голови Андрій Майснер.
ДФРР як інструмент державної підтримки регіонального розвитку на сьогодні використовується неефективно – спостерігається стабільне домінування соціальних проектів, які не створюють матеріальну основу для реального розвитку економіки регіонів.
«Цей Фонд є прогресивним фінансовим інструментом бюджетної підтримки регіонального розвитку. Однак по факту його коштами закриваються поточні соціальні проекти, а не створюються додаткові робочі місця, інфраструктура індустріальних та інноваційних парків для реалізації інвестиційних проектів. Саме останнє визначення є головним пріоритетом ДФРР», – прокоментував результати аудиту Андрій Майснер.
Мінрегіон, органи місцевого самоврядування, деякі обласні та Київська міська держадміністрації не забезпечили належне управління коштами ДФРР, обсяги якого у 2017 році – 3,5 млрд грн, у 2018 році –6 млрд грн, унаслідок чого повною мірою не досягнено його головної мети – підвищення рівня конкурентоспроможності регіонів, формування базису їх зростання, усунення регіональних диспропорцій у доступі населення до базових соціальних, комунальних та інших послуг.
Завдання аудиту – перевірка ефективності використання коштів Фонду (1 млрд 133 млн грн) у 11 регіонах – 16,5 відс. касових видатків по державі. За результатами виконання встановлено використання з порушеннями бюджетного законодавства – 196,5 млн грн (17,3 відс. суми коштів, перевірених під час аудиту на місцях), з них на оплату невиконаних робіт – 69,6 млн гривень; неефективно – 158,5 млн гривень.
Головні причини такої проблематики – нерелевантний та несвоєчасний розподіл коштів Фонду за адміністративно-територіальними одиницями, інвестиційними програмами та проектами регіонального розвитку, недотримання вимог законодавства при відборі проектів для фінансування, неналежне здійснення авторського та технічного нагляду, відсутність ефективного контролю за виконанням запланованих робіт і використанням коштів державного бюджету.
Незважаючи на значне недофінансування бюджетної програми, на місцях у 2017 році не освоєно лише за загальним фондом 118,5 млн грн, у 2018 році – 451,5 млн грн (11 відс. від профінансованого). У 2018 році ДФРР за спецфондом було профінансовано на 0,003 відс. від затверджених призначень, що стало однією з причин невиконання 391 проекту (48 відс. запланованих) регіонального розвитку.
Розподіл коштів Фонду у 2017 і 2018 роках за територіями та інвестиційними програмами і проектами здійснювався Кабінетом Міністрів України за пропозиціями Мінрегіону з порушенням строків. Більшість обласних і Київська міська державна адміністрації також систематично порушували строк (встановлений до 1 травня) подання пропозицій Мінрегіону з переліком і описом інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку на відповідний рік. При цьому майже дві третини поданих пропозицій поверталися на місця на доопрацювання; кошти Фонду розподілялися та надходили в регіони із затримкою щонайменше на 3–4 місяці.
Аудитори вказують на певні прогалини в нормативно-правовій базі Фонду: створено законодавчу можливість затверджувати бюджетні призначення за коштами Фонду в обсязі менше 1 відсотка прогнозного обсягу доходів загального фонду проекту Державного бюджету; бюджетні призначення Фонду не тільки за загальним, а й за спеціальним фондом, який має нестабільні джерела формування, і головне – не передбачає обов'язкового спрямування частини обсягу коштів Фонду на економічний розвиток регіонів, а дозволяє спрямовувати їх повністю на створення та підтримання у справному стані соціальних об'єктів, а саме: ремонт будівель шкіл, лікарень, дитячих садків, поточний середній ремонт доріг, побудову та реконструкцію водогонів. Це свідчить про те, що наразі ДФРР за формою цілком, а за змістом частково відповідає діяльності Європейського фонду регіонального розвитку.
Рахункова палата рекомендує Уряду і Мінрегіону в установленому порядку внести зміни до актів законодавства в частині визначення додаткових критеріїв відбору проектів регіонального розвитку, що фінансуються за рахунок ДФРР та забезпечують досягнення позитивних економічних змін в регіонах, і встановлення мінімальної квоти у розмірі 20 відс. спрямування коштів Фонду на інвестиційні програми, що сприятиме підвищенню економічної спроможності регіонів.
«Рекомендації Рахункової палати були враховані профільним міністерством за результатами попереднього контрольного заходу, що дозволило уникнути вже сьогодні і в майбутньому фінансування з ДФРР дрібних проектів будівництва менше ніж на 5 млн грн, а для інших проектів – 1 млн гривень», – зазначив Заступник Голови Рахункової палати Андрій Майснер.
Під час аудиту низкою розпорядників коштів Фонду забезпечено усунення наслідків бюджетних порушень, у тому числі відшкодовано завданих державі збитків на загальну суму 42,9 млн гривень. За результатами аудиту Рахункової палати органами прокуратури України та НАБУ розпочато 22 кримінальних провадження за фактами розтрати коштів Фонду, службового підроблення, зловживання службовим становищем в регіонах.
