Людям із порушенням зору
За 2018–2020 роки Державний бюджет України недоотримав понад 2,6 млрд грн акцизного податку з електроенергії. Про це свідчать результати аудиту ефективності планування та результативності контролю за повнотою нарахування і своєчасністю надходження акцизного податку з електричної енергії до Державного бюджету України. Відповідальний за проведення аудиту – член Рахункової палати Цезар Огонь.
Загалом протягом 2018–2020 років до держбюджету надійшло акцизного податку з електричної енергії, виробленої в Україні, близько 13 млрд грн, з імпорту електричної енергії – 0,2 млрд гривень. У 2019 році ДФС (ДПС) виконала доведені Мінфіном індикативні (планові) показники надходжень акцизного податку з електричної енергії, виробленої в Україні, планові показники надходжень цього податку на 77% (недонадходження – 1,4 млрд грн), у 2020 році – на 70,1% (недонадходження – 1,2 млрд гривень).
Протягом другого півріччя 2019 року – 2020 року в Україні відбувалося реформування ринку електричної енергії, а саме: перехід від оптового ринку до нового ринку електроенергії. Це вплинуло на адміністрування та обсяги надходжень акцизного податку з електричної енергії. Зокрема, збільшилась кількість платників цього податку. Водночас після запровадження нового ринку електроенергії стрімко зменшилися обсяги надходжень акцизного податку з електроенергії, виробленої в Україні: у ІІІ кварталі 2019 року вони втричі меншими, ніж у ІІ кварталі вказаного року, у 2020 році порівняно з 2019 роком зменшились в 1,7 раза.
При цьому зменшення обсягів виробництва електричної енергії у 2019 і 2020 роках становило лише 3,4% і 3,3% відповідно порівняно з попереднім роком.
Разом з тим за цей час обсяги виробництва електричної енергії з відновлювальних джерел, яка не підлягає оподаткуванню акцизним податком і реалізується за високим «зеленим» тарифом, зросли більше ніж у 4 рази. При цьому частка такої електроенергії в загальних обсягах виробництва зросла з 1,7% у 2018 році до 7,3% у 2020 році. За даними Міненерго, заборгованість ДП «Гарантований покупець» за «зеленим» тарифом станом на 1 грудня 2020 року становила 25,2 млрд гривень.
Крім того, після запровадження нового ринку електроенергії протягом II-півріччя 2019 року – I півріччя 2020 року середня ціна на електроенергію зменшилась на 13,7%. А от ціна для населення практично не змінилися.
До реформування ринку електроенергії не було врегульовано питання погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку, яка, за інформацією ДП «Енергоринок», станом на 1 липня 2019 року становила понад 30 млрд гривень.
Аудитори виявили системні проблеми на новому ринку електричної енергії, які створювали умови для маніпуляцій цінами та обсягами купівлі/продажу електричної енергії, що призводило, зокрема, до зменшення надходжень акцизного податку до держбюджету.
Крім того, на адміністрування податку негативно вплинула тривала відсутність в Податковому кодексі норм щодо оподаткування акцизом операцій з реалізації електроенергії на новому ринку. Через законодавчу неузгодженість, понад півтора роки після запровадження нового ринку електричної енергії, виробники електроенергії декларували суми нарахованого акцизу за застарілою формою декларації.
Через карантинні вимоги у 2020 році у порівнянні з 2019 роком майже втричі зменшилась кількість планових перевірок НКРЕКП, а позапланових збільшилася в 12 разів. В умовах запровадження нового ринку погіршилося дотримання суб’єктами господарювання ліцензійних умов провадження діяльності у сфері електроенергетики.
Рівень сплати накладених НКРЕКП штрафів щороку зменшувався з 87,5% у 2018 році до 23,9% у 2020 році. Через низький рівень сплати суб’єктами господарювання накладених НКРЕКП штрафів за результатами перевірок, їх примусове стягнення в багатьох випадках здійснювалось за позовами НКРЕКП до суду (41,4% суми застосованих штрафів). Як наслідок, недонадходження до державного бюджету становили близько 13,6 млн гривень.
Як засвідчили результати аудиту, ДПС не володіє повною та достовірною інформацією про фактичну кількість платників цього податку, тому дієвий контроль за їх діяльністю та повнотою сплати акцизного податку неможливий. За даними ДПС на податковому обліку станом на кінець 2018–2020 років перебувало таких платників в 4,2–2,7 раза більше, ніж за даними НКРЕКП було суб’єктів господарювання, які мали діючі ліцензії на виробництво електричної енергії (у тому числі з оптового постачання).
Крім того, ДФС (ДПС) належно не обліковувала недонадходження до державного бюджету від неоподаткування електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії.
Після запровадження нового ринку різко збільшилася сума податкового боргу. За даними ДПС станом на 1 січня 2018 року він становив 96,8 тис. грн, а на кінець 2020 року зріс майже в 390 разів і досяг 37,7 млн гривень.
Звіт та рішення за результатами аудиту опубліковані на офіційному веб-сайті Рахункової палати.
Довідково:
Україна входить до першої десятки держав світу з розвиненої ядерною енергетикою. На чотирьох АЕС виробляється більш ніж половина всієї електроенергії України. Так, за 2020 рік АЕС вироблено 76,2 млрд кВт год, або 51,2% всієї електроенергії, ТЕС – 39,6 млрд кВт год або 26,6%, ГЕС та ГАЕС – 7,6 млрд кВт год або 5,1%, іншими електростанціями – близько 25,4 кВт год або 17,1%.
Протягом періоду, що досліджувався, обсяг виробництва електричної енергії електростанціями України скоротився на 10,5 млрд кВт год або на 6,6% (з 159,4 млрд кВт год у 2018 році до 148,9 млрд кВт год у 2020 році).
