Людям із порушенням зору
Екологічний стан водних об’єктів України погіршується. Зростають ризики незабезпечення потреб населення і галузей національної економіки у водних ресурсах, а також ризики неналежного збереження і відтворення водних ресурсів.
Про це свідчать результати аудиту ефективності виконання заходів Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року. Відповідальний за проведення аудиту – член Рахункової палати Віктор Богун.
Вирішенню проблем мала сприяти затверджена Верховною Радою України у 2012 році Загальнодержавна цільова програма розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року. Її державні замовники – Мінприроди, Державне агентство водних ресурсів України, а виконавці - ще 7 центральних органів виконавчої влади, НАНУ, НААНУ та обласні державні адміністрації. При цьому аудит встановив, що державний замовник-координатор Програми не визначався, а виконавці (центральні органи виконавчої влади та академії) через відсутність фінансування не виконували її заходи.
Фінансування двох етапів Програми прогнозувалося на рівні 46,5 млрд грн, з яких 21 млрд грн – кошти держбюджету. Але станом на 1 січня 2021 року профінансовано лише трохи більше 68%.
Зокрема, 15,8 млрд грн (155 % прогнозних обсягів) – за рахунок бюджету, місцеві бюджети – 26,7% від плану, інші джерела - 27,3% від плану. Таке фінансування не дозволяє реалізувати Програму комплексно. Аудит встановив порушення на загальну суму 1,7 млрд грн; неефективне використання – майже 589 млн грн; 31,7 млн грн – збитки державі по фактам крадіжок майна водогосподарських організацій; та видатки 4,1 млрд взагалі не відображені в звітах.
Програма реалізовувалася за 6 напрямами: забезпечення розвитку меліорації земель, забезпечення централізованим водопостачанням сільських населених пунктів, захист населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод, комплексний протипаводковий захист у басейнах річок Дністра, Пруту та Сірету, комплексний протипаводковий захист у басейні річки Тиса, екологічне оздоровлення басейну річки Дніпро та поліпшення якості питної води.
При цьому основна частина коштів – майже 85% – спрямована на меліорацію земель. На 1 січня 2021 року із 103 результативних показників визначених Програмою не виконувались 42.
Реалізація Програми дозволила б вирішити низку проблем у сфері управління водним господарством та створити сприятливі умови для його функціонування. Проте, експертні оцінки свідчать про погіршення екологічного стану водних об’єктів та зниження запасів якісної питної води.
За оцінками Світового Банку, Україна за кількістю питної води на душу населення перебуває на 125 місці із 180 країн. За рейтингом на основі даних Центрів з контролю і профілактики захворювань Міністерства охорони здоров’я США, Україна увійшла до списку країн з найбільш небезпечною і несмачною водопровідною водою. За оцінками Всесвітнього фонду природи, Україна не докладає зусиль для подолання дефіциту та падіння якості прісної води.
Погіршується інфраструктура зрошувальних систем. При цьому майже на третині території країни і надалі можливі негативні наслідки від повеней та паводків. Водні катастрофи є причиною 70% усіх смертей, пов’язаних зі стихійними лихами. Негативні наслідки від повеней і паводків можливі на 27% території України де проживає майже третина населення.
Звіт та рішення за результатами аудиту опубліковані на офіційному веб-сайті Рахункової палати.
