Людям із порушенням зору
Недостатнє фінансування апеляційних господарських судів (далі – АГС) впливає на якість правосуддя в Україні та є однією з причин її погіршення, зокрема, зволікання з термінами розгляду справ, що може призвести до збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини.
Такі висновки зробили аудитори Рахункової палати за результатами аудиту ефективності використання бюджетних коштів на забезпечення виконання функцій та завдань апеляційними господарськими судами впродовж 2020–І півріччя 2023 років.
Аудит засвідчив, що упродовж зазначеного періоду фінансові потреби апеляційних господарських судів було задоволено лише 65-82%, при цьому найбільшу частину видатків спрямовано на оплату праці, комунальні послуги тощо і тільки 0,1% – на розвиток судів. Тож значна частина засобів інформатизації в АГС залишилася застарілою або в неробочому стані. Як результат, жодний АГС так і не був забезпечений комплексною системою захисту інформації, забезпечення відеоконференцзв’язком становило 80% потреби, а серверним обладнанням – 43%. Зазначене створює ризики неналежного функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Одна з причин недофінансування АГС – законодавчі розбіжності в частині фінансового забезпечення судів: згідно зі статтею 148 Закону “Про судоустрій і статус суддів” видатки на утримання судів є захищеними статтями Державного бюджету України, але Бюджетним кодексом України це не передбачено.
Потребує вирішення і проблема недостатньої укомплектованості судів суддями, яка у період зазначеного дослідження коливалася на рівні 60–76%. Це відбувалося через відсутність повноважного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі – ВККСУ) та Вищої ради правосуддя (далі – ВРП), що здійснюють добір суддів. Також виявлено потребу визначити оптимальне співвідношення чисельності працівників апарату суду і кількості суддів, а також – упорядкувати структуру апарату АГС. Адже укомплектування апаратів судів працівниками (на рівні 83,9–94,5%) перевищує укомплектування судів суддями, що створює ризики неефективного використання бюджетних коштів.
Брак суддів також спричинює відтермінування розгляду справ апеляційними господарськими судами: станом на кінець 2022 року суди не розглянули майже кожну четверту справу, а строк розгляду збільшився з 99 днів (у 2021 році) до 109 днів.
Неукомплектованість судів та, як наслідок, надмірна завантаженість суддів, що здійснюють правосуддя, вплинули й на загальну якість рішень АГС: кількість змінених чи скасованих касаційною інстанцією рішень у 2022 році зросла на 21% порівняно з 2021 роком. Майже кожну четверту скаргу на рішення АГС повністю чи частково задоволено.
Серед іншого, зазначений аудит Рахункової палати встановив – апеляційні господарські суди у період 2020–І півріччі 2023 року використали 5 млн грн бюджетних коштів із порушенням законодавства, 25 млн грн – витратили непродуктивно, понад 33 млн грн – неекономно, понад 22 млн грн – з порушеннями вимог ведення бухгалтерського обліку та допустили неефективного управління 9 млн грн.
Зокрема, непродуктивне використання бюджетних коштів встановлено при виплаті окремим суддям, які фактично не здійснювали правосуддя. Наприклад, у Львівському АГС, що перебуває у стані ліквідації з 2018 року, працювали судді, відряджені до Західного АГС. Вони не здійснювали правосуддя, але у 2020–І півріччі 2023 року їм було виплачено 16,5 млн грн суддівської винагороди. Крім того, судді Північного АГС, який не здійснював правосуддя через підозру у вчиненні кримінального правопорушення, виплачено 2,1 млн грн суддівської винагороди.
Недофінансування судів негативно вплинуло на забезпечення їх належно облаштованими для здійснення правосуддя приміщеннями, зокрема, залами судових засідань. При цьому керівництво окремих судів ухвалювало неефективні управлінські рішення щодо використання будівель, що перебувають у їхньому оперативному управлінні.
“Неповне кадрове, фінансове та матеріально-технічне забезпечення державою апеляційних господарських судів з одного боку, підвищує навантаження на бюджетну систему, а з іншого – створює передумови для недосягнення судами основної мети – якісного та своєчасного судочинства”, – заявив відповідальний за проведення аудиту член Рахункової палати Геннадій Пліс.
Рахункова палата за результатами аудиту рекомендувала, зокрема:
− Державній судовій адміністрації України (далі – ДСА України) та Раді суддів України: з метою надання ВРП консультативного висновку щодо визначення кількості суддів АГС переглянути проєкт Методики визначення нормативів кадрового забезпечення місцевих та апеляційних судів у частині чисельності суддів з урахуванням стану фактичного надходження справ та матеріалів.
− ДСА України, ВРП та ВККСУ: розробити стратегію для вирішення кадрових проблем у судовій системі, поповнення суддівського корпусу та оптимізації процедур призначення суддів.
− ДСА України: ініціювати перед Комітетом Верховної Ради України (далі – ВРУ) з питань правової політики розгляд питання про врегулювання неузгодженості частини другої статті 148 Закону “Про судоустрій і статус суддів” зі статтею 55 Бюджетного кодексу України щодо визначення захищеними статтями Державного бюджету України видатків на утримання судів; ініціювати перед Комітетом ВРУ з питань правової політики розгляд питання про внесення змін до Закону “Про судоустрій і статус суддів” щодо унеможливлення виплат суддівської винагороди суддям, які не здійснюють правосуддя; забезпечити створення комплексної системи захисту інформації в автоматизованих системах АГС та ін.
На розгляд зазначених рекомендацій та формування плану заходів щодо поліпшення ситуації у зазначеній сфері законодавством передбачено місяць.
Звіт і рішення за результатами аудиту оприлюднено на офіційному вебсайті Рахункової палати.
