Людям із порушенням зору
Правові рамки процесу розподілу коштів Фонду ліквідації наслідків збройної агресії (Процес) у 2023 році не узгоджувалися з бюджетним та іншим спеціалізованим у цій сфері законодавством й містили прогалини. Процес містив умови та ризики недостатньо прозорого розподілу, зокрема, через невчасне затвердження методології пріоритезації проєктів. Як наслідок, лише незначна частка коштів Фонду була розподілена згідно з пріоритетами, тоді як решта спрямована на фінансування проєктів з недостатньо прозорими критеріями відбору. Зокрема, мова йде про спрямування левової частки акумульованих коштів Фонду на «експериментальні» проєкти.
Таких висновків дійшла Рахункова палата за результатами аудиту відповідності процесу розподілу коштів Фонду ліквідації наслідків збройної агресії, Звіт за яким ухвалила Рахункова палата. Відповідальний за аудит – член Рахункової палати Геннадій Пліс.
Предметом аудиту був процес розподілу у 2023 році, зокрема, досліджувалися такі питання:
- чи було достатнім нормативно-правове та організаційне забезпечення реалізації Процесу;
- чи забезпечив Процес пріоритетність напрямів і проєктів (об’єктів, заходів) із Ліквідації наслідків;
- чи були прозорими та доступними для зацікавлених сторін і громадськості результати реалізації Процесу в цілому та окремих його етапів, зокрема.
Фонд ліквідації наслідків збройної агресії був створений на виконання Законів про Державний бюджет України на 2022 і 2023 роки. Він наповнювався за рахунок продажу активів, вилучених у країни-агресора, а також з надходжень від Національного банку. Кошти Фонду можна було спрямовувати за такими напрямами як відновлення зруйнованого чи пошкодженого житла, лікарень, об’єктів критичної інфраструктури, на виплати компенсації громадянам за зруйноване житло, на закупівлю спецавтотранспорту та ін.
Як встановив аудит Рахункової палати, у 2023 році з 61,9 млрд грн з коштів Фонду розподілили 56,6 млрд грн (залишок - 5,3 млрд грн).
.jpg)
Загалом аудит Рахункової палати засвідчив, що учасники процесу не дотримувалися належним чином затверджених критеріїв пріоритетності відбору проєктів, а уніфікована методологія пріоритезації, затверджена в жовтні 2023 року, ними не застосовувалась. Зокрема, механізм використання коштів Фонду було визначено Порядком № 118, однак його ухвалили у лютому 2023-го, а Методичні рекомендації, передбачені цим порядком – лише у жовтні, вже після розподілу всіх коштів. Відтак ключову роль у розподілі коштів відігравали центральні органи виконавчої влади та Міжвідомча робоча група, що створило високі ризики впливу чинника дискреції на цей процес.
Задля дослідження належної пріоритетності та прозорості розподілу коштів Рахункова палата з 1487 поданих заявниками проєктів перевірила 63. При цьому було встановлено, що з цієї вибірки лише 22 проєкти дійсно стосувалася об’єктів, пошкоджених під час воєнних дій. Решта під цей критерій не підпадали. Зокрема, Міжвідомча робоча група схвалила до фінансування такі раніше визнані непріоритетними проєкти: реконструкція головної каналізаційної насосної станції в с. Добряни (Львівська обл.), капремонт трубопроводів централізованого теплопостачання в м. Чернівці та перебудова гінекологічно-пологового відділення лікарні в смт Кельменці (Чернівецька обл.) під реабілітаційно-паліативний центр.
Також аудитом встановлено, що більше 30 млрд грн було виділено на фінансування Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури трьох експериментальних проєктів:
– відновлення постраждалих внаслідок збройної агресії населених пунктів (3,3 млрд грн);
– будівництво магістральних водогонів у зв’язку з необхідністю ліквідації наслідків, спричинених знищенням Каховської гідроелектростанції (8,5 млрд грн);
– будівництво, ремонт та інші інженерно-технічні заходи із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору (18,9 млрд грн).
«Особливості» експерименту привели, зокрема до того, що до цих проєктів не застосовувалися затверджені Кабінетом міністрів вимоги щодо обмеження авансування в 30% та щодо відбору інвестпроєктів й управління державними інвестиціями. Як результат – в укладених договорах на закупівлю товарів, робіт та послуг за цими проєктами попередня оплата сягала 90%.
«Ми хочемо також наголосити на недостатньому рівні прозорості процесу відбору проєктів та відсутності повної інформації про їх реалізацію. Зокрема, за винятком Мінінфраструктури, жодне відомство не інформувало на своєму вебсайті громадськість про реалізацію проєктів, не оприлюднювало додаткові матеріали», – зауважив член Рахункової палати Геннадій Пліс.
Рахункова палата, зваживши на виявлені обставини рекомендує:
Уряду:
– законодавчо унормувати питання розподілу та використання коштів Фонду, затвердити на цій основі відповідні документи, визначити конкретні результати згідно зі встановленими пріоритетами, посилити відповідальність учасників Процесу;
– удосконалити підходи до пріоритезації спрямування коштів Фонду;
– визначити ключового учасника процесу, уповноваженого реалізовувати політику у сфері ліквідації наслідків воєнних дій, його основні завдання;
– виключити з нормативно-правових актів норми, які надають Міжвідомчій робочій групі та профільному парламентському Комітету дискреційні повноваження. Розглянути можливість передачі повноважень з відбору та пріоритезації проєктів на місцевий рівень;
– підвищити прозорість та доступність необхідної для інших учасників інформації;
– моніторити й контролювати правомірність виникнення дебіторської заборгованості, стану її погашення та недопущення в майбутньому.
Мінінфраструктури та Агентству відновлення: пріоритезувати та прискорити впровадження Єдиної інформаційної системи для прозорості процесу розподілу коштів, а також мінімізувати випадки попередньої оплати вартості робіт, встановити як обов’язкових застосування штрафних санкцій за затримки з їх виконанням, забезпечення оцінки доцільності, ефективності, взаємоузгодженості, пріоритетності проєктів, що пропонуються до реалізації.
Інформацію за фактами ідентифікованих аудитом ризиків корупційних дій учасників Процесу під час прийняття управлінських рішень щодо управління коштами Фонду буде надіслано уповноваженим органам у сфері запобігання та виявлення корупції.
Об’єкти контролю під час засідання Рахункової палати частково погодилися з зауваженнями та повідомили, що вже почали здійснювати окремі заходи на виконання рекомендацій.
Звіт і рішення за результатами аудиту будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Рахункової палати.
