Нормативна неврегульованість окремих питань ускладнює прийняття Апаратом Верховної Ради України (далі – Апарат) рішень щодо управління державним майном та не дає змоги в повному обсязі оцінити їх ефективність. За наявності позитивної динаміки у реєстрації речових прав на нерухоме майно Апаратом, все ж окремі будівлі залишаються не зареєстрованими, а на деякі земельні ділянки, що належать Апарату – відсутні правовстановлюючі документи.
Про це, зокрема, йдеться у Звіті про результати аудиту ефективності управління об’єктами державної власності, що мають фінансові наслідки для державного бюджету, та здійснення органами, що забезпечують діяльність Верховної Ради України, публічних закупівель протягом 2020-2023 років. Аудит є продовженням контрольного заходу, розпочатого у 2022 році. Відповідальний за аудит – член Рахункової палати Кирило Клименко.
Обставини проведення аудиту
За забезпечення діяльності парламенту відповідає його Апарат, а за фінансове й матеріально-технічне забезпечення, зокрема управління державним майном, його структурний підрозділ – Управління справами.
За період охоплений аудитом на придбання та утримання майна, що забезпечує діяльність ВРУ було витрачено 1,5 млрд грн – це 1/6 всіх видатків на забезпечення Верховної Ради за цей проміжок часу.
На початок 2024 року у сфері контролю Управління справами перебувало 16 підприємств та установ, на балансі яких обліковувалося 1138 об’єктів нерухомого майна вартістю 2,6 млрд гривень. Причому частина з цих об’єктів (вартістю 137 млн грн) на той момент перебували на тимчасово окупованій території України.
Результати аудиту в частині управління майном
Всупереч вимогам Закону України «Про правовий режим майна, що забезпечує діяльність Верховної Ради України», ВРУ не визначила Порядку управління цим майном. Це ускладнює прийняття управлінських рішень та позбавляє Управління справами змоги застосовувати сучасні механізми та форми управління об’єктами державної власності, що забезпечують діяльність ВРУ. У тому числі, щодо залучення інвестицій у модернізацію (реконструкцію) об'єктів державної власності.
Щонайперше аудит встановив позитивну динаміку здійснення державної реєстрації речових прав на об’єкти нерухомого майна Апарату у 2021-2023 роках. Водночас майнові права на 33 будівлі та споруди вартістю 32 млн грн на момент проведення аудиту не були зареєстровані (серед них майно ДП «Центр забезпечення» та бази відпочинку «Конча-Заспа»), а на чотири земельні ділянки загальною площею 126,8 тис. кв. м та вартістю 1,9 млн грн відсутні правовстановлюючі документи (серед них – земельна ділянка, на якій розташована база відпочинку «Пуща-Водиця»).
Також було зокрема встановлено, що Управління адміністративними будинками передало окремі приміщення у безоплатне користування ДКП «Їдальня» (на період 2020-2023 років) і телеканалу «Рада» (грудень 2021 року-лютий 2022 року) без укладення договорів оренди. Це спричинило додаткове навантаження на державний бюджет, розрахунково, на загальну суму 4,8 млн гривень.
Не унормованим також залишається питання службових квартир, що надавалися у користування народним депутатам України на строк здійснення ними повноважень (у березні 2014 ця норма була скасована). Наразі більшість цих квартир вільна, але через неможливість їх використання в інший спосіб, витрати на їх утримання несе одне з держпідприємств Апарату.
Результати аудиту в частині закупівель
Управління справами під час здійснення закупівель загалом дотримувалось усіх відповідних вимог законодавства.
Водночас аудитори встановили, що ДКП «Їдальня» упродовж ІІ півріччя 2020 року та 2021 року придбало товари, роботи та послуги на суму 16,6 млн грн без застосування положень і процедур про публічні закупівлі, а телеканал «Рада» – своєчасно не оприлюднив звіти про виконання завершених у 2022 році договорів закупівлі на загальну суму близько 23 млн гривень.
Щодо закупівель послуг із забезпечення мовлення телеканалом «Рада» аудит встановив, що статус та засади діяльності телеканалу «Рада» досі не врегульовані відповідно до вимог Закону України «Про медіа».
У зв’язку із застарілістю значної частини власного обладнання телеканалу «Рада» та її непридатністю до використання, телеканал на конкурсній основі залучив стороннього виконавця для забезпечення реалізації покладених на нього функцій. Оскільки Міністерство культури та інформаційної політики (з 06.09.2024 - Міністерство культури та стратегічних комунікацій України) не врегулювало питання розробки типового положення про організацію та проведення мистецьких конкурсів, телеканал провів їх на підставі затверджених ним положень, зокрема, конкурси проходили за умови участі не менше одного учасника. У підсумку, відповідно до чинних нормативних документів, переможцю конкурсу – ТОВ «Кінокіт» упродовж двох років за виробництво аудіовізуальної продукції телеканал сплатив 276 млн гривень.
«Зауважимо, за результатами проведеного Міністерством економіки моніторингу виконання Апаратом функцій з управління об’єктами державної власності за 2021–2023 роки оцінено як задовільне. Фактів, які б спростовували цю оцінку, під час проведення аудиту нами не виявлено. При цьому, кількість суб’єктів господарювання з неефективною діяльністю зменшилася з семи у 2022 році до трьох у 2023 році, а відрахування чистого прибутку до державного бюджету зросли з 0,1 млн грн у 2022 році до 0,6 млн грн у 2023 році», – повідомив Кирило Клименко.
Рахункова палата у 2020 році вже проводила аудит ефективності використання коштів державного бюджету та управління державним майном Апаратом Верховної Ради України. За його підсумками було надано
140 рекомендацій щодо усунення виявлених порушень і недоліків. З них наразі виконано 80 %.
За результатами останнього аудиту Рахункова палата рекомендує, серед іншого:
- розробити та затвердити Порядок управління державним майном, що знаходиться на балансі або у віданні Верховної Ради та забезпечує її діяльність;
- розробити та затвердити типове положення про організацію та проведення мистецьких конкурсів з урахуванням конкурентних засад;
- забезпечити державну реєстрацію речових прав щодо тридцяти трьох об’єктів нерухомості та оформлення правовстановлюючих документів на право постійного користування на чотири земельні ділянки;
- Кабінету Міністрів подати на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо законодавчого врегулювання статусу і засад діяльності суб’єкта у сфері парламентського мовлення;
- розглянути можливість забезпечення потреби телеканалу «Рада» в оновленні технічного обладнання.
Присутній на засіданні Керівник Апарату Верховної Ради України Вячеслав Штучний подякував Рахунковій палаті за проведений аудит та наголосив, що Апарат ВРУ проводить системну роботу задля покращення своєї діяльності за всіма напрямами.
Звіт та рішення Рахункової палати будуть надіслані до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Апарату Верховної Ради України та Управління справами Апарату Верховної Ради України, іншим об’єктам контролю, Київській міській раді, а також оприлюднені на офіційному вебсайті Рахункової палати.
Важливо! Рахункова палата закликає представників засобів масової інформації поширювати лише коректні й точні дані, які відповідають фактам, наведеним у її звітах. Інституція відкрита до співпраці з медіа!
За додатковою інформацією та роз’ясненнями просимо звертатися із запитами до пресслужби Рахункової палати: RP_press@rp.gov.ua